WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Писанки. Символіка красок. Технології писанкарства. Ікони - Реферат

Писанки. Символіка красок. Технології писанкарства. Ікони - Реферат


Реферат
з образотворчого мистецтва.
Писанки. Символіка красок. Технології писанкарства. Ікони
СИМВОЛІКА КРАСОК
1. Червона краска означає радість життя - любов, для молодих надію на одруження.
2. Жовта краска присвячена сонцеві, зорям і місяцеві, в господарстві урожай, тепло, приріст покоління.
3. Зелена краска символізує весну, воскресения природи, багатство рослинного й тваринного світу.
4. Червона з білим означає пошану до духів, подяку за охорону від злих сил. Кілька красок, від 4-5 разом, означає родинне щастя, мир, любов.
5. Чорна краска означає - багно, надра землі, трясовину, чорного крука, чорну ворону, бурю, негоду, нещастя.
6. Чорна з білим - жалоба, пошана до духів. Подяка за охорону.
7. Бронзова краска - матір землю, її врожай, щедрість, для людини.
ЯК ПРИГОТУВАТИ КРАСКИ ДЛЯ ПИСАНОК?
Щоб розпустити (розмішати) порошок до писанок, потрібна м'ягка вода з ріки, з льоду відмороженого холодильника, або дистильована вода. Воду переварити, приготовити невеликі слоїчки (на одне горнятко) і накривки до них. Краски повинні бути завжди накриті. Рівно до кожної краски потрібна окрема пластикова ложка.
Подаю список красок, що їх треба купити, та їх кількість:
жовта (цитринова)
- 2 торбинки,
помаранчева
- 1
ясно-червона
- 1
темно-червона
- 1
бронзова
- 1
чорна
- 1
синя
- 1
туркосова
- 1
зелена
- 1
ЯК ВИПАЛЮВАТИ ПИСАНКИ
Колись давно писанки випалювали так: до керамічної миски клали багато написаних писанок, засували миску в теплом нагріту піч (з якої вийнято печиво). Як тільки писанки нагрілись і віск поволі стікав, їх обережно вибирали і витирали ганчірками (старими знищеними клаптика-ми полотна, часто теж і вовняними). Коли писанки були обтерті з воску, їх натирали скоринкою з солонини, так вони краще блистять. Зайвий товщ ще раз обтирали.
У теперішні, 80-ті роки, писанки кладемо на цвяшки, вбиті в дерев'яну дошку. Піч повинна мати температуру 125° для писанок, що вже видуті. Для повних писанок потрібна температура 250° (яких 25 хвилин). Коли віск м'якне, пріє, витираємо писанки м'яким паперовим рушником. Але м'яка стара матерія є все-таки краща від паперового рушника. Матерія ніколи писанку не подряпає, ані не пошкодить її краску.
На випалені писанки пальцем наносимо варніш (Varathane Plastic-clear satin varnish). Коли забагато варнішу, він стече. По двох тижнях писанки можна ще раз варнішувати, вони будуть більш лискучі.
ДРЯПАНКА
Яйце природно коричневого відтінку надається на "дряпанку". Білі яйця мають слабшу шкаралупу.
Вибираємо доброї форми яйце, закрашуємо його в коричневу (бронзову) краску, обсушуємо серветкою. Маємо виготовити "Дряпанку", що не є воскової техніки. "Дряпанка" має взір (орнамент), видряпаний на її поверхні.
Олівцем рисуємо розподіл і сам орнамент. Яйце держимо в лівій руці, а правою, гострим знаряддям видряпуємо крапки, лінії округлі і подовгасті.
До цієї техніки видряпування можемо вживати різні предмети: гострий цвях, стару бритву, шевське шило, гострий металь, оправлений деревом, ніж до щеплення дерев або найгрубшу голку.
Для орнаменту підбираємо рослинні мотиви, як: гільце, дерево, квітку, смерічку. Деколи були й геометричні мотиви. Орнамент, щоб в'язався у цілість, мусить бути збалянсований, уважно передумане те, що має бути видряпане, а що залишене для тла.
Ажурна цілість гарно звучить з коричневою або іншою темною краскою. Коли праця закінчена (2-3 години), виверчуємо в шкаралупі дірку, щоб видути білок і жовток. До виверчення вживаємо малий сверлик "Айкен-гед дріл біт". За ним шукати в залізних крамницях "Айкен-гед-гардвар".Для видування яйця вживаємо маленький балончик, в який вмонтовуємо голку до застрику (це можна дістати в аптеці або в лікаря). В яйці сверликом робимо маленьку дірочку (одну). Балончиком впомповуємо повітря, а попри голку виходитиме білок і жовток.
КРАШАНКА
Від найдавніших літ український нарід перед Великоднем приготов-лявся до торжественного свята. Є звичай, що ціла родина ділиться яйцем-крашанкою. Така врочиста хвилина об'єднує всю родину, нас усіх.
Крашення яйця в червону краску каже, що це мусіло бути пов'язане з любов'ю до краски. Червона краска - це краска крови, зрілих овочів, червоної хустини, червоної рожі, червоної малини; це символ радости, втіхи життя. Вже у Вербну неділю говорять:
Верба б'є, не я б'ю:
За тиждень - Великдень!
Червоне яєчко! Крашанка - це куряче яйце, зварене натвердо в чистій воді. Опісля опускали його на 15 хвилин до теплої червоної краски. Був сумнів, що варення у красці могло б пошкодити їстівний яйцевий білок.
Ще на початку розвитку людства наші пращури вважали яйце джерелом життя, про нього складали розмаїті легенди. Відомий грецький історик Геродот, який жив у п'ятому столітті до народження Христа, в історичних працях писав, що світ створений з яйця чарівного птаха Фенікса. Яйце нібито лежало у храмі бога Сонця Геліоса. З його шкарлупи виникло небо, з білка - вода, а з жовтка - наша Земля. Побутував звичай закопувати яйце у тому місці, де мали будувати поселення. Існує переказ, що Неаполь збудований на закопаному в землю яйці. Видно, культ яйця і наштовхнув наших предків виготовляти крашанки, а потім і писанки. Фарби для крашанок предки ніде не купували, бо хімічної промисловості на той час не було, а виготовляли їх домашнім способом. Внаслідок тривалих пошуків кмітливі предки помітили, що жовту фарбу можна отримати з кори яблуні, з лушпиння цибулі, і з квіток бузини. Зелену - з ягід чорниці або дикої бузини, із сережок осики, з листків жита, моху. Чорну - з кори вільхи і молодих листочків чорноклена. Індиго - з гречаної полови, із сушених квіток синьої мальви. Голубу - з весняних квіток кийочки, тобто барашки. Синю - з квіток толканчика, що з'являються напровесні разом з підсніжниками. Червону - з кошеліни, тобто з червецю.
Мабуть, ще з дохристиянських часів у нас фарбували яйця. Якщо в один колір - їх називали крашанками, коли фарбували у різні кольори - це уже були писанки. Найстаріші писанки, знайдені на Україні, датують X-XII ст. Це були полив'яні керамічні яйця з малюнками, які відносяться ще до поганських часів. Вважають, що назва "писанка" походить від "списаного", тобто скатованого тіла І. Христа під час його заарештування у Страсний четвер.
У древніх літописах не
Loading...

 
 

Цікаве