WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Казимир Малевич – український (радянський) художник - Реферат

Казимир Малевич – український (радянський) художник - Реферат


Реферат на тему:
Казимир Малевич - український (радянський) художник
Всесвітньо відомий маляр народився 11 лютого 1878 року у Києві. Батьки були поляками. Він закінчив економічне училище в с. Пархомівка, відвідував Київську рисувальну школу Миколи Мурашка, навчався у Школі-студії І. Реберга.
У Курську 18-річний Казимир приступає до організації гуртка аматорів мистецтва. Його найближчими помічниками стають брат Болеслав і товариш Микола Рославець. Очолював гурток професійний живописець Лев Квачевський.
Вперше роботи Малевича з'явився на виставці у 1898 році. Казимир стрімко проходив різні етапи розвитку мистецтва: Малевич-імпресіоніст відбувся в 1907 році - після довгого перебування у Курську. Його твори нагадували скоріше постімпресіоністів.
Естетичні вподобання киянина за народженням, багато в чім оформилися під впливом народного мистецтва України - селянських вишивок, лубків, народних орнаментів. Водночас в організованих художниками-авангардистами майстернях українські селянки виготовляли вироби за супрематичними ескізами. Він був шукачем філософії кольору та дослідником динаміки кольорових співвідношень.
У 1910 р. його роботи з'являються на найбільш "лівій" на ті часи експозиції - першій виставці нового творчого об'єднання "Бубновий валет". У 1912-му художник стає ще лівішим - експонується на виставці "Ослячий хвіст". Її складали роботи М.Ларіонова, Н.Гончарової, Марка Шагала, В.Татліна й інших художників визнаних згодом всесвітніми класиками. Твори Малевича експонуються також за кордоном, на ІІ виставці об'єднання "Синій вершник" (Мюнхен). Все більше Казимира захоплює нова творча організація, члени якої називали себе футуристами.
На початку 1910-х років для Малевича футуризм - одкровення. На виставці "Мішень" (1913) він презентує цикл творів футуристичного характеру, охарактеризованих ним як "алогічні роботи" чи "заумний реалізм".
"Чорний квадрат" Малевич шокував культурну публіку 1913 року і до цього часу продовжує шокувати ту її частину, для якої сутність картини не змінюється від того, червоне чи біле тло має чорний квадрат.
1914-й для Малевича багатий на футуристичні події. Він перебирається у "Вежу Татліна" - кооперативну майстерню на Остроженці, 37 (Москва). Три роботи Малевича експонуються в "Салоні незалежних" (Париж).
Казимир Малевич стає одним із головних учасників організованої в 1915 р. "Першоїфутуристичної виставки" "Трамвай У" (брали участь також Л.Попова, О.Розанова, Н.Удальцова, А.Екстер, В.Татлін). Але і кубофутуризм став для К.Малевича пройденим етапом. У своїй майстерні він таємно працює над картинами у зовсім новій манері, яку називає супрематизм (від латинського "supremus" - вищий).
Нові роботи були показані 1915-го на Останній футуристичній виставці картин під назвою "0, 10" (Петроград). Зміст свого відкриття художник пояснив у брошурі "Від кубізму і футуризму до супрематизму. Новий живописний реалізм".
Він очолює петроградські Вільні майстерні (Свомас). Починає викладати у московських "Свомас"
У 1919 р. його запрошують викладати в Народну художню школу, засновником і головою якої є Марк Шагал.
Учні вітебської школи - прихильники Малевича - створюють об'єднання "Молпосновіс" (Молоді послідовники нового мистецтва). Через кілька днів воно зливається з групою керівників майстерень і одержує назву "Посновіс" (Послідовники нового мистецтва), пізніше - "Уновіс" (Утведжувачі нового мистецтва).
У житті Малевича було три персональні виставки. Перша (1919) відбулася у Москві під назвою "Казимир Малевич. Його шлях від імпресіонізму до супрематизму". Друга, була присвячена 25-річчю творчої діяльності художника. А третя (1930) відбулася вже у Києві, оскільки останній сплеск творчої активності автора, безпосередньо пов'язаний з Україною.
Всесвітня слава приходить до Малевича в середині 1920-х років. Його твори представлені на численних виставках у країнах Західної Європи та США. Перебування Малевича за кордоном (Польща, Німеччина, США) стає справжнім тріумфом.
У 1928-1930 рр. Казимир викладає у Київському художньому інституті. Восени наступного року Малевича арештували і до початку грудні він перебував у в'язниці.
У 1932-му він повертається до діяльності і став керівником експериментальної лабораторії в Державному російському музеї. У 1933 році художник важко занедужав.
Казимир Малевич помер 15 травня 1935 року в Ленінграді. Згідно із заповітом, урна з його прахом була похована у Німчиновці. На могилі встановили пам'ятник спроектований М.Суєтіним, - білий куб із чорним квадратом. Під час війни пам'ятник був зруйнований, а могила - загублена.
Loading...

 
 

Цікаве