WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Варення М.Р. - заслужений художник і педагог Прикарпаття - Курсова робота

Варення М.Р. - заслужений художник і педагог Прикарпаття - Курсова робота

за змістом, побудований на фактах людських доль, що неодноразово і боляче спіткнулись об негаразди на чужині. На одній частині показано момент зустрічі жінки і її чоловіка, що повернувся із заробітків. Вони обнялись, стоячи на колінах. Вони раді, що нарешті побачили один одного, хоч ніхто не знає, чи вдала була ця подорож. Постаті зображені на темному фоні, який підсилює драматизм сюжету. Інший твір розповідає про те, як українці (у творі зображений гуцул з топірцем) сумують на чужині за Батьківщиною. Сумний пригнічений чоловік сидить серед заморських рослин, та замість них він хотів би бачити тополі, кущі калини. Багато є причин від'їзду, та все одно рідна земля наймиліша до серця.
Микола Романович створив своєрідний цикл робіт на тему Великодніх свят ( "До церкви" (1993), "Пасхальний дзвін" (1994), "На Великдень" (1996)).
Цікавим є твір "До церкви". Дана композиція дуже схожа на картину С.Васельківського "На Гуцульщині". На обох полотнах зображена одна і та сама церква, у тому ж положені. На одній і другій юрба людей іде до церкви, що є характерною дерев'яною спорудою Гуцульщини. Різниця є у манері письма. С.Васельківський більш проробляє деталі, використовує дрібніший мазок. М. Варення виконав твір властивою йому манерою виконання живописних полотен - широкими, кольоровими мазками, які пастозно покладені на площину. Він ще наблизив гуцулів до переднього плану. Цікаво, що надихнуло М. Варенню до створення цієї картини? Можливо твір С. Васельківського?
Вражає своєю чіткістю силуетності вишуканих фігур гуцулів твір "На Великдень". Люди зображені на палаюче-золотому сході сонця, промені якого немовби розливаються за межі картини. Живопис досить фактурний, пастозний, виконаний у теплій гамі.
Микола Романович Варення, створюючи свої картини, завжди глибоко переймався задумом, він добре знав тих, про кого розповідає в живописних полотнах. Чуттєве проникнення у відтворювану дійсність, досконале знання характерів і доль героїв сюжетних творів, розуміння різних сторін їхнього життя дають Миколі Романовичу можливість дарувати неповторні образи, що надовго запам'ятовуються.
IV. 2. Жанр портрету.
Микола Романович Варення працював в різних жанрах живопису, зокрема в портретному. Художник був майстром рисунку, яскравим прикладом того служать численні портрети військових товаришів, дружини, пізніше і портрети майстрів декоративно-прикладного мистецтва, простих людей праці.
Живописець-портретист відтворює неповторні форми натури, прикмети, що відрізняють дану людину від усіх інших. Портрет не буде портретом, коли не матиме схожості з певною людиною. Отож, у портретному жанрі на першому місці стоїть проблема форми, рисунок. Може бути більше чи менше відтінків кольорів і світла, простір за постаттю може бути більш чи менш відсутній, але характер форми, рис обличчя скільки-небудь змінювати в портреті не дозволено.
"У різні часи різною технікою з різною метою малювали портрети, але хоч як відмінні вони за стилем, настроєм, глибиною розкриття внутрішнього світу людини, - всі досконалі твори цього жанру позначені чіткістю і точністю рисунку". Саме це характерно для живопису Миколи Романовича, адже за його плечима міцна академічна школа.
У портретах художника понад усе приваблює їх духовна піднесеність. Увагу М.Варенні найчастіше привертають люди з філософським складом розуму, глибоким внутрішнім світом, з багатим життєвим досвідом - робітник це чи селянин, ветеран війни чи діяч науки та мистецтва, студент чи воїн.
Неодноразово перебуваючи в карпатських селах, художник часто спілкується з гуцулами, слухає їх розповіді, спостерігає за їх життям, побутом. Він був зачарований їхнім веселим характером, творчістю. Микола Романович створив чимало портретів простих селян під час відпочинку і під час роботи ("Гуцул на відпочинку" (1968), "Хлопчик у кепці" (1968), "Гуцулка з бесагами" (1969), "Гуцул з хлібом" (1969), "Гуцулка з кривопілля" (1970), "Наречений" (1971) та інші). Автор любить цих людей, їх відкриті серця, чисті душі. Він милується ними, відтворюючи образи людей на полотні. Художник сам підшукує собі натуру, яка для нього близька і зрозуміла. Тому образи позбавлені будь-якої нарочистості, інтимні або піднесені, тільки не за рахунок пишної обстановки, а завдяки психологічній характеристиці, розкриттю невичерпного багатства духовного світу жителів карпатського краю.
Часто образ окремої людини набуває узагальнюючого характеру. На полотні "Гуцулка з Кривопілля" перед глядачем постає типовий образ гуцульської селянки, пишної жінки, що одягнута у народний національний одяг. На її круглому обличчі проглядається весела посмішка. В гуцулки гарний настрій і автор підсилює цю радісну атмосферу всієї композиції сонячним гірським краєвидом, що послужив фоном для даного портрету. Проміння сонця попадає на сорочку, хустку жінки, переливаються численними рефлексами. Художник правдиво зобразив людину, що не боїться праці. Великі спрацьовані руки спокійно лежать на колінах. Художник вміло передав згрубілу шкіру невтомних рук. Переконливість, емоційна впливовість композиційного і колірного образу картини стала можливою тому, що навіяна була майстру реальним зоровим образом, котрий вразив його самого.
Так як М. Варення був не раз свідком весільних процесій, то не дивно, що з'явилась картина "Наречений". Це досить велике полотно, на якому майже в натуральний розмір зображений молодий юнак, що тільки що одружився. Це справжній сильний, мужній гуцул, з широкими плечима і великими рукаим. Він стоїть, обпершись на топірець. Перед глядачем виникає психологічний портрет. Риси обличчя чіткі, правильні. У погляді молодого відчувається твердість, непохитність характеру. Цій людині притаманна гордість і сила духу. Кремезні плечі і великі руки говорять про його мужність.
М. Варення, як і в інших творах, виявив себе знавцем обрядового вбрання гуцулів. Хлопець одягнутий у нарядний красивий весільний одяг. Його кептар і сорочка пишно оздоблені вишивкою, що виконана традиційними кольорами - жовтим, зеленим, червоним, чорним. Поєднання білих площин рукавів і різнобарв'я орнаментики створює і підсилює радісний настрій, атмосферу святковості даної композиції.Невід'ємною частиною багатьох портретів є гірський пейзаж. Він насичує картини національним духом, а також автор хотів підкреслити тісний зв'язок людини з природою.
Твір "Наречений" дуже живописний. Художник зумів гармонійно поєднати численні відтінки різних кольорів. Кожен мазок лягає на своє місце, чітко будуються форми і об'єми. Микола Романович має свою власну манеру письма, яка притаманна тільки йому.
Дана картина була представлена на виставці у місті Бая-Маре (Румунія) і отримала схвальні відгуки глядачів.
М.Варення дуже часто зображає своїх персонажів з певними предметами побуту, знаряддям праці. Ось ми бачимо гуцулку з ліжником, або з граблями, або з бесагами. Чоловіки постають перед нами, тримаючи в руках або капелюх, або топірець, або кошик. Можливо, автор хоче показати людей працьовитих, не ледачих, тих, хто вміє своїми руками створити прекрасні речі, які знають ціну
Loading...

 
 

Цікаве