WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Рельєфний портрет Василя Стефаника - Дипломна робота

Рельєфний портрет Василя Стефаника - Дипломна робота

переведена у бронзу або граніт, то доцільніше користуватися глиною зеленувато-синього або чорно-металевого кольору.
Глина має зберігатися завжди у розм'якшеному стані, як у ящиках чи бочках, так і на станку у процесі ліплення. Під час перерв роботу обприскують водою, покривають вологою тканиною, тонкою і м'якою, щоб не змазати, не зім'яти розпочату скульптуру. Більш рідкувата глина зручна для шкіців, також глиною добре також починати тривалу роботу;з часом глина сама помалу ущільнюється, твердне й дозволяє довести скульптуру до найтоншої деталізації. Необхідно стежити, щоб глин ане засмічувалася сторонніми твердими частинками деревини, а особливо уламками скла. Після формування глин треба добре очистити від гіпсу.
а) Походження глини
В чистому виді або в суміші з піском, вапняком, слюдою й іншими мінералами глини утворять шари осадових гірських порід усіх геологічних періодів. Частини чистої глини мають кристалічну будову: кристали мають форму найтонших шестикутних пластинок. Дослідження показало, що величина кристалів глини різних родовищ різна.
Гірські породи під впливом механічного і хімічного вивітрювання руйнуються, перетворюючи в уламкові (кругляк, гравій, пісок). Глини утворяться з тих уламкових порід, що містять польовий шпат, слюду й інші мінерали і називаються каоліном. Процес перетворення мінералів у глину, досить розповсюджений в природі, називають каолінізацією гірських порід. Він полягає в розкладанні польових шпатів вуглекислими водами. В результаті процесу утворюється каолін і віднесенні розчинами вуглекислий калій і кремнезем. Глина залишається в гірських породах. В багатьох місцях можна знайти граніти, в яких весь польовий шпат колонізувався, але структура граніту ще збереглася. Крім того, глина утворюється при відкладенні продуктів вивітрюванням в водоймах. Вимитий і віднесений водами каолін відкладається на другорядних родовищах серед осадових порід. В більшості випадків вода не тільки викликає хімічну зміну гірських порід, але робить на них і механічний вплив вона руйнує їх. Частинки глини, що утворяться при такому руйнуванні, бувають настільки маленькі, що при русі води несуться в вигляді намулу набагато дальше, ніж інші, більш великі частинки порід.
Вода рік і струмків несе глиняний осад на великі відстані, аж до морських басейнів. В тих місцях, де рух води сповільнюється, осад частин глини і гірських порід разом з окисами заліза, вапняковими солями й ін. Осадкові породи знову розмиваються водою. В результаті цих процесів глини можуть звільнятися від домішок або, навпаки, збагачуватись ними. За умовами утворення зовсім чисті глини в природі не зустрічаються, хоча основна речовина глин - каолін - є присутнім в всіх випадках.
б) Пластичність глини
Пластичність глини - це здатність змінювати і зберігати форму при ліпленні без утворення тріщин. Вона знаходиться в прямій залежності від фізичної будови глинистих частин, що. в свою чергу, визначається структурою гірської породи, що утворила глину, і часом переносу водою глиняних частин. Особливий вплив на збільшення пластичності глини має включення мінералу монтморіллоніта. Можна штучно поліпшити пластичні якості глини шляхом її виморожування або вивітрювання. Для цього глину вкладають грядками і залишають на повітрі на кілька місяців. Під впливом повітря, дощу або холоду (морозу) органічні домішки розкладаються, глина здобуває більш тонку будову і стає пластичною.
В інших способах глини вилежуються в ямах скульптурних майстерень у сірому стані. Вважається, що при цьому способі збереження головну роль грають фактори біологічного характеру - дія бактерій (зокрема, ВасіІІиs 8иІрhиrеs), що легко розвиваються при температурі 37-38 С. Крім того, при вилежуванні в глині відбуваються процеси фізичного і хімічного характеру. Польові шпати і слюда, гідролізуючись, віддають у розчин кремнекислий луг. Остання також гідролізується і під дією вуглекислоти утворює вуглекислий луг і колоїдний розчин кременевої кислоти. Сірчисті з'єднання заліза розкладаються, виділяючи сірководень. При газоутворенні гази, виділяючи, розрихлюють і перемішують масу. Вилежані глини найбільше користуються попитом в скульпторів.
Іноді для підвищення пластичності і вологості глини в неї додають рослинну олію (до 20% від ваги глини). Кращою для цієї мети вважають сиру бавовняна або вогнищева олія, але застосовують і інші рослинні олії, що не сохнуть.
В іншому способі для підвищення пластичних
властивостей в глину добавляють до 10% танину, крохмалю, декстрину або розчину кальцинованої соди. До неї додають також дубильну кислоту, що одночасно зменшує висихання й усадку. Існує і стародавній спосіб підвищення пластичності глини додаванням до неї відвару соломи.
в) Пластичні замінники глини
Одним із замінників глини є пластилін. Він має майже такі самі пластичні властивості, як і глина. Пластилін не є природнім матеріалом, він штучно створений людиною.
Є багато рецептів виготовлення пластиліну, в який здебільшого входить віск, глина, домішки тих чи інших розчинників (гліцерину, терпентину та ін.) та барвники. Якість пластиліну тим вища, чим він ближчий за м'якістю до глини. Пластилін не має липнути до рук і не має змінюватись від температури, тобто не тверднути від холоду і не розм'якшуватися від тепла до липкості і текучості. А ще, пластилін повинен мати властивості, яких не має глин, - ніколи не висихати і не твердіти при середній температурі. Всі ці необхідні властивості пластиліну в сучасних умовах майже неможливо досягнути, але усе ж пластилін не може замінити собою глину з двох причин. По-перше, у пластилін входять дорогі матеріали (віск, терпентин та ін.), що робить його малодоступним, а по-друге, яким и добрим не був рецепт, за яким виготовлено пластилін, все-таки на відчуття глина краща, вона приємніша для рук.
У продажу є пластилін кольоровий (дитячий) і однотонний, який використовується скульпторами. Він достатньо м'який і пластичний, дозволяє виконувати роботу будь-якого розміру, але найчастіше використовується для ліплення ескізів і невеликих етюдів. Пластилін зручний для ліплення в домашніх умовах, оскільки не потребує спеціального обладнання для зберігання. Він завжди придатний для використання.
Для ліплення, як замінники глини, використовується також еглін і віск. Еллін значно дешевший за пластилін, а за своїми якостями близький до пластиліну. В дуже короткий час еллін набув великого поширення завдяки двом головним своїм властивостям: по-перше, він наближається за пластичністю до м'якого пластиліну, що дозволяє виконувати з цього матеріалу не тільки дрібні статуетки, але й бюсти і великі скульптури. Еллін м'який, не потребує фізичних зусиль у ліпленні навіть великих форм. Користуватися елліном можна узвичайному житловому приміщенні, оскільки його не потрібно розмочувати водою. Маючи велику в'язкість, еллін, як і пластилін, не потребує, на відміну від глини, складних каркасів навіть для великих робіт. В'язкість егліну, звичайно, набагато полегшує працю скульптора.
Loading...

 
 

Цікаве