WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Вироби з бісеру. Виникнення, види виробів - Реферат

Вироби з бісеру. Виникнення, види виробів - Реферат

фігур, та рядів, розміщених по горизонталі, вертикалі або діагоналі. Тут можуть переважати ромби, квадрати, прямі і ламані лінії, зиґзаґи, хрестики. Він виник ще в давнину - це своєрідні умовні знаки, за допомогою яких майстриня виражала своє світосприйняття. Так, горизонтальна лінія означала землю, хвиляста - воду, вогонь у вигляді хреста, ромб, коло або квадрат символізує сонце і т.д. Деякі орнаментальні знаки відігравали роль оберега.
Хоча взірець кольорове сполучення у різних стрічкових силянок подібні, але за композиційним розташуванням орнаметальних мотивів і кольоровим сполученням вони виняткового різноманітні. Кожна прикраса самобутня, як маленький витвір мистецтва, в ній переважає натхнення творця над ремісництвом. Безперечно, матеріал завжди впливав на техніку виконання і рішення орнаментальних мотивів.
Другий спосіб виготовлення прикрас з бісеру - ткання, подібне до виготовлення полотна, простим переплетінням. Таким способом виготовляють ґердани. Вони відрізняються від силянок тим, що не мають ажуру. Фактура їхня щільна. Для ткання ґердана використовується невелика дерев'яна дошка - підставка. Розміром 40-50х8-10 см з двома дерев'яними порогами, заввишки 5см на кінцях. Відповідно до ширини ґердана на порогах, вздовж дошки намотується міцна нитка - основа, на одну більше, ніж буде пацьорок, на якій голкою тчуть візерунок. Силянки і ґердани об'єднують інколи спільною назвою "ґердани", хоч вони відрізняються технікою виконання, характером декору. В деяких селах силянки і ґердани називають ґерданами, якщо вони нашиті на стрічку ("гарасівку"), яка зміцнює прикрасу.
Загалом гуцульським силянкам і ґерданам характерні композиції з дрібними елементами орнаменту, що зумовлюється також дрібним бісером. Кольорова гама силянок та ґерданів основана переважно на насичених дзвінких кольорах.
Гуцули віддають перевагу яскравим, насиченим барвам, мов перенесених з лісів, полонин, потоків та водограїв. Характерно те, що за наявності етнографічної стильової спільності в кожному селі, сформувались свої гармонії барв. Спостерігаються своєрідні місцеві художні особливості окремих сіл - улюблені кольори, мотиви, форми, техніки. В окремих бісерних прикрас використовують різні відтінки червоного кольору, який являється оберегом. Майже в кожному селі в малюнки додають сині та фіолетові відтінки. Часто використовується білий колір, як тло, або світлий акцент в орнаменті, щоб підкреслити свіжість колориту. Важливе значення має фон, який визначає характер узору, його кольорове звучання, він різний у різних силах.
Широкі, багаті силянки з рідким ажуром, де переважають темні кольори, фіолетово-сині, які нагадують красу карпатської ночі, характерні особливо для сіл Верховинського району.
Косівщина - тло старовинних ґерданів нанизували з білого бісеру, який підкреслював барвистість окремих елементів узору - ромбів, ружок, очок, хрестиків, тощо. Чіткістю композицій досить великих мотивів, розміщених на відповідному фоні, відзначаються бісерні прикраси сіл: Річка, Вербовець, Косівського району. Блакитні кольори трапляються в прикрасах с. Шешори, яке славиться своїми водоспадами - "гуками", також подібна гама кольорів в селах Прокурава, Брустори. У Верхньому Березові ґердани і силянки темніші, чорнобривіші.
Дещо відмінний характер прикрас с. Космач. Вони відзначаються ювелірним виконанням, візерунки компонуються з малих ромбів, дрібненьких цяточок, які закривають все тло. В кольоровій гамі переважають відтінки жовтого, в які вплітаються білі акценти та зелені, червоні ясні, темні, блакитні - усі барви золотої осені.
Прикраси Снятинського району характеризуються поєднанням білого, жовтого, зеленого та блакитного кольорів.
Буковина - буяння зеленого рослинного орнаменту.
Краса істинних українських народних мистецьких виробів полягає в тім, що кожен вид речей має свій стиль узорів, що впливає як із самої техніки виробу, так із гармонії між формою поверхні предмета, матеріалом, з якого він зроблений, і оточенням, для котрого той предмет призначений.
ПЕРЕЗНІМАННЯ ТА СКЛАДАННЯ УЗОРІВ
Прикраси з бісеру можна виготовляти за узорами для вишивання. При цьому слід враховувати призначення майбутнього виробу, його форму, орнаментальні мотиви та кольорові поєднання візерунка. після того як візерунок обрано, його треба змалювати і пристосувати для нанизування. Накресліть "канву" у вигляді косої сітки зі сторонами ромба 1см Х 1см. Для зручності та наочності на сітці накреслюють кружечки, взяті з узору за допомогою кольорових олівців або фломастерів. Для ланцюжків, силянок і комірців досить нанести на "канву" потрібної довжини вибраний узор або окремий рапорт орнаменту.
ВИГОТОВЛЕННЯ АЖУРНИХ ПРИКРАС
Ці прикраси можна виготовити кількома способами. Познайомимося з техніками виготовлення ажурних прикрас на зразок в'язання мережива гачком повітряними петлями, сіткою з вічками у вигляді ромба, квадрата-решітки, бджолиних сот (ліхтарика).Одна сторона вічка може мати 3,5,7,намистинок.
Чим дрібніший бісер і більша кількість намистинок у вічку, тим ажурнішою буде прикраса.
Під час роботи необхідно дотримуватися точного рахунку намистинок, щоб не спотворити виріб. Щоб нитка під час роботи не скручувалась її навощують. Кінці заправляють у голку.
Якщо немає тонкої голки, нанизувати можна самою ниткою, замастивши її кінець клеєм або лаком для нігтів та за допомогою нитковдівача.
ЛАНЦЮЖКИ ТА СИЛЯНКИ
Ланцюжками різної довжини і ширини можна оздобити одяг, прикрасити шию,чоло,головний убір. Ланцюжок у дві нитки є першоосновою виготовлення багатьох народних прикрас.
Можна виготовити ланцюжок із кілець у шість намистинок для першогокільця.Тоді на голку.яка знаходиться з права набирають по три,а на ліву-по дві намистинки
Комбінуючи яскраві бісеринки, намистинки й стеклярус, можна виготовити ланцюжки з різними орнаментами, які будуть чудовою прикрасою до блузки чи сукні.Якщо довгий ланцюжок оздобити на кінцях торочками, вийде гарний поясок,намисто чи стрічка на голову.
Силянка в одну нитку може бути вузенькою, у пів вічка, або широкою. Драбинка також виконується однією голкою з ниткою. Вісімка - силянка завширшки "у півтора вічка" ромбом.
КОМІРЦІ
Техніка виготовлення ажурних комірців схожа на техніку виготовлення ажурних ланцюжків "вісімка". Щоправда, у комірцях верхній край рівний, а нижній трохи розширений і прикрашений торочками або висульками - петельками.
Ліхтарик, або "соти". Такий комірець нижуть з чергування вічок, сторони яких складаються з парної кількості намистинок, наприклад, чотирьох, та з непарної - трьох.
Для сценічного костюма такі прикраси краще виготовляти з крупного бісеру та стеклярусу або дрібного намиста яскравих кольорів. Але пам'ятайте, що стеклярус має гострі кінці, що легко перерізають нитку, тому його краще нанизувати на волосінь.
Список використаної літератури
1. Антонович Є.А, Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно прикладне мистецтво. Львів, в-во "Світ" - 1992 р. ст. 62-62, ст. 170, 209.
2. Бухан А.Ф. Народні художні промисли України. Київ, "Наукова думка" 1979 р. ст. 19, ст. 66-67. Т.П.Кащук.
3. Щербаківський В. Українське мистецтво. Київ, "Либідь", 1995 р. - Ст. 115, 137.
4. Доберман Д. Искусство гуцулов. 1980 р. - 190 с.
5. Гургула І. Народне мистецтво західної України. 1966 р. - 78 с.
6. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. 1988 р, 472 с.
7. Э.Н. Литвинець. Низание и ручное вышивание. 1996 р. ст. 12-13.
8. Кульчилька О. Народний одяг західних областей України.
9. Міжнародний туризм 1, 1998 р. ст. 42 - 44.
Loading...

 
 

Цікаве