WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Закарпатська дерев‘яна пластика ХХ ст. Дерев‘яні іграшки - Курсова робота

Закарпатська дерев‘яна пластика ХХ ст. Дерев‘яні іграшки - Курсова робота

єказки, приказки, прислів'я. з народною іграшкою їх єднає влучність форма виразу, його лаконічність та дотепність, узагальненість, метафоричність, певний універсалізм застосування, цілковита завершеність та відсутність зайвих деталей, вивірена точність виразу провідної думки, наявність гумору, символіки, алегорії, часом гіркоти і суму, прихована за простотою і не вибагливістю форми, філософська глибина, щодо погляду на життя та її сутність. Це зіставлення допоможе чіткіше усвідомити наявність елемента гри в прислів'ях та приказках - гри словесної, смислової, метафоричної. Зрештою народна іграшка та прислів'я, казки створювалися та застосовувалися одним середовищем, мають спільне коріння обрядово-міфологічній субстанції.
З давніх часів і навіть до наших днів дерев'яні іграшки займають одне з вагомих місць в декоративно-прикладному мистецтві всіх народів. Пластичні, конструктивні, технологічні і декоративні можливості матеріалу лежать в основі постійного зацікавлення до художньої іграшки з дерева.
Як вид мистецтва і ремесла художні вироби іграшок з дерева, приховують у собі безмежні можливості, у виробництві прекрасних виробів та в застосуванні різних матеріалів.
Сфера використання дерева не обмежена, тільки в побутовій області. В цьому матеріалі створено багато творів мистецтва. Кращим виробам з дерева притаманна велика естетична якість, вони вражають умінням використовувати матеріал, знаходити все нові і нові його сторони.
Сьогодні художні вироби іграшок з дерева - це невід'ємна частина нашого життя. Широкого застосування набув це вид декоративно-прикладного мистецтва в художньому оформленні.
Одним із найцікавіших видів художньої обробки дерева, являється фігурна пластика малих форм. Художні фігури з дерева мають багатющу історію яка сягає своїм корінням ще в епоху неоліту. Минуле залишило нам неповторні шедеври в цій області. Фігурна пластика завжди була невід'ємним елементом народного мистецтва. Вражала своєю щирістю, життєдайністю, гострою спостережливістю…, невичерпною імпровізацією в співзвучності з традиційністю, своєю доступністю, виразністю, зверненням до дітей. Вона була своєрідною мовою суспільства.
Фігурна пластика іграшок в сучасному деревообробництві, ставши здобутком професійного мистецтва, користується великою популярністю і сьогодні.
Її призначення не тільки бути прикрасою інтер'єра, але й активно впливати на глядача, хвилювати його, часом заставити задуматися про різні важливі питання.
Композиційне рішення іграшки розвивається в декількох напрямках:
ў як виріб виставочного характеру;
ў як виріб призначений для ігри дітей;
ў як декоративний елемент для житлового інтер'єру.
В плані творчого підходу, проблематичність, змістовність, вміння впливати на думку людей, дітей - основні її критерії.
В цій області відкрилося багато прекрасних талантів художнього деревообробництва, вони створили неповторні, цікаві твори мистецтва, оригінальні і різноманітні за своєю тематико, образним рішенням, і технологічними засобами.
Використання сучасних можливостей деревообробки уважне на формальне вивчення народних традицій, розкриває перед творцем іграшки нові шляхи, які дозволяють створювати оригінальні, неповторні образи.
ІІ. Українська іграшка вирізняється тематичною неоднорідністю та глибоким змістовним наповненням. Вона представлена розмаїттям матеріалів технічних і художніх способів опрацювання, багатством формальних, композиційних орнаментальних, колористичних вирішень.
Народна іграшка включає в себе декілька видів народного мистецтва і отже становить полівидове явище. В одночас деякі види мистецтва щодо іграшки мають допоміжне, другорядне значення. Це наприклад вишивка, розпис, ткацтво. Вишивка і ткацтво стосується народних ляльок, розпис покриває іграшки з дерева. Проте ні вишивка, ні розпис, ні ткацтво не є матеріалом іграшки. Матеріалом її традиційно є дерево.
Ігрові функції є однією із суттєвих основ іграшки, що певною мірою виявляють її дуалістичну природу.
Важливу роль у створенні іграшки, як усіх видів декоративно-ужиткового мистецтва, відігравали матеріал, спадкоємний досвід, розуміння його властивостей, досконале володіння прийомами обробки й оздоблення та вміння передбачити декоративні ефекти майбутнього твору. У народному середовищі іграшки виробляли з різних легкодоступних та безпечних для здоров'я дитини матеріалів.
Найуживанішим серед них, зокрема для тих іграшок, яким властиві ознаки художнього твору - виразність і духовна наповненість були дерево, глина, рослинні трав'янисті матеріали (рогоза, солома, листя кукурудзи).
Змістове наповнення іграшки до певної міри зумовлювалось її функціональним призначення. Іграшка, як об'єкт гри і водночас засіб виховання, передусім відображала звичаї, побут та заняття дорослих.
Серед іграшок не було випадкових у кожну пору дитинства, відповідно до вікового розвитку дитини, вони змінювали одна одну та мали конкретне виховне значення.
Малюкам від народження до 1,5 року призначалися брязкальця літунці, що сприяли їхньому психофізичному розвитку, стимулювали рухи, активізували зір та слух. Дітям які вчилися ходити, призначалися іграшки пташки, коники, візочки на коліщатках, служили для розвитку ходьби та бігу. У віці від 3 до 14 років з'являлися іграшки, що привчають дитину до її майбутніх занять.
Багатством образного і предметного світу відображено в українській дерев'яній іграшці групуються на типологічні групи:
1. іграшки, які зображають людей, птахів та тварин;
2. звукові іграшки та моделі музичних інструментів;
3. моделі меблів;
4. моделі посуду і кухонного начиння;
5. моделі казкових сюжетів;
6. іграшки, які не мають аналогів у природі та предметному світі;
Отже систематизація іграшки проведена шляхом послідовного вибору характерних ознак й розподілу на їхній основі на підвиди, групи, типи, дозволить з'ясувати локалізацію глибше й повніше осмислити іграшку, як своєрідне явище культури українців.
ІІІ. Іграшки виготовляли з дерева різних порід, які використовувались у практичній діяльності регіону. Однак перевагу надавали м'яким - сосні, липі, осиці, тополі, ліщині. З твердих застосовували: бук , явір, клен, дуб, горіх, рідко грушу.
Окрім дерева для виготовлення іграшок застосовували також кору переважно сосни і дуба.
Іграшки виробляли відомими у деревообробці техніками-вирізуванням, витесуванням, столярними і бондарними прийомами. Дерево попередньо готували, його обтесували сокирою, й відповідно до способу подальшого опрацювання, розрізали на валики чи прямокутні дощинки. При вирізуванні наступна обробка полягала у поступовому моделюванні цілісної форми іграшки або її окремих частин, яке здійснювали ножем чи пилкою.
Вирізування поєднували з видобуванням. Таким способом виробляли в основному предмети побуту. У виготовленні дерев'яних іграшок застосовували також виточування, яке здійснювали на ручних,
Loading...

 
 

Цікаве