WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Ліплення в початковій школі:методика проведення уроків ліплення (Курсова) - Реферат

Ліплення в початковій школі:методика проведення уроків ліплення (Курсова) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКТЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ
КУРСОВА РОБОТА
З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
З МЕТОТИКОЮ ВИКЛАДАННЯ
ТЕМА: ЛІПЛЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ:
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ЛІПЛЕННЯ
Студента 42 групи
ДЗЮБАНЯ О. В.
Керівник:
АВЕРЬЯНОВА Н.М.
Рецензент:
КОНОПКО О.І.
План
№№
пп Назва
1 Вступна частина
1. Поняття про скульптуру.
2. Значення уроків ліплення в початковій школі.
11 Основна частина
1. Матеріали та інструменти на уроках ліплення.
2. Сушіння та розпис виробів з гліни.
3. Види уроків.
4. Загальні вимоги до уроків.
5. Методика проведення уроків ліплення у початковій школі.
6. Вступні бесіди на уроках ліплення.
7. Організація практичної роботи дітей.
8. Розробка уроку на тему: Ліплення чашки.
111 Заключна частина.
1. Додаток.
2. Список літератури.
Вступ.
Скульптура (Lat sculptura, від sculpo) - висікаю, вирізаю. Процес творення, пластика від грецького (plastike, від plaso) - ліплю, вид образотворчого мистецтва заснований на принципі об'емного, фізичного тривимірного зображення. Як правило, об'єкт зображення в скульптурі сама людина, меньше тварина (анімалістичний жанр), ще менше природа (пейзаж) та речі (натюрморт).
Постановка фігурив простарі, передача її рухів, пози, світлотіньове моделювання підсилююче рельефність форми, фактура ліплення або обробки матеріала, архітентонічна організація об'ему, зоровий ефект його маси, вагових відношень, вибір пропозицій специфічний в кожному випадку, характер силуета, є головним засобом вираження скульптури.
Об'емна скульптурна форма будується в реальному простарі за законами гармонії, ритма, рівноваги, взаємодії з навколишньою архітектурою або природним середовищем, та на основі анатомічних особливостей тої чи іншої моделі.
Розрізняють два основні різновиди скульптури: кругла (статуя, статуетка, торс, бюст і т.д.) котра вільно розміщується в простарі, та звичайно вимагає кругового огляду, та рельєф це зображення розміщується на площені, що утворює його фон.
За змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну, монументально-декоративну, станкову. Розвиваючись в тісній взаємодії, ці різновиди скульптури мають свої особливості.
Монументальна та Монументально-декоративна скульптура розрахована на конкретний ахітектурний простір, або природне оточення і адресування мас глядочів, розміщується перш за все в людних місцях, на вулицях та площах міста, в парках, на фасадах та в інтер'єрах суспільних споруд. Вона покликана конкретизувати архітектурний образ, доповнювати виразність архітектурних форм новими відтінками, здатна розв'язувати великі ідейнообразні задачі, що з особливою повнотою розкривається в міських пам'ятниках, монументах, монументарних спорудах, яким зазвичай властива величність форм та довговічність матеріала.
Станкова скульптура прямо не зв'язана з архітектурою і носить більш камерний характер, та зазвичай розміщується в залах виставок, музеях, жилих інтер'ерах. Тим самим пояснюється властивості пластичної мови скульптури, її розміри, улюблені жанри (портрет, побутовий жантр, анімалістичний жанр).
Станковій скульптурі більше, ніж монументальній властиві інтерес до внутрішнього світу людини, тонкий психологізм. Скульптурі малих форм належать такі ж витвори медалерного мистецтва та гліптики. Призначення та зміст скульптур складають певний характер його пластичної структури, а вона в свою чергу впливає на вибів скульптурного матеріала. Від природних особливостей та способів обробки останнього залежить технічна обробра скульптури.
М'які матеріали:
глина,
воск,
пластилін,
і т.д.
служать для ліплення.
Тверді матеріали такі як:
кам'яні породи,
породи дерева,
та ін.
Обробляють шляхом висікання або різьби, усунення зайвих частин матеріала та поступового виявлення ніби прикованої у ньому об'ємної форми.
Речовини, які можуть переходити з рідкого стану в твердий
гіпс,
бетон,
пластмаса,
служать для відливання скульптур за допомогою спеціально виготовлених форм.
2 ЗНАЧЕННЯ УРОКІВ ЛІПЛЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
В програмі для початкових класів є розділ "Робота з різними матеріалами".
На цих уроках передбачається використання різноманітних природних матеріалів (шишок, горіхів, гілок та інших), різноманітного (бросового) матеріала (ниток, мочалок, коробок, фольги і т.д.), а також глини.
Цей розділ дозволяє широко варіювати тематику занять. В програмі вказаній приблизний перелік робіт і виробів, і відмічено, що кожен вчитель, враховуючи учбово-виховні задачі, місцеві умови та можливості, вибирає для виготовлення на уроках образотворчого мистецтва вироби, котрі практично можливо виробити в даній школі.
В умовах однієї місцевості можна ширше використовувати природний матеріал, котрий дає, наприклад: ліс (коряги, гілки, шишки, жолуді); в інший - соломку, мочалку і т.д.
Особливо виділяють уроки роботи з глиною - ліплення. Матеріали необхідні для них практично однаково доступні для будь-якої місцевості, тому порводитись вони можуть, і повинні , в кожній школі.
Діти займаються ліпленням з задоволенням. Визнаю, що ця робота велику роль грає в їх розвитку, але на далі виходить так, що в школах цю роботу як потрібно не викладають і не використовують.
Освітнє і виховне значення уроків ліплення величезне, особливо помітна роль занять в розумовому і естетичному розвитку учнів. Уроки ліплення формують такі якості людини, які не є специфічними, а загально-визнатими нормами та якостями. Такі заняття, при правильній їх організації, розвивають розумові здібності учнів, розширюють їх художній і політехнічний кругозір, допомогають формуванню творчого відношення до оточуючого світу.
Розвиток творчих здібностей , самостійності учнів, є в попередній час однією з головних задач школи, і розв'язувати їх потрібно на кожному уроці тими засобами, котрі найбільше підходять для тої чи іншої роботи.
Вчителю початкових класів необхідно враховувати спеціфіку занять, котрі характкрні для будь-якого уроку ліплення: планування трудових дій, розвиок виконавчих умінь, розширення політехнічного кругозору.
Хоч уроки ліплення є розділом програми трудового навчання, їх особливість полягає в тому, що вони дуже близьки до уроків малювання.
Ліплення (скульптура) - це один із видів образотворчого мистецтва. (Див.вступ).
Цим і пояснюється своєрідність змісту та методики цих уроків.
Зрозуміло, що по змісту вони повинні бути більше художніми та менше технічними, чим інші уроки праці.
У відношенні до методики на цих уроках вчитель турбується не стільки про надбання учнем якихось чітко визначених технічних умінь, скільки розвитку індевідуальності, творчості та інтуіції кожної дитини.
Між уроками ліплення і уроками праці(технічне модулювання , конструювання з паперу та інші.) , існує також різниця , яка є між уроками малювання та креслення.
На перший погляд багато спільного: веде їх частіш за все один вчитель, і на тих , і на інших основними засобами зображення є лінія.
Але, якщо на уроці креслення основним достатком лінії вважають її "однаковість" , незмінна ширина на всьому зображенні, то в художньому малюнку всі ці достатки переходять в недоліки. Тут все засновано на творчості та інтуіції. В цьому і полягає різниця , її потрібно враховувати.
На заняттях ліплення необхідно виховувати
Loading...

 
 

Цікаве