WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Інноваційна мануфактурна технологія - гобеленові шпалери (Новітні тенденції килимарського ткацтва) - Реферат

Інноваційна мануфактурна технологія - гобеленові шпалери (Новітні тенденції килимарського ткацтва) - Реферат

Інноваційна мануфактурна технологія -гобеленові шпалери (Новітні тенденції килимарського ткацтва)

Своєрідним фундатором моди на гобеленові шпалери в Україні позиціонує себе Компанія "ВіЛ-147", що розпочала свою мануфактурну діяльність гладкотканого ручного ткацтва в 1998 році і стала першою шпалерною мануфактурою, створеною в Україні за добу Незалежності. Вже десятиліття поспіль компанія продуктивно намагається відроджувати та розвивати культурні традиції цього старовинного виду декоративно-ужиткового мистецтва, надаючи йому сучасного звучання та змісту. За цей час створено цінну мистецьку колекцію гобеленів видатних художників України - класиків XXI століття, що є вагомим внескомв українську та світову культуру. Зародження на теренах України нових форм "капіталістичного побуту" разом із грандіозним розмахом приватного будівництва маєтків "палацового типу", зокрема різного роду громадських будівель: бізнес-центрів, ресторанів - поставило нові завдання перед архітекторами та майстрами монументально-декоративного мистецтва, якіформують інтер'єри цих споруд. По суті, архітектурно-будівельний бум в Україні, високі вимоги замовників до естетики інтер'єрного простору стали тим самим імпульсом, що підштовхнув "ВіЛ-147" до створення шпалерної мануфактури. Це поклало початок новому художньому виробництву в Києві, призначення якого - стимулювати розвиток сучасної шпалери (гобелену) й актуалізувати її, пробудити творчий інтерес в архітекторів, дизайнерів та споживачів до цього прекрасного мистецтва.

РЕТРОСПЕКТИВА УКРАЇНСЬКОГО ГОБЕЛЕНУ

Протягом століть у Західній Європі, Росії, Україні шпалери цінувалися високо та задорого, через що вважалися предметами розкоші.

Потрібно визнати, шпалерне ткацтво не є традиційним і характерним для України. Хоча навички килимового ткацтва були добре відомі народним майстрам, передавалися у селах із поколінь у покоління.

Зараз важко сказати, як давно в Україні зародилося килимарство. Археологічні знахідки, літописи і літературні джерела свідчать, що килими були відомі ще за часів Київської Русі. Вони не лише служили прикрасою й утепленням князівських хоромів та храмів, але також відігравали визначну роль при здійсненні різних обрядів.

Відомо, що наприкінці XVIII століття в Україні існували сільські ткацькі промисли, де народними майстрами створювалися килими, а в містах з'явилися ткацькі мануфактури і фабрики.

Продовжуючи традиції, до кінця XIX століття промисли зберігали високий художній рівень.

Втім, уже на початку XX століття килимове ткацтво поступово занепадає, хоча прогресивні діячі художньої української інтелігенції прикладають максимум зусиль для його збереження та підтримки. Це художники С. Васильківський, П. Сластіон, О. Кульчицька, відомі мистецтвознавці - М. Біляшівський, Г. Павлуцький, Д. Щербаківський.

Проте основною формою виробництва орнаментальних килимів з часом стає надомництво. Хоча головні центри орнаментального килимарства на Буковині, Гуцульщині, Прикарпатті, Поліссі, Чернігівщині, Полтавщині, Київщині зберігають етноспецифіку, залишаючись джерелом натхнення для безлічі професійних художників.

Орнаментально-рослинні мотиви сільських килимів XVIII - XIX століть ускладнювались узагальненими сюжетно-фігуративними композиціями. Але пік трансформацій сюжетно-тематичного килима в гобелен, цю назву закріплюють за ним в Україні, припадає на 1920 - 1930 роки, коли в царині декоративного мистецтва працюють такі видатні митці, як Сергій Колос, Олександр Саєнко, Дмитро Шавикін, Михайло Дерегус. Зокрема, в ті роки зароджується, а незабаром зміцнюється і стає доволі плідною творча співдружність художників-професіоналів і народних майстрів, що виконують гобелени за картонами перших, (кольоровими ескізами натуральної величини).

Гобелен в останній чверті XX століття здобуває все більше значення серед інших видів декоративного мистецтва в архітектурі, але розвивається не тільки під впливом народного килимарства, а й сучасного європейського мистецтва. В Україні в галузі гобелена працюють талановиті випускники Академій мистецтв Львова, Києва, Харкова. Вони виконують свої твори зазвичай самостійно у творчих майстернях, вкрай рідко користуючись послугами народних майстрів Решетилівської ткацької фабрики на Полтавщині, яка, на жаль, припинила своє існування, як і більшість вітчизняних художніх промислів.

Аж до початку XXI століття гобелен у техніці класичного гладкого ручного ткацтва для українських художників-текстильників залишається принципово важливим та превалюючим.

Мануфактурне диво гобеленові шпалери

Підґрунтям для заснування організації шпалерного виробництва в Україні стало попереднє фундаментальне вивчення компанією "ВІЛ-147" набутого досвіду Заходу та Росії в розробці технологій створення західноєвропейської та класицистичної російської шпалери. Основними орієнтирами творчої діяльності мануфактури "ВІЛ-147" є унікальні роботи ткачів Франції XV-XVII ст.

Нагадаємо, що поняття гобелена і шпалери в західноєвропейській літературі вживається як ідентичне, проте слово "гобелен" походить від прізвища цілком конкретних людей -династії французьких фарбувальників і суконщиків братів Жана і Філіберта Гобеленів, які винайшли ясну червону фарбу і в середині XV ст. у передмісті Сен-Марсель (тепер це майже центр Парижа) заснували фабрику, яка діяла до кінця XV ст.

Королівська влада заохочувала і підтримувала виробництво шпалер фактично від XVII ст. В 1662 р. Людовік XIV реорганізував фабрику гобеленів на королівську мануфактуру, яка була відома по всій Європі.

Виконані в компанії "ВІЛ-147" шпалери, як правило, призначаються для інтер'єрів конкретних архітектурних просторів. Створюються вони в традиційній готлісній техніці західноєвропейської шпалери. Це є досить складна і трудомістка техніка ручного ткацтва, що виконується на верстатах з вертикально натягнутими нитками основи.

Тчуться шпалери в техніці так званого репсового утокового переплетіння.

Loading...

 
 

Цікаве