WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Гобелен в сучасному інтер’єрі - Дипломна робота

Гобелен в сучасному інтер’єрі - Дипломна робота

необхідністю частину ниток фарбували рослинними, тваринними та мінеральними барвниками. Потім нитки перемотували у клубки за допомогою витушки. Намагалися не мотати вночі бо вважали, що біля хати буде мотатися нечисть.
Від снування основи, для чого слугували різні конструкції залежала правильність розділення ниток на верхній та нижній ряди, тобто утворення зіву. Тому й забобонні уявлення, що стосуються цього виду робіт, досить розвинуті. Зокрема закінчити роботу було необхідно до заходу сонця, щоб не залишати роботу на стільниці на ніч. У західних регіонах не залишати основу не витканою до Благовіщення або після Паски , оскільки це могло викликати посуху. Звідси й один із способів викликання дощу - обливання основи водою. На кінець ХІХ - початку ХХ для ткання застосовували горизонтальний ткацький верстат. Аби нитки були міцними і не кошлатились.
Проте полотно виготовляли технікою полотняного переплетення - перемінним натискуванням на дві підніжки тобто у дві решітки. Залежно від призначення тканин кількість решіток на верстаті збільшувалася від чотирьох до восьми дня техніки стосовно переплетення ( винувате, прущасте, посичасте полотно), але могла досягати 20 і більше - для хлакардових тканин. Існувало велике розмаїття орнаментальних мотивів - на вікна на кружки, на мамки, на пасочки, у сосонку, кісткою та ін. При виготовленні декоративних тканин, а також деяких елементів одягу, наволочок , рушників, скатерок тощо використовувалась техніка перебірного переплетення ( забирання , вибором).У таких тканин візерунок завжди рельєфно виступав над фоном. У західних регіонах було поширено так зване закладне ткацтво (килимове , у вічко, на носику), а на Батьківщині та Лемківщині - ворсове (клочками, кучерями).
Із розвитком легкої промисловості потреба в домашньому ткацтві відпала, але традиції народного художнього ткацтва й до сьогодні не занедбані.
Виготовлення килимових виробів.
Для виготовлення текстильних виробів потрібно наснувати одно чи двоколірну основу. Трьохкольорову основу готують за рахунок так званих "просновок" (чергують шляхи різних кольорів). Три бруньки з чотирма кілками закріплюються на сколі за допомогою затискачок. Далі кінець нитки прив'язують до кілочка , ведуть її до кілочків обвивають ниткою і ведуть ї до кілочка . При цьому кілочок обвивають так , щоб нитки перехрещувались між кілочками. Далі нитку ведуть до кілочка знову до кілочка повторюючи всі рухи. Відстань між кілочками становить 185 см. Після снування нитку в місці перехрещення зв'язують шнурком. Для виготовлення основи спеціальну дошку розміром 90х45 см з кілочками. Після підготовки основу знімають і заплітають у косу , щоб не заплутались нитки. Потім її натягують на планку верстата, прокладають через дерев'яне бедро, закріплюють верхню планку бедра і основу на робочий вал.
Основу для ручних верстатів складнішої конструкції направляють так (обити це краще вдвох); до основного вала прокладають пасма ниток основи і закріплюють їх на валу. Два пасма основних ниток пропускають над валом, кінці пропускають під низ і виводять їх знизу вверх по боках. Обов'язково націльним вузлом. Так закріплюють усі нитки основи на вал. Можна їх прикріпити до вала розмістивши на ньому за допомогою тонких дощечок, або натягом на металевий прут. Закріплені нитки затягують через вічка решіток - парні в одну, непарні - в другу або за рисунком переплетення . Потім ці ж нитки проводять через рубці бедра за допомогою спеціальних плоских крючків. Нитки в зубці бедра затягують по черзі 1,2,3,4 і т.д. Коли розміри сходяться , утворюється зів перший - в разі піднімання парних ниток, "другий" непарних. Протягнувши нитки через бедро їх натягують кріплять до валок. Потім приступають до ткання за допомогою човника чи іглиці.
На Україні була поширена техніка ткацтва "під дошку". Вона полягає в тому , що крім основного ткацького мотиву за ремірками, що набирають на прутик чи планки (дошки) основні нитки де мотиви рисунка. Прутик просувають між нитками основи тих, які перекрили кольоровими нитками утку і під ті нитки основи , де кольорових ниток утка не видно на звороті вироби. Кількість притипів повинна відповідати кількості "уступів" рапорта утка, тому що орнамент ступінчастий контуз. Розглянемо виконання рисунка перебірного ткацтва, яке має різноманітні техніки виконання, після чого , як виткано потрібну смугу фонового полотна підіймають перший прутик і між роз'єднаними нитками основи поруч з прутиками просувають гладеньку дошку (планку) завширшки 12 см. Просунувши дошку плазом на всю ширину основи її повертають на ребро. Перед бедром утворюється рів, в який приготувала кольорові нитки уткою. Потім дошку відсувають плазом , відсувають на назад, далі від решіток і просувають кольорові нитки уткою. Знову ставлять дошку на ребро і просувають кольорові нитки уткою. Ці рухи повторюють стільки разів, скільки потрібно для утворення ступінчатого контуру. Процес повторюється для кожного прутика. На ручному верстаті виготовляють тканини з перебірним двобічним чи однобічним рисунком. Перебірну кияку закладають на необхідну кількість ниток основи (за рисунком) у той самий полотняний рів, що й аронову нитку утка. Незважаючи на те , що нитки для перебору товстіші й м'які , перебірний візерунок лежить в одній площині основного полотна, опукло вимальовуючись на фоні.
В усіх видах ткацтва слід забезпечити м'який еластичний настил утка. Щоб досягти цього ефекти , треба натягувати нитки основи без провисання, але й не дуже сильно , пам'ятати, що слабкий натяг основи призведе до ріпчастої структури килима, а надто сильний утруднить прокладання ниток утка. Для створення рівного міцного краю виробу обов'язково використовують дві бавовняні чи льняні нитки. Щоб утворився рів , беруть дві рейки розміром 60х3х2 см і прокладають їх через основи (першу; чергуючи парну і непарну нитки, другу - непарну й парну). Спочатку роблять кілька прокладок по утку бавовняною чи льняною ниткою, а потім тчуть кольоровою шерстю рисунок.
Наткавши смугу завдовжки не менше як 1-2 см. полотняним переплетенням пришивають до неї нижню частину картону ( рисунок гобелена в натуральну величину). Потім тчуть гобелен , чергуючи нитки основи через одну , тобто виводять нижні нитки вперед правою рукою і прокладають нитку утка , та уток прокладають між верхніми і нижніми нитками основи. Дві крайні нитки основи двічі обвивають ниткою для утворення міцногопруга. Наткавши 5-10 см виробу, прошивають краї міцною льняною ниткою і добре притягують до рами, щоб не утворились затяжки на основі в процесі ткання. Якщо цього не робити, верхня частина виробу буде вужча.
Нитку утка проводять у рів, утворений парними й непарними ниткам основи: перший у них утворюється парними нитками основи, другий висуванням непарних ниток основи уперед.
Щоб не перебирати кожного ряду всі нитки, розділяючи їх на парні й непарні , можна користуватися пристроєм для піднімання непарних ниток основи. Для цього 10-15 непарних ниток підв'язують шнурком і збирають у невеликі пасма. Віднімати непарні нитки можна й іншим способом. За допомогою струбцин розкріплюють планку , до якої підв'язують одну з горизонтальних планок з перебраними і виведеними вперед нитками основи. Коли піднімати цю ланку, утворюється зів.
Нитку утка прокладають так. Спочатку нитку утка закладають у рів по високій дузі, далі її прибивають молоточком по центру дуги так, що утворюються дві менші дуги, які також прибивають молоточком по центру кожної . Тільки при такому прокладанні утка структура виробу буде і без стягування ниток і без
Loading...

 
 

Цікаве