WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Нарбут - український художник-графік - Реферат

Нарбут - український художник-графік - Реферат


РЕФЕРАТ
Нарбут Григорій Іванович
(1886-1920)
графік
?
Народився 25 лютого 1886 року на хуторі Нарбутівка поблизу Глухова (тепер село Сумської області) в сім'ї дрібного службовця. Змалку вирізував витинанки, любив малювати орнаменти, квіти, змальовувати літери зі старих книжок. З 1896 року навчався в Глухівській гімназії, де зацікавився книжковою ілюстрацією, малюнками І.Білібіна до дитячих книжок, захопився геральдикою.
1904 року Нарбут малює ілюстрації до "Руслана і Людмили" О.Пушкіна. Того самого року малюнки гімназиста експонувалися на сільськогосподарській виставці в Глухові й були відзначені подячною грамотою повітового земства. 1906 року Нарбут бере участь у виставці, влаштованій у Глухові гуртком любителів мистецтва. Один з малюнків з виставки - "Герб міста Москви" - друкується у петербурзькому видавництві. 1906 року Нарбут закінчує гімназію і з братом Володимиром їде в Петербург, показує свої малюнки відомому художникові І.Білібіну, який влаштовує його у себе в домі, сприяє у його подальшій долі художника. В майстерні І.Білібіна Нарбут знайомиться з О.Бенуа, М.Добужинським, М.Реріхом. У 1906-1909 роках створює ілюстрації до казок "Журавель і Чапля", "Як гриби воювали", "Теремок", "Дерев'яний орел", "Як миші кота хоронили", в яких виявив себе як віртуозний майстер рисунка. 1909 року Нарбут за порадою М.Добужинського їде до Мюнхена, де три місяці вдосконалюється в студії відомого графіка Ш.Холлоші, вивчає збірку Мюнхенської пінакотеки. Перебуваючи в Петербурзі, Нарбут захоплюється творчістю художників об'єднання "Мир искусства", працює в редакції журналу "Гербовед", малює багато гербів, ілюстрацій до книжок. Особливо захоплюється архітектурними мотивами, давнім українським мистецтвом, геральдикою. Багато дало йому знайомство з В.Модзалевським, істориком, знавцем геральдики, та Г.Лукомським, відомим істориком українського мистецтва. Щороку Нарбут приїздить в Україну, працює в архівах, у музеї Тарновського в Чернігові, багато малює з натури. 1913 року створює ілюстрації та оформлення до "Статуту ордена св. Георгія", казок Андерсена. 1914 року в Лейпцігу на всесвітній виставці було представлено каталог та альбом, які оформляв Георгій Нарбут. 1915 року ілюструє книжку Г.Лукомського "Старинные усадьбы Харьковской губернии".
У 1914-1915 роках створює цикл алегоричних композицій на теми другої світової війни, починає працювати над "Українською абеткою". 1916 року Нарбута разом з Є.Лансере, К.Петровим-Водкіним, І.Білібіним обрано до комітету об'єднання "Мир искусства". У грудні 1917 року Нарбут бере участь у заснуванні Української Академії мистецтв, у створенні символіки Української Народної Республіки, виконує ескізи українських грошових знаків - гривень, поштових марок, цінних паперів Української держави, створює ілюстрації до журналів, книжок. 1919 року стає ректором Української Академії мистецтв, професором. Того року створює ілюстрації до "Енеїди" Котляревського, обкладинки до журналів "Мистецтво", "Зоря", екслібриси, які стали класикою української графіки. Працює над комплексним оформленням книги, виховує школу своїх послідовників, які створили самобутній стиль українського книжкового мистецтва. 23 травня 1920 року після несподіваної короткочасної хвороби Нарбут помер. Поховано його на Байковому кладовищі у Києві.
Творчість Георгія Нарбута - яскрава сторінка в українському мистецтві. Його по праву називають одним з найбільших графіків сучасності. Почавши свою самостійну творчість у річищі впливів художників славнозвісного на початку століття російського об'єднання "Мир искусства", до якого належали зірки першої величини О.Бенуа, М.Добужинський, М.Реріх, О.Остроумова-Лебедєва, І.Білібін та інші митці, Нарбут виріс у глибоко оригінального майстра, який створив цілу школу своїх послідовників у галузі мистецтва книги. Творчість художників "Мира искусства" в галузі театрально-декораційного мистецтва та книжкової графіки, а також давнє українське малярство і графіка XVII-XVIII століть, геральдика українських родів, українська рукописна книга і стародруки - такі були визначальні джерела, що живили пошуки Георгія Нарбута, який разом зі своїми сучасниками Василем Кричевським, Тимофієм і Михайлом Бойчуками, Іваном Падалкою, Василем Седлярем, Оксаною Павленко, Оленою Кульчицькою, Антоном Середою, Олексою Новаківським, Миколою Холодним та іншими майстрами своєю творчістю започаткував стильові ознаки українського мистецтва 20-30-х років.
Українські митці початку ХХ століття, намагаючись витворити оригінальний стиль української книжкової графіки, прагнули синтезу в одному художньому образі трьох складників: художнього слова, мистецького зображення та сумарного поліграфічного ефекту. Орiєнтуючись на досягнення митців "Мира искусства", західноєвропейської, китайської та української графіки, Нарбут перший в Україні проголосив принцип архітектурної побудови книги як єдиного цілісного мистецького організму. Від оповідного супроводу в своїх перших ілюстраціях до російських казок та казок Андерсена Георгій Нарбут перейшов до вищого етапу - співтворчості з автором книги, до відтворення духу й змісту тексту засобами графічного мистецтва. Г.Нарбут виходив передовсім із самого сюжету літературного твору. Наприклад, обкладинку до "Антології" Миколи Зерова художник вирішив у строгій, класичній античній манері з характерними, стилізованими під грецький шрифт, літерами, заставками у вигляді деталей
Loading...

 
 

Цікаве