WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні. Львів – як центр українського склоробства - Курсова робота

Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні. Львів – як центр українського склоробства - Курсова робота

пов'язується насамперед з діяльністю митців Львівщини. Саме у Львові з кінця 40-х років на підприємствах по виробництву скла окремі майстри почали вдаватись до гутної техніки, виготовляючи, спочатку за старими зразками, різні вазочки, кошики-цукерниці, посуд у вигляді риби, ведмедів тощо. Потрапивши на художні виставки, ці речі одразу привернули увагу глядачів та спеціалістів. З 1953 року розпочинається плановий випуск гутних декоративно-ужиткових виробів склоцехом Львівської артілі "Різнопром". У 1956 році було організовано цех гутного скла в м. Самборі. Виготовлялось художнє скло способом вільного формування й на інших підприємствах Львівщини. 1963 року дав першу продукцію і згодом став одним з основних у республіці осередків по випуску вільноформованих скляних виробів цех гутного художнього скла Львівської кераміко-скульптурної фабрики.
Для успішного розвитку виробництва гутного скла багато зробив потомствений майстер-склодув М. Павловський. Понад двадцять років творчо працює" він на львівських підприємствах по виробництву художнього скляного посуду. (Додаток №3)
Розквіт українського художнього скла, зокрема гутного, в 1960-1970-х роках був зумовлений активною й винахідливою творчою діяльністю в республіці багатьох талановитих майстрів своєї справи, в тому числі львівських. Серед останніх слід згадати досвідченого майстра виготовлення скляних виробів гутним способом Й.Гулянського, чиї набори для напоїв позначені кращими рисами класичних зразків народного мистецтва; О. Геру з його естетично тонко осмисленими, по-новаторському викопаними скляними виробами; Б. Валька, твори якого відзначаються монументалізованою трактовкою форми; П. Думича - автора підкреслено декоративного посуду, тактовно збагаченого пластичним і кольоровим декором; М. Тарнавського з ного вмінням створювати художньо завершені в пропорціях і виразні за кольором речі (Додаток №4), та інших фахівців: Бачинського, Мацієвського, Черняка, Голяка (Додатки № 6-8).
Без сумніву, багато змінилося у львівському гутництві, але основне, його грунт, його сила залишаються стійкими. Це - традиція втілення задуму засобами, наявними в самому матеріалі. Звідси провідна засада у сучасному гутному склі - тенденція до округлості форм та гнучкості декору. Із багатого арсеналу прийомів художньої обробки зараз активно використовуються такі: введення повітряних пухирців у стінки посудини, "кракле", ріфлення і особливо різноманітні наліпи. Останнє - по-справжньому скляний вид декору, що нерідко допомагає виявити тектоніку й конструкцію предмета. У сучасному прикладному мистецтві наполегливо заявляє про себе підвищена декоративність. Вона знаходить вияв, зокрема, і в українському гутному склі. У кольоровій гамі сучасних склодувів переважають яскраві життєрадісні барви. [12;8]
Розгляд творчості майстрів-гутників дає підстави для деяких узагальнень щодо особливостей сучасного гутного скла. У радянський період гутництво пережило своє відродження. Як вже відзначалося в кінці 40-х на початку 80-х років мало місце досить спрощене трактування традицій у декоративному мистецтві, зокрема в гутництві. У творчій практиці, в художній критиці стверджувалася думка, що традицію слід розуміти як очевидний етнографізм. Важливо підкреслити, що традиція - це й здатність видозмінювати всі набуті цінності.
?
Розділ ІІ. Львів - як центр українського склоробства. Перші мистецькі акції в Україні - Міжнародні симпозіуми з гутного скла
З 8 до 17 жовтня 1992 року у Львові проходив Міжнародний симпозіум з гутного скла. Це перша мистецька акція в Україні, в якій взяли участь найвідоміші художники скла, мистецькі критики та колекціонери з 18 країн світу: України, Бельгії, Білорусії, Вірменії, Естонії, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини, США, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Японії.
Впродовж 10 днів мистці намагалися глибше проникнути в таємниці мистецтва скла, реалізуючи свої творчі задуми за допомогою майстрів Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, на базі якої і проходила робота симпозіуму. Організатори симпозіуму: Львівська Спілка художників (голова правління і голова оргкомітету симпозіуму Андрій Бокотей), Асоціація художників скла (США, президент Асоціації Стефан Ді Едвардс), творчо-виробниче об'єднання "Ґердан" (директор Орест Шейка), Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (ректор Емануїл Мнсько). [17;28]
До програми симпозіуму входив ряд поважних акцій, які доповнювали сам симпозіум. В цей час вперше відбувся Міжнародний студентський симпозіум з гутного скла, за участю студентів України, Литви, Латвії, Естонії, Росії, Чехії, Польщі та Франції. Студенти працювали біля печей кафедри скла ЛДІПДМ. У Музеї етнографії та ху-дожнього промислу проходила виставка скла з фондів від найдавніших ча-сів до наших днів. Учасники симпозіуму стали слухачами теоретичної конференції, що знайомила з історією української гути, переглянули фільм "Українська гута" ("Галфільм"). Відкриття унікального в Україні "Музею сучасного скла", де представлені твори учасників Міжнародного симпо-зіуму 1989 року (Львів) стало важливою подією в мистецтві. Львів'яни та гості мали чудову нагоду бачити, як народжуються форми: робота біля печі Їржі Шугаєка переросла у акт перформансу, що практично змінило усталені норми підходу до акту творчості, ї. Шугаєк творив медодію плас-тики із дроту та розпечених склони-ток, зав'язував їх у вузлики, перемо-тував, наліплював на каркас, відтинав ножицями та граціозно будував просторовий об'єкт (Додаток №5), [5;14,17;28]
Твори А. Бокотея, Л. Кічура, К. Павлака (Польща), Я. Зорічака (Словаччина), Дж. Сімпсона (США), H. Моріна та К. Сінтез (Франція), В. Моно (Франція), Ф. Ібрагімова (Росія), А. Вілберга (Латвія) - вражають віртуозністю виконання і складають "класику" сучасної гути. Основним завданням процесу творення протягом 10 днів симпозіуму було максимальне розкриття різних аспектів творчості та широких можливостей гути у плані пошуку форм просторових об'єктів із використанням акцидентних закономірностей у кожному окремому випадку. Акції і безперервна робота біля скло-печей. Були конкуренція і вирізнення, і прикрощі, та підсумок - показова експозиція творів у Національному музеї у Львові, що в сумі дала багатий матеріал для осмислення і дискусій. А Львів і Україна отримали в дар твори, виконані художниками за час проведення симпозіуму, колекцію, рівної якій немає в Східній Європі.
Проведення міжнародних симпозіумів з гутного скла у Львові стало традицією. Місто з глибоким корінням мистецтва гути чекає художників. Це стимулює розвиток гути: розмаїттям ідей,
Loading...

 
 

Цікаве