WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Декоративно-прикладне мистецтво в школі. Огляд центрів народного декоративно-прикладного та художнього мистецтва - Курсова робота

Декоративно-прикладне мистецтво в школі. Огляд центрів народного декоративно-прикладного та художнього мистецтва - Курсова робота


Курсова робота
Декоративно-прикладне мистецтво в школі. Огляд центрів народного декоративно-прикладного та художнього мистецтва
ПЛАН
І. Вступна частина.
1.1. Загальні відомості про навчання декоративно-прикладному мистецтву.
ІІ. Основна частина.
1. Значення народного декоративно-прикладного мистецтва.
2. Зміст занять з декоративно-прикладного мистецтва.
3. Городець - центр народного художнього мистецтва.
4. Полховський Майдан - центр народного художнього промислу.
5. Кіров - центр виробництва димковської іграшки.
6. Філімоново, Опішня - центри народних художніх промислів.
7. Матрьошки - як вид декоративно-прикладного мистецтва.
8. Жостово - центр народного художнього промислу.
9. Золота Хохлома.
10. Палєх - центр народного художнього мистецтва.
11. Петриківський розпис з книжки.
12. Додатки.
ІІІ. Заключна частина.
ВСТУПНА ЧАСТИНА
І.
На заняттях декоративним малюванням з першокласниками, вчитель повинен мати на увазі успіхи, які досягли учні в дитячих садах. На уроках малювання необхідно активно залучати твори народного мистецтва, вивчати прийоми пензлевого розпису, розвивати естетичне сприйняття дітей.
Зміст декоративної роботи в початкових класах значно ускладнюється. Вже в першому класі на уроках декоративного малювання учні повинні отримати певні естетичні знання : про народну глиняну іграшку, про виразні прийоми розпису. Відбувається подальша систематизація умінь та навичок у створенні власних композицій узора.
В процесі пед.керівництва дитячим декоративним мистецтвом на уроках органічно вписується група методичних прийомів, які знаходять застосування в роботі з дітьми дитячого сада: питально-відповідна бесіда про твори народного мистецтва ; усне малювання, яке створює сюжет, котрій потрібне вирішувати декоративними засобами; прийоми пензлевого розпису; використовування аплікації, як елемента, який організує декоративну композицію і як засіб пізнання дійсності для декоративного узагальнення.
В підсумку на заняття зображувальним мистецтвом в молодших класах вчитель повинен приймати до уваги сенсорний та естетичний досвід, придбаний дитиною в дитячому саду. Звідси активне залучання на уроки декоративної роботи природнього матеріалу для поширення досвіда учнів за спостереженням дійсності. Вчитель повинен вміти з'єднати розвиток мислення та мовлення учнів молодших класів з естетичним пізнанням та художнім розвитком. Знайомство учнів навіть із звичайними художніми предметами повинно бути привідом для серйозної розмови про сутність естетичного у мистецтві та дійсності, про становлення сучасного стилю та моди, про специфіку системи зображувально-виразних засобів декоративно-прикладного мистецтва на рівні з іншими видами мистецтва.
Художню діяльність характеризують два способи мислення - образне і раціонально-понятійне, причому перше є основою для розвитку другого, передує йому. Формування образного мислення - одне з важливих завдань художньої освіти і естетичного виховання в школі.
Розглядаючи образне мислення як єдність об'єктивного і суб'єктивного, можна стверджувати, що воно є обов'язковим засобом пізнання світу. Його об'єктивно-суб'єктивний характер особливо яскраво виявляється в образотворчій діяльності людини; художній образ є ніби матеріально закріпленим ставленням до навколишньої дійсності. Тому намагаюсь навчати учнів правильно сприймати все, що їх оточує, оцінювати естетичний бік предметів і явищ.
Великі можливості щодо формування образного мислення в дітей мають уроки образотворчого мистецтва. Плануючи навчально-виховну роботу, постійно пам'ятаю про необхідність збагачування вже набутого учнями досвіду, враховую їхні вікові особливості.
Одним з найбільш ефективних у шкільній практиці є метод спостереження. Приступаючи до вивчення певної теми, проводжу урок-екскурсію або пропоную учням самостійну роботу на спостереження, наприклад, за природою в різні пори року, за працею людей тощо. Сильні й стійкі емоційні сліди, що виникають при цьому в психіці школярів, міцно закріплюються в процесі практичної роботи. Ретельний добір тем сприяє розв'язанню і виховних завдань. Образне сприймання природи відбувається на уроках з таких тем: у 1 класі "Прогулянка в осінь", "Зимова казка", "Земля весною", в 2 - "Подорож у світ травинок" у 3 -"Тихесенький вечір на землю спадає", в 5 класі "Як живе природа рідного краю", "Пливуть хмаринки над полем", у 6 і 7 класах "Вітер з гаєм розмовляє", "Карпатські гори, мов застиглі хмари", "Сад увесь убрався в іній, проти сонця він як синій". Спостереження здійснюємо як у класі, так і за його межами, наприклад, під час екскурсії в природу, прогулянки перед сном, в дорозі до школи і навіть з вікна своєї домівки.
Використання у навчальному процесі технічних засобів навчання, розширило можливості методу спостереження, сприяло активізації розумових операцій: аналізу, синтезу, узагальнення, абстракції і конкретизації. Демонструючи окремі фрагменти художнього зображення природного явища чи об'єкта, в яких чітко виділяється якась одна ознака, або ряд ознак, об'єднаних в єдину систему, мою змогу сконцентрувати на них увагу всього класу.
Особливе місце серед технічних засобів посідає поліекран. Він допомагає створити цілісний художній образ, а також зосередити увагу школярів на конкретних деталях. Наприклад, розглядаючи репродукцію осіннього лісу, діти милуються загальним планом, але за дуже короткий час їхня увага переключається на деталі пейзажу: кору дерева павутинки, краплі роси на листі.
Поєднання дедуктивного та індуктивного методів надає певної гнучкості мисленню дитини, допомагає їй розв'язувати більш складні завдання в галузі образного мислення і художньої творчості. Так, після прогулянки в сад, де діти вчились розрізняти відтінки осінніх фарб, збирали листочки з цікавим кольоровим поєднанням, розпочинається образотворча робота з техніки колажу, виконуючи яку, школярі вчаться бачити загальне в частковому й одиничне в загальному. В результаті у них розвивається здатність уявляти як цілісний образ, так і його складові. Старші учні з інтересом створюють композицію навколо якогось об'єкта морської раковини, старенької коновочки, сухого листочка клена, забутого в книзі, і т. ін.
Відповідність образу відображуваній дійсності залежить від уміння людини виділити у навколишньому світі саму суть речей чи явищ. Це вміння визначається загальним рівнем розвитку особистості. Запропонована нами система занять й першу чергу має формувати емоційний
Loading...

 
 

Цікаве