WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Варення М.Р. - заслужений художник і педагог Прикарпаття - Курсова робота

Варення М.Р. - заслужений художник і педагог Прикарпаття - Курсова робота

автора не змогли схвилювати ті неспокійні події минулого, які залишились у пам'яті багатьох людей. Майже три роки митець працював над створеням картини "Зустріч Червоної Армії в 1939 році". Вона була завершена у 1960 році. На сьогоднішній день назва твору викликає різні думки щодо нього, тому що з періодом радянської влади в Україні пов'язані не найкращі часи. Але до картин потрібно підійти з мистецької точки зору. Це величне полотно виконано у широкій живописній манері, при якій кожен мазок пензля, блік передають рух форм, гру світла і тіні. Твір захоплює глядача своєю експресією, хвилюючим настроєм.
- Коли я писав картину, мені хотілося показати не момент зустрічі, а оте напруження і радісне її чекання, яке будить уяву щодо подальшого розвитку подій, - розповідав Микола Романович.
І насправді йому це вдалося. На картині зображена околиця гуцульського села, заповнена людьми, які чекають на приїзд військових. На передньому плані стоять серед святково одягнутого гурту в оточені музик-трембітарів і веселої дітвори старі гуцул та гуцулка з хлібом і сіллю. Вони виступають композиційним центром твору. На обличчі кожного з персонажів прочитується хвилювання, напруженість погляду, який спрямований у далечінь, звідки мають приїхати воїни. Герої мовби застигли в момент очікування події, на яку вони сподіваються.
Художник виявив неабияке знання характерних особливостей традиційного святкового вбрання гуцулів. Яскраві кольори національних костюмів, барвистість їх орнаментики перекликаються з золотими переливами осінніх Карпат. Весь колорит широкопланової композиції зливається в єдиний, живий візерунок, підкреслює настрій сюжету.
Створювати багатофігурну композицію не просто. Потрібно мати глибокі знання з анатомічної будови людини. Микола Романович їх мав і це довів у своїх роботах. Можна спостерігати, наскільки правдиво реалістично зображенні обличчя старців, молодого покоління, дитячі лиця. Щоб так намалювати, потрібно виконати не один етюд з натури, не один раз продумувати пози і рухи персонажів. Така наполеглива праця завжди буде відзначена.
Картина "Зустріч Червоної Армії в 1939 році" виставлялась в 1960 році на Республіканській художній виставці у місті Києві.
"так може творити тільки митець, що щиро закоханий у земну красу, у людей..."
(з книги відгуків)
Розділ IV. Івано-Франківський період творчості М.Р.Варенні.
IV. 1. Сюжетно-тематичні картини.
У 1961 році Микола Романович Варення переїжджає в Івано-Франківськ. Працюючи на педагогічній ниві, художник ніколи не полишає творчо працювати. Юнацька мрія - дарувати людям красу - не давала йому зупинитись на півдорозі. І він створює нові чудові полотна.
Саме на Прикарпатті митець стверджує себе як живописець. Карпатський край вабить його не тільки оригінальними самобутніми обрядами та побутом гуцулів. Він постійно продовжує цікавитись минулим Гуцульщини, її історією, створюючи чудові сюжетно-тематичні полотна.
В Івано-Франківську були художники, які писали сюжетні твори: М.Фіголь ("Епос Карпат", "Галич. 1221 рік. Данило Галицький і новгородський князь Мстислав Удалий"), П.Сахро ("З весілля") та інші. Але М.Варення показав себе як єдиного представника міцної академічної школи.
Микола Романович часто їздив у гори, розмовляв зі старими гуцулами, уважно слухаючи їх спогади. Хвилюючі розповіді старожилів про важке і нужденне минуле їхнього краю лягли в основу жанрового і глибоко драматичного твору "З минулого Карпат" (1964).
На картині перед глядачем з'являються двоє: сивий, як молоко, гуцул-музика і маленька дівчинка. Старий вдивляється своїми незрячими очима в темне, безнадійне, як життя багатьох бідняків, небо. Його душевний біль і туга виливаються у жалібному звучанні струн цимбалів, по яких вдаряють його немічні, жовті, худі пальці.
Не менш драматична постать дівчинки-сироти, яка залякано горнеться до старця, немовби шукаючи у нього захисту і теплоти. В її очах розпач і страх перед тим, що чекає її попереду. Вечірнє світло лягає на одинокі фігури, вириваючи їх з густих, темних сутінків. Це ще більше підсилює пригнічений драматичний настрій картини. Весь твір наповнений символічним змістом. Можливо, образ старця - це символ минулої історії, а дівчина, осяяна світлом - віра у те, що майбутнє покоління змінить убоге життя народу, покладе край безправ'ю і несправедливості.
Широка манера письма, приглушена гама кольорів відповідають настрою картини. Художник майстерно проліплює форми деталей композиції, не зупиняється на дрібницях, а більш узагальнює їх. Вдало продумана гра світла і тіні, в якій світло виділяє найголовніші моменти в сюжеті: обличчя старця, його руки, фігурку дівчини.
Цей твір був показаний у Львові в 1964 році на Зональній художній виставці, присвяченій 25-річчю воз'єднання Західних областей України.
Уміння відчувати найбільш виразний і гострий момент життя, піднести до високого рівня узагальнення, переконливо показати внутрішні переживання героїв засвідчує твір "Прикарпаття в 1941 році" (1967). Ця картина відкриває "силу народного гніву, духовну стійкість людей, свідомих синівського обов'язку перед Батьківщиною в годину тяжких випробувань".
Художник хотів показати, що попереду чекають незвідані випробування, нескінченна тривога, але люди готові протистояти до кінця ворожій навалі.
У творі зібрані образи різні за віком - старе і молоде покоління, жінки, які підтримують духовно і морально своїх братів, чоловіків, батьків. Мужні фігури гуцулів показані крупним планом. Це підкреслює відчуття їхньої великої сили і відваги, бажання перемоги. Риси облич напружені, погляд кожного персонажа зосереджений на тих думках, які їх переповнюють. Пейзаж відіграє неабияку роль у композиційному сюжеті. Густі, важкі хмари немовби нависають над землею і юрбою людей. Вони допомагають створити і підкреслити ту неспокійну емоційну атмосферу, настрій твору.
Композиційним центром картини є кремезний гуцул з хлопчиком. Він своїм поглядом ніби закликає всіх не бути байдужим до тієї ситуації, що склалась у їхньому краю. Світла сорочка чоловіка, що є контрастною плямою на темному фоні, ефектно привертає до себе погляд глядача. Перед ним постає людина-герой, з широкими плечима, великими сильними руками, який до останньої краплини крові буде захищати своїх дітей, онуків, родину і славетну землю. Він буде прикладом для інших.
Досить драматичні образи жінок. У їх очах розпач, туга. Вони мусять відпустити чоловіків і синів на війну, знаючи про те, що дехто з них неповернеться. Але жінки розуміють: захист Батьківщини - це висока справа кожного з них.
Твір "Прикарпаття в 1941 році" виставлявся на багатьох виставках, які відбувалися в різних містах: у Києві (1967), Івано-Франківську (1968), Львові (1969). У книзі відгуків ветерани Вітчизняної війни залишили такі відгуки: "Ми, ветерани війни, віримо, що молоді люди подовгу затримуватимуться перед цим полотном. Бо ж головний герой ніби звертається до них, нинішніх: "Такими ми були в роки війни. А як ви готуєте себе до захисту Батьківщини?"
З початку 60-х років твори Миколи Романовича
Loading...

 
 

Цікаве