WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні. Львів – як центр українського склоробства - Курсова робота

Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні. Львів – як центр українського склоробства - Курсова робота

2002 року в Національному художньому музеї у Києві. [16;3]
Справжній митець наділений природою здатністю не тільки по-своєму сприймати навколишній світ, а й, завдяки своїй уяві, вихоплювати з нього фрагменти реальності і, змінюючи сутність речей, творити особливий всесвіт у хвилини особливого стану душі - натхнення. Ці хвилини народження художнього образу в уяві і згодом його матеріалізації Андрій Бокотей переживав не раз, і кожного разу на мить завмирало серце. Чим старшим ставав, чим більше досвіду набував, тим сильнішим було хвилювання при завершенні задуму...
...Перші кроки після закінчення у 1965 році Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (відділ художньої кераміки) були сповнені почуття свободи: ти вільний від повсякденних занять, можеш лише творити, творити... Але скоро прийшло усвідомлення: творчість - це повсякденна наполеглива праця мозку і душі, це вічний пошук незвіданого, відкриття невідомого. До того ж Андрій відмовився від кераміки: його захопило гутне скло. Для митця, для його становлення і подальшого поступу надзвичайно велике значення має оточення, духовні й фахові наставники.1 Серед таких для Бокотея, передусім, - відомі майстри пензля Р.Сельський, К.Звіринський, Д.Довбушинський. У фаховому плані багато допомогли Андрієві в ос-воєнні гутної техніки чудові майстри-гутники Петро Думич, Олексій Гера, Богдан Валько.
Від початку митець прагне подолати стереотипи, вийти за межі утилітарного асортименту виробів. Він не хоче і не може працювати на догоду глядачеві, який часто залишається байдужим до нового і тому не сприймає незвичного.
Твір Бокотея, який збурив художню громадськість, мав назву "Чу-мацькі шляхи". Уперше митець показав утворену ним реальність в середині об'єму: у скляних прозорих кулях простяглися і переплелися темні (сумні, як чумацьке життя) смуги-дороги. Це була своєрідна гутна графіка: художник "малював" розпеченою (до 1200-1500 градусів) ниткою скла в такій же гарячій кулі. (Додаток № 16)
Згодом з'являється ряд композицій, де фантазія художника творить в середині об'ємів нові дива. Особливо цікавою є серія "Скляні кулі" та оригінальний за конфігурацією твір "Народження матерії".
У цей же час Бокотей успішно працює в монументальному мистецтві, беручи участь (в авторських колективах) в оздобленні інтер'єрів громадських споруд, санаторіїв як творець казково красивих об'ємно-про-сторових композицій, люстр,світильників (центральний зал автовокзалу у Львові, зимовий сад у пансіонаті "Південний" та приміщення в санаторіях у Трускавці, ресторан "Старе місто" у Харкові, Музично-драматичний театр в Ужгороді та ін. [13;7]
Народився митець в селі Брід Іршавського району на Закарпатті. Дитинство сина греко-католицького священика було важким. Він рано зрозумів, що освіта - це скарб, а праця - ключ до нього. Тому він і надалі продовжує свій шлях як відомий український майстер ужиткового та образотворчого мистецтва, і, як зазначив американський дослідник мистецтва Т. Сано: "долучається своїми творами до розвитку мистецтва гути не лише в Україні, але й у світі". [14;44-46]
З 1989-го Андрій Бокотей - заслужений діяч мистецтв. У 90-х роках очолює Львівську організацію Національної Спілки художників України, працює завідуючим кафедрою художнього скла, а згодом - професор, проректор, з 2000 р. - ректор Львівської академії мистецтв, дійсний член Академії мистецтв України. І при такій завантаженості він організовує у Львові з 1989 р. п'ять Міжнародних симпозіумів гутного скла, в яких взяли участь численні митці України і багатьох країн світу і які, з одного боку, сприяли дальшому розвитку художнього гутного склярства в Україні, а з іншого - показали іноземним колегам високий рівень творчості вітчизняних митців. З 1992 р. були також організовані чотири Міжнародні студентські симпозіуми у Львівській академії мистецтв. Бокотей є організатором акції "Музей скла у Львові", для здійснення якої докладає багато зусиль. [13;7]
?
Висновки
Отже, проаналізувавши всі відомості, розглянені в першому розділі даної роботи можна зробити такі висновки: Виникнення скляного виробництва на землях нашої батьківщини відноситься до ІV-V ст. н.е. Розвиток художнього скла тісно пов'язаний з розквітом культури Київської Русі.
Високу майстерність і вміння використовувати декоративні властивості вільно видувного скла гутники показали на фігурному посуді. Групу фігурного скла слід розглядати як творчість цілком самобутню і національно своєрідну.
Для періоду бароко типовою формою посуду в Україні була пляшка-штоф. Первісна їх форма - призма з квадратною або прямокутною основою.
Життєва сила народного промислу в дивовижній стійкості, з якою це ремесло продовжувало існувати і відроджуватися. На північних і західноукраїнських землях неперервна традиція скловиробництва стала підвалиною розвитку гутної справи. Велике значення мала і наявність у цих місцевостях достатньої кількості деревини, що була головним паливом гутництва. Даючи населенню матеріальну користь і можливості творчої діяльності, гутний промисел значною мірою сприяв розвиткові міст.
Перехід від гутного до заводського виробництва негативно позначився на художніх якостях скляних виробів (Про що йдеться в другому підрозділі Розділу І.) Творчі пошуки заводських майстрів орієнтувалися переважно на задоволення потреб невибагливих смаків тогочасного суспільства, котрі байдужі до народної естетики. Розквіту гутне скло досягло в 50-70-ті роки. Найвідомішими на той час були такі мистці: Є.Мері, Ю.Шах, Л.Миттєва та інші. Знаменним свідченням стану та перспектив розвитку художнього скла на Україні є відродження у 50-60-х роках промислу гутного скла.
Завданням розділу ІІ є - стисло відобразити сучасний стан гутництва у Львові (Міжнародні симпозіуми, провідні майстри). Дуже втішно, що сьогодні відбувається утвердження особи склодува як мистця. Проведення міжнародних симпозіумів з гутного скла у Львові стає традицією. Місту з глибоким корінням мистецтва гути чекає художників на нові форми. Це стимулює розвиток даного виду розмаїттям ідей, технічних засобів, силою таланту та фантазії кожного творця. Такі мистецькі акції впродовж останнього десятиліття ініціює й організовує постійний організатор Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові. Аналогів його віртуозному володінню живописними засобами у гутному склі в Україні немає. І проведення, і організація подібних бієнале скла є безперечно безцінною заслугою видатного майстра, котрий своєю працею поповнює скарбницю не лише українського мистецтва, але й світового.
Loading...

 
 

Цікаве