WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні. Львів – як центр українського склоробства - Курсова робота

Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні. Львів – як центр українського склоробства - Курсова робота

технічних засобів, силою таланту та фантазії кожного майстра, що, очевидно, є головним важелем усієї справи. [17;41]
Рух "нового склярства", скло-рух розпочався в кінці 50-х років минулого століття, хоча провісницькі симптоми непромислового використання матеріалу з'явилося на 30 років раніше. Культурне довкілля тих часів поступово переймало тенденцію індустріалізації і наближалося до інформаційної революції та постмодернізму. Вжиткова сфера, наповнена тиражованими виробами із скла, почала символізувати не тільки пересічні добропорядні смаки споживачів, а й експериментальну площину для нової естетики. Симпозіум представляє оригінальні фрагменти широкого культурного окреслення, обмеженого ментальністю та територією. Мистці, які декілька років відвідують львівські симпозіуми гутного скла, напевно вже знайомі з певними константами довкілля. Новизна - в їх черговому виборі саме цієї акції, засвідченні поваги і дружби саме до такого Автора, як Андрій Бокотей. [6;92-93]
Мистецтво гути - найкрихкіше у всіх сенсах. Цю аксіому П'ятий симпозіум довів ще раз. Бо подібні масштабні заходи мимоволі провокують проблеми та риторичні питання, що існують в українському мистецтві взагалі та мистецтві скла зокрема. Вони виявляються набагато ширшими, складнішими і вагомішими, ніж може видатися на перший погляд.
Давнє мистецтво гути сучасне і актуальне протягом уже шести тисячоліть, відколи речі, створені майстрами з розплавленої маси скла, прикрашають життя і побут людей з різним матеріальним достатком. В середині ж двадцятого століття гутним склом зацікавилися авангардні художники. Тоді його нібито винайшли знову - воно перестало бути лише матеріалом для виготовлення суто ужиткових речей. Жоден справжній художник не в змозіпроігнорувати специфічних особливостей унікального матеріалу. Вони дозволяють митцям проводити будь-які експерименти з формою, технологією, кольором, втілювати найвибагливіші фантазії та творчі задуми. Одним із засновників руху "нового склярства є професор Мюнхенської академії мистецтва, "жива" легенда світового мистецтва скла пан Ервін Ейш. На Третьому симпозіумі він, окрім праці біля гутної печі, організував виставку власних графічних творів, присвячених симпозіуму. А після завершення виставки подарував колекцію графіки львівському Музею скла, яку й досі там зберігають (деякі витвори скляного мистецтва було привезено до Києва, щоби урочисто відкрити П'ятий симпозіум). Пан Ейш - не єдина культова
фігура скляного Олімпу. Як ветеранів симпозіумного руху можна назвати чеха Іржі Шугаєка та американця Марвіна Ліпофські. Вони обидва найкращі у своїх країнах і добре знані в усьому світі, де цікавляться мистецтвом скла. А цього року на симпозіумі працював і читав лекції відомий художник, Віце-президент Міжнародної асоціації художників скла, професор Майкл Роджерс (Японія). [1;50]
У цьому контексті цілком доречно розвіяти міф, який існує, на жаль, не лише у колах пересічних глядачів і споживачів, але й володіє думкою деяких професіоналів. Це міф про другорядність мистецтва, що апелює до тканини, дерева, скла чи кераміки. Це міф про те, що речі, виконані в цих матеріалах, мають суто ужиткове, прикрашально-прикладне значення. Слід зазначити, що проблема існування багатьох абсурдних міфів стосується лише України, а за її межами тане як торішній сніг. Насправді ж, у часи тотального панування соціалістичного реалізму тільки художники так званого декоративно-прикладного мистецтва могли собі дозволити вільні формальні пошуки та експерименти. Що вони й робили, і на рівних виставлялися на престижних міжнародних форумах та навіть не-одноразово перемагали. Мабуть, саме цей факт зіграв не останню роль у складному процесі визрівання ідеї створення симпозіуму гутного шкла на базі Львівської експериментальної ке-раміко-скульптурної фабрики. Саме Львів здобув авторитет одного з лідерів серед художніх центрів Східної Європи, розвиваючи прогресивні тенденції у мистецтві скла, закладені професійною школою Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівської академії мистецтв).
Засновник і постійний президент уже п'яти симпозіумів гутного шкла - художник, єдиний з українських шклярів член Міжнародної асоціації скла, професор, академік, нині ректор ЛАМ пан Андрій Бокотей. Власне, завдяки його зусиллям і авторитету, починаючи з 1989 року, і стало можливим проведення симпозіуму. Але цього року Бокотей-старший, з невідомих причин, переклав майже всі повноваження на Бокотея-молодшого. Пан Михайло в минулому - випускник кафедри скла львівської академії, нині - співробітник Міністерства іноземних справ. Треба зазначити, що організатори Симпозіуму подібні до камікадзе, бо від розкоші проведення подібних форумів відмовилися навіть заможні амери-канці, не кажучи про словаків - традиційних лідерів мистецтва скла. І все ж це не знімає з них - організаторів - відповідальності. [1;51]
Але те, що близько п'ятдесяти художників протягом десяти днів мають виняткову можливість, попри всі негаразди, працювати і спілкуватися, варте уваги, поваги, допомоги та підтримки.
Львова всі п'ять симпозіумів - подія року. Заключна виставка з іще "теплими" роботами збирає, без перебільшення, весь мистецький загал 7 міста у Національному музеї, де цього ' року відбулося урочисте закриття та виставка. Всім цікаво побачити, чого понавитворювали найкращі художники Іди й я усього світу.
?
2.2.сучасний стан львівського склоробництва. Андрій Бокотей
і феномен української гути.
Твори А. Бокотея - учасника понад 80 виставок сучасного ху-дожнього скла - входять в кращі музейні та галерейні колекції світу: України (Київ, Львів, Харків, Хмельницький), США (Нью-Йорк, Корнінг, Філадельфія), Франції (Нансі, Ван-Ле-Шатель, Париж), Німеччини (Айзенштайн, Карлсруе), Бельгії (Льєж, Брюссель), Голландії (Утрехт), Данії (Ебельтофт), Угорщини (Будапешт, Печ, Айка), Чехії (Нові Бор), Польщі (Краків, Варшава, Вроцлав), Росії (Москва, Санкт-Петербург).
Він визнаний лідер і кумир львівських художників: вони саме йому віддали свої голоси при обранні Голови Львівської організації Спілки художників України в 1991 році.
Упродовж останнього десятиліття Бокотей - ініціатор і постійний організатор Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові.
Андрій Бокотей першим розсунув рамки утилітарного скла до меж художнього твору, де набуло сили вирішення нових завдань: об-разотворчості і формотворчості. Він першим перекинув міст від ма-теріального до піднесеного, надчуттєвого, коли одним з перших серед професійних українських митців приєднався до міжнародного руху "студійного скла" - "Studio glass movement", що виник
Loading...

 
 

Цікаве