WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні. Львів – як центр українського склоробства - Курсова робота

Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні. Львів – як центр українського склоробства - Курсова робота

у середині XX століття одночасно і в Європі, і в США.
Безсумнівно, українська нація для Бокотея - його духовний принцип, його душа. І патріотизм для нього ніщо інше, як бажання трудитися на користь своєї держави, творити добро як можна краще і як можна більше. Але творчість його, без сумніву, вже надбання всього світу.
Впродовж 70-80-х Бокотей робив вражаюче сміливі відкриття у .художньому склі, не отримавши класичної освіти художника скляра. Він у 1965 році закінчив відділення художньої кераміки Львівського інституту вжиткового і декоративного мистецтва (реорганізованого в 90-ті роки у Львівську академію мистецтв). До навчання на відділенні кераміки протягом року вчився на відділенні монументального живопису, у Романа Сєльського, що вважає величезною професійною удачею.
Паралельно оволодінню секретами майстерності у ЛДМІПДМ справжню освіту, як стверджує Бокотей, він здобував у нелегальній - "підпільній школі Карла Звіринського, де формувалась майстерність кращих львівських художників. Це Зіновій Флінта, Іван Марчук, Роман Петрук, Леся Крип'якевич, Олег Мінько, Богдан Сойка, Петро Маркович - одногрупники і однокурсники Андрія Бокотея.
Бокотей насмілився похитнути здавалось би непорушні закони формоутворення і декору, що десятиліттями І диктувалися в декоративно-ужитковому мистецтві незаперечним принципом "утилітарності та корисності". Скло Бокотея, принісши в жертву канон, трансформувалось у скульптурну пластику, що підняло майстра на нову художню висоту. (Додаток № 12-15)
Перша персональна виставка Бокотея в 1988 році у Львові стала ні-би "зведенням" усіх істин і прозрінь, здобутих в експериментах і, можливо, найдорожчою перемогою у його багаторічній битві за підкорення скла. Пластично-живі, яскраві, повні кольорів і почуттів твори, в яких він розкрився не лише як талановитий експериментатор, але і як глибокий мислитель, і як тонкий спостерігач життя, підкорили Львів.
Праці Бокотея, як твори істинно, станкові, викликають потік асоціацій, що ніколи не бувають, однозначними. Його вільне поводження зі скломасою, деформація її приводятьдо створення експресивних композицій з включенням гранично абстрагованних людських образів, які, здається, перетворюються в систему, що несе якийсь сакральний зміст символів, котрі відкриваються митцеві, який стоїть на порозі третього тисячоліття. (Додаток № 14-15) Змістовним символом, який вміщує в собі декілька семантичних значень, бачиться мотив колеса, незмінно повторюваний у творах Бокотея. Це і солярний знак - поняття сонця як колеса було одним із найрозповсюдженіших з давнини, сонце як джерело світла означало розум і духовне прозріння, символічний синтез активності космічних сил і плину часу. Колесо Бокотея нагадує і про атрибут міфологічної Фортуни - Удачі, нестабільної, непостійної особи...
Фігуративна пластика Бокотея 80-90-х pp. з плаского вітражного скла отримала дуже широкий резонанс на його персональних виставках у Франції, Бельгії, Голландії. У кожній композиції з Цієї серії - свій театр, де розгортається своя маленька драма.
Починаючи з 1981 року І по сьогодні, Бокотей багато експериментує з пласкими декоративними пластами, які в інтер'єрному просторі сприймаються абстрактним Малярством у склі. Аналогів його віртуозному володінню живописними засобами у гутному склі в Україні немає ГИ.ЙГ;ЛІ
Ідея проведення у Львові симпозіумів гутного скла виникла у Бо-котея у 1988 році, після того як він вперше взяв участь у Міжнародному симпозіумі гутного скла у Нові Бору в Чехословаччині. Його приємно здивувало толерантне, поважне ставлення майстрів Заходу (беззаперечно лідируючих у технічному оснащенні гутних підприємств) до творчих пошуків слов'янських митців і, до речі, їх зацікавленість досягненнями українських гутників.
Хоча згодом він не раз переконувався, наскільки творче мислення українців, у генетичній пам'яті яких закладені знаково-символічна система їх пращурів і традиції народного мистецтва, оригінальніші від часто вихолощених, роками незмінних технологічних і образних прийомів багатьох європейців і американців. У випадку, коли знайдено який-небудь ефектний кольоропластичний хід, він може нескінченно повторюватись в творах, якщо це дає змогу заробляти гроші. Багатолітня експлуатація відпрацьованого прийому не вважається недоліком, не сприймається мис-тецькою і творчою вичерпаністю. А для українських гутників таке ре-місництво, нехай на найвищому рівні - неприпустиме.
Ось тоді, 1988 року, Бокотеєм заволоділо бажання влаштувати по-дібний форум (за підтримки Спілки художників СРСР) на базі Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, тим паче, що в 70-80-х роках вона була базою для творчих колективів Художнього фонду СРСР. У гутнии цех Львівської фабрики з'їжджалися підвищувати свій професійний рівень склярі з усіх республік, але переважно з Росії, Прибалтики, Грузії, Вірменії.
Перший львівський симпозіум у 1989 році, запланований як всесо-юзний, зразу ж перетворився на міжнародний. Львів ушанували приїздом Жозе Філіпп з Бельгії - Голова Міжнародної Асоціації художників скла, Іржі Шугаєк з Чехії, Марвін Ліпофскі зі США, Янош Егенейш з Угорщини, Мікко Мерікаллір з Фінляндії - всі художники з світовими іменами. Тоді прийшло розуміння того, що симпозіуми у Львові необхідні, вони будуть жити, вони перспективні. Славетне ім'я, блискучі заслуги, корисна ді-яльність, чисте серце - ось гідне самоувічнення людини. Андрій Бокотей - український інтелігент, людина з глибокою душею насправді заслуговує називатися великою людиною, бо всі його таланти використані на суспільне благо.
Своїм обов'язковим боргом, який Андрій Андрійович сподівається за допомоги міської влади повернути рідному місту, є відкриття у Львові, неодмінно до VI Міжнародного симпозіуму гутного скла у 2004 році; Музею сучасного скла. Колекція його складається протягом останнього десятиліття і налічує близько 260 творів, загальною вартістю 600 тисяч доларів США. .Цінність колекції пояснюється світовою славнозвісністю творів, що входять до неї. Це Андрій Бокотей, Франц Черняк, Віталій Гінзбург, Альберт Балабін (Україна), Іржі Шугаєк (Чехія), Марвін Ліпофскі, Стівен ді Едвардс (США), Ян Зорічак (Словакія), Янош Егенейш (Угорщина), Майкл Роджерс (США - Японія), Ганна Тьєль (Мексіка), Сандра Берзіня-Скрауце (Латвія), Фідейль Ібрагімов, Любов Савельева, Борис Федоров, Олександр і Галина Іванови (Росія), Мікко Мерікал-ліо (Фінляндія) та багато Інших.
Доки Музей сучасного скла у Львові існує лише віртуальне, свою персональну виставку з нагоди висунення творів на Національну премію України імені Тараса Шевченка Андрій Бокотей відкрив 12 лютого
Loading...

 
 

Цікаве