WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Малевич Казимир Северинович (1878—1935) - Реферат

Малевич Казимир Северинович (1878—1935) - Реферат


Реферат на тему:
Малевич Казимир Северинович (1878-1935)
Великий реформатор i один iз головних героїв iсторiї мистецтва ХХ ст., Казимир Малевич народився 11 (23) лютого 1878 р. в Києвi у польській сім'ї. Батько, Северин Антонович, служив керуючим на одному з цукроварних заводiв вiдомого українського промисловця І.Терещенка. Мати, Людвiга Олександрiвна, була на 13 рокiв молодшою за чоловiка. Творчо обдарована жiнка, вона писала вiршi польською мовою. Казимир був старшим серед 14 дiтей Малевичiв. Зрiлостi досягли дев'ятеро: Казимир, Антон, Болеслав, Бронiслав, Мечислав, Марiя, Ванда, Северина й Вiкторiя.
У 1890 р. батько переводиться на цукроварний завод у селі Пархомiвка, поблизу Бiлопiлля, й родина переїжджає з ним. Казимира влаштовують у п'ятикласне сiльськогосподарське училище. Найсильніші враження пiдлiтка пов'язанi з українським мистецтвом розпису: "... на цьому тлi й розвивалася любов до мистецтва, до малювання".
У 1894 р. Малевичi перебираються у Вовчик, потiм - до Конотопа. Казимир знайомиться (як виявилося, на довгi роки) з Миколою Рославцем, згодом всесвiтньо вiдомим композитором-авангардистом. Крім того, займається живописом: "Фарби, палiтра, пензлi, парасольки, складений стiлець iз самого Бiлопiлля - не давали менi спокою. Менi було 16 рокiв, я вже малював, як менi здавалося, все: i корiв, i коней, i людей". Проте з професiйним "оформленням" дару якось не складалося. Хай там як, але в київськiй школi малювання М.Мурашка Казимир не затримався. Втiм, сiм'я знову переїхала - цього разу до Курська, де Северин Антонович поступив на службу в управлiння залiзницi.
У Курську 18-рiчний Казимир органiзовує гурток аматорiв мистецтва. Його найближчими помiчниками стають брат Болеслав i товариш Микола Рославець ("Я дiяв по лiнiї малювальнiй... Вiн дiяв по лiнiї музичнiй").
Керiвником гуртка був професiйний живописець Лев Квачевський. До занять ставилися серйозно - малювали зi спецiально виписаних із Москви гiпсiв, а також моделей. У 1898 р. роботи Малевича вперше з'явилися на виставцi. Незважаючи на дуже скромний "курський" масштаб цiєї подiї, художник нiколи не забував про нього - вiн починав вiдлiк (згодом грандiозної) виставкової дiяльностi.
1899 р. Малевич одружився з полькою Казимирою Зглейц. У шлюбi народилося двоє дiтей - Анатолiй (який помер малим) i Галина. Казимир влаштовується креслярем у технiчний вiддiл управлiння залiзницi. Водночас збирає грошi на навчання в Москвi.
Вiн їде туди восени 1904 р. (як iмпресiонiст - за його визнанням): мета - Московське училище живопису, лiплення i зодчества, куди 1905 р. i подав прохання. Воно виявилося марним, як i наступнi два (1906; 1907). Відвідував приватну студiю Ф.Рерберга. Оселився в будинку-комунi В.Курдюмова в Лефортово. Згодом на запитання про освiту відповідав, що всього досяг тiльки самоосвiтою.
Казимир стрiмко пройшов усi попереднi етапи розвитку мистецтва: захоплення передвижниками залишилося далеко позаду. Малевич-iмпресiонiст вiдбувся в 1907 р. - пiсля довгого (з весни до осенi) перебування в Курську. Його твори нагадували скорiше постiмпресiонізм. Повернення до Москви (осiнь 1907) принесло новi змiни: "Москва iконна перекинула всi мої теорiї i привела до третьої стадiї розвитку. Через iконописне мистецтво я зрозумiв емоцiйне мистецтво селян, яке любив ранiш". Крiм iкон, була ще виставка "Блакитна троянда", сповнена медитативним спокоєм i загадковiстю. Почалося захоплення символiзмом - утiм, теж недовге.
Пiд час революцiї 1905-1907 рр. вiн разом iз братом Мечиславом бере участь у барикадних боях у Москвi. Однак привабливiшими були бої, пов'язанi з реформуванням мистецтва. Боротьба за "нове мистецтво" йшла завжди, але ще нiколи не була так тiсно пов'язана з епатажем - принаймні саме так сприймала її бiльшiсть глядачiв. На органiзованих журналом "Золотое руно" виставках демонстрували щось нечуване - картини Сезанна, Ґоґена, ван Гога, Матiсса, а також представникiв новiтнiх захiдноєвропейських художнiх течiй - кубiзму, фовiзму й експресiонiзму; експонувались і твори молодих росiйських художникiв - Михайла Ларiонова, Наталiї Гончарової, які мали скандальну славу.
1907 р. роботи Малевича з'являються на виставцi Московського товариства художникiв i згадуються (вперше) у виданому до виставки каталозi. Найближчi два роки він спiвпрацюватиме з товариством, але згодом розiйдеться з ним.
1909 р. він розлучається з Казимирою Іванівною і одружується із Софiєю Рафалович, дитячою письменницею, дочкою вiдомого московського лiкаря. Дача Рафаловичiв у Нємчиновцi пiд Москвою назавжди залишилася для художника "найдорожчим мiсцем на землi".
1910 р. його роботи з'являються на "найлiвiшій" експозицiї - першiй виставцi нового творчого об'єднання "Бубновий валет". У 1912-му художник "лiвiшає" ще дужче - експонується на виставцi "Ослячий хвiст", своєрiдна назва якої була демонстративною вiдповiддю на реакцiю газетярiв i публiки. "Ослячий хвiст" складався з робіт М.Ларiонова, Н.Гончарової, М.Шагала, В.Татлiна та iнших художникiв, згодом визнаних класиками. Твори Малевича експонуються за кордоном, на II виставцi об'єднання "Синiй вершник" (Мюнхен). Однак сам художник вiдчуває, що в поглядах його та нових соратникiв бiльше розходжень, анiж згоди. Особливо дратує створений Ларiоновим "лучизм". Усе бiльше Казимира захоплює нова, "архiлiва" творча органiзацiя - футуристи.
На початку 10-х рокiв для Малевича футуризм - одкровення. Своєму найближчому друговi М.Матюшину (знайомство вiдбулося в 1911 р.) вiн пише, що кубофутуризм - єдино правильний шлях у мистецтвi. Для футуристiв же Малевич - енергiйний союзник, реформатор живопису, не тiльки "практик", а й "теоретик", який багато й охоче виступає з лекцiями про нове мистецтво. На виставцi "Мiшень" (1913) вiн презентує цикл творiв футуристичного характеру, охарактеризованих ним як "алогiчнi роботи" чи "заумний реалiзм". У 1913-му вiн бере щонайактивнiшу участь у Першому всеросiйському з'їздi скульпторiв майбутнього (поетiв-футуристiв) в Уусiкiркко (Фiнляндiя). З'їзд завершився черговим манiфестом, де було повiдомлено свiтовi про створення футуристичної опери "Перемога над сонцем". Вона була виконана 3 i 5 грудня в петербурзькому Луна-парку. Текст опери належав Олексiю Кручоних, пролог до неї написав Велимир Хлєбнiков. Автор музики - М.Матюшин. Малевич створив ескiзи декорацiй i костюмiв. Того ж року була створена перша "самописна" книга, проiлюстрована Казимиром, - В.Зiна i О.Кручоних "Поросята". Згодом художник братиме участь в iлюструваннi практично всiх футуристичних видань - "Возропщем" (1913), "Взорваль" (1913), "Троє" (1913), "Слово як таке" (1913), "Гра в пеклi" (1914), "Ряв! Рукавички" (1914) та iн.
1914 р. для Малевича багатий на футуристичні подiї. Вiн перебирається у "Вежу Татлiна" - кооперативну майстерню на Остроженцi, 37 (Москва). Три роботи Малевича експонуються в "Салонi незалежних" (Париж). На початок Першої свiтової вiйни "лiвi" художники, зокрема й Малевич, вiдгукуютьсяагiтацiйними листiвками, пiзнiше зiбраними на виставцi "Вiйна i преса" (Петроград).
Казимир Малевич стає одним iз головних учасникiв органiзованої в 1915 р. "Першої футуристичної виставки "Трамвай В". Вiдкриття супроводжувалося черговим епатажем: костюми учасникiв були прикрашенi червоними дерев'яними ложками. Однак для Малевича й кубофутуризм ставав лише пройденим етапом. У своїй майстернi, таємно, вiн працює над картинами в зовсiм новiй манерi. Своє вiдкриття вiн називає супрематизмом - вiд латинського "supremus" - "вищий": "...я перетворився на нулi форм i вийшов за нуль творчостi, тобто до Супрематизму, до нового живописного реалiзму - безпредметної творчостi".
Новi роботи були показанi 1915 р. на Останнiй футуристичнiй виставцi картин, що називалася "0, 10" (Петроград). Художник пояснив змiст свого вiдкриття в брошурi "Вiд кубiзму i футуризму до супрематизму. Новий живописний реалiзм": "Наш свiт мистецтва став новим, безпредметним, чистим..."
Малевич щасливий i гордий, як i личить першовiдкривачевi. 1916 р. він читає "Публiчну науково-популярну лекцiю про кубiзм, футуризм i супрематизм", а також проводить "досвiдчене демонстрування з натури малюнка за принципом футуризму". Але в соратникiв по футуризму супрематизм не викликає особливого захоплення. На найближчiй футуристичнiй виставцi "Магазин", влаштованiй В.Татлiним, Казимир - на вимогу органiзатора - виставляє тiльки кубофутуристичнi роботи пiд загальною назвою "Алогiзм форм". Потiм творець супрематизму на деякий час "випадає" з художнього життя - iде до вiйська: вiдслужив у В'ятцi, Смоленську й Москвi. Утiм, уже восени 1916-го, на черговiй (п'ятiй) виставцi "Бубнового валета" новi роботи Малевича займуть гiдне мiсце; у каталозi ж - доволi
Loading...

 
 

Цікаве