WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Варення М.Р. - заслужений художник і педагог Прикарпаття - Курсова робота

Варення М.Р. - заслужений художник і педагог Прикарпаття - Курсова робота

хлопчину. Досить цікавими і майстерно виконаними є портрети його товаришів. У зображенні кожного бійця відчувається щось особисте, індивідуальне. Художник вміло підкреслював те характерне, що було притаманне даній натурі. Портрети "Сержант Ніколаєв", "Телеграфістка", "Старший сержант Петров", "Поранений боєць" та ін. захоплюють поєднанням чітко схоплених, виразно переданих особистих рис воїнів з тим головним, визначальним, що об'єднує всі ці портрети.
На війні художник познайомився зі своєю майбутньою дружиною Анастасією, яка теж була радисткою і служила разом з ним. Тому не дивно, що в альбомі є дуже багато її зображень. Ось дівчина сидить і замріяно кудись дивиться, можливо, думає про швидку перемогу, тут постає перед нами усміхнена, весела. Товариші охоче позували молодому художнику у ті хвилини, коли припинялись бої. Автор показав нам, що і тоді солдати читали книжки, цікавились літературою.
"На нову позицію", "Короткий відпочинок", "Батьківський лист" і інші роботи, в яких автор розкриває душевний настрій солдата в той короткий проміжок часу, коли він належав сам собі. М.Варення намагався показати внутрішній стан своїх героїв.
Своєрідним є автопортрет, виконаний зимою 1942 року. Художник эобразив себе у військовій шинелі і шапці. У його погляді відчувається сила, енергія людини, яка захистить свою Батьківщину, яка вірить у перемогу над фашизмом.
Неможливо відвернути увагу від зображень дитячих облич. Погляд глядача обов'язково зупиниться на ніжному личку малюка. Голівка його перебинтована, а у великих очах сум і біль. Так, війна не щадить і дітей. На аркуші паперу декілька світлих, тонких штрихів, а скільки емоцій вони викликають.
Микола Романович дуже любив малювати природу. На усіх зупинках, де відпочивали бійці, Верення виконував замальовки. По назвах робіт можна взнати, де саме перебували війська, в яких селах, містах: "Добрилово" (1941), "Розбите Залуччя" (1941), "Підвезення продуктів" (1942), "Фронтові дороги" (1943), "Село Гонци" (1943), "Перший сніг в Казвіні" (1945) і багато інших. Пейзажі невеселі, бо показують нам розламані дерева, розбиті будинки, що не викликає радості. Важкі хмари закривають небо, на фоні якого чорніють силуети сільських розвалин.
В кінці війни М.Р.Варення знаходився в Ірані, бо туди направили його військову частину. В цей період бої вже не йшли, і це дало змогу створювати ще більше нових замальовок. Художник виконував багато пейзажів іранських краєвидів, зображав сільські вулички іранського селища Астари. Автор збирав елементи національного орнаментального декору, намагався передати характерні риси, типові образи іранських людей, відобразити їх побут і життя. Прикладом цього служать замальовки "Іранка з дитиною", "Іранці", "Іранець з корзиною" та ін.
Незабаром настає перемога. У 1946 році М.Р.Варення виходить в запас. За військові заслуги його нагороджують орденом Вітчизняної війни і багатьма медалями. Людина, яка пройшла крізь полум'я страшної, жорстокої війни, ніколи не забуде цих років. Пізніше, під впливом військових спогадів, художник створить чудові картини про незабуті сторінки, написані кров'ю і мозолистими руками захисників землі, які не шкодували свого життя заради миру і щастя.
Серія робіт "Жінка у Велику Вітчизняну війну", що була створена у 1964 році, присвячена усім жінкам, які змогли стійко, на рівні з чоловіками боротися проти ворога. Твори "Фашизм - це рабство", "Подвиг", "Хліб", "Перемога" передають хвилюючий образ жінки-матері, її мужність, сміливість на фронтах і в тилу, відданість перед Батьківщиною і сім'єю, вірність принципам любові, надії.
Художника завжди хвилює психологічний стан людини. В картині "В Берліні" ми бачимо руїни міста, які ще охоплені вогнем і димом, яке ще зовсім недавно потопало у грохоті кулеметів і вибухів. На такому сумному фоні зображений солдат, який годує маленьких дітей, що вижили у страшних умовах. Микола Романович говорив про картину так:
- Цей воїн прийшов у Берлін як переможець, але не як завойовник. І після бою ділиться своїм солдатським пайком з дітьми, німецькими дітьми. Він - прапороносець миру.
Микола Варення не був баталістом, але на замовлення виконав центральну частину діарами "Подвиг на Дніпрі" в Івано-Франківському музеї Бойової слави у 1968 році. У співавторстві з художником К.А.Лебедєвим був створений чудовий монументальний твір батального жанру. Діарама має величезні розміри - 400x1700, а площа живописного полотна приблизно 68 м2. Щоб виконати цю роботу, необхідно було зібрати і вивчити багато матеріалів, фотографій, перечитати спогади учасників даних боїв, про які розповідає діарама. Це досить клопітка робота. Потрібно не забувати про численні ескізи, замальовки, етюди. Саме напружена праця принесла найкращі результати. Коли відвідувач заходить в залу музею, то перед його очима "оживають події буремної осені 1943 року, коли наші війська форсували Славутич, взяли курс на Київ, в якому ще знаходились фашисти". Художники зуміли у цій багатофігурній композиції передати напружену емоційну атмосферу, яка є на полях битви. М.Варення і К.Лебедєв були учасниками війни і це допомогло їм відтворити той настрій жахливої осені. "Дивлячись на діараму, ти немовби чуєш гуркіт вибухів, крик людей, постріли артилерії. У творі зображено понад 100 учасників форсування Дніпра і боїв на Лютежському плацдармі. Велика кількість фігур - це зображення відданих героїв цієї битви".
Розділ III. Косівщина і художник. Перші багатофігурні полотна.
Після війни, незважаючи на підірване здоров'я, бажання малювати у Миколи Романовича не зникає, а спалахує з новою силою, не втрачається і тяга до знань та їх реалізації у живописній творчості. І тільки після завершення військових баталій М.Варення зміг повністю віддатися мистецтву.
У 1946 році після демобілізації майбутній художник успішно складає вступні іспити до Ленінградського інститутут живопису, скульптури й архітектури імені І.Ю.Рєпіна Академії мистецтв СРСР. На екзамені він представив комісії усі свої фронтові альбоми, які справили на екзаменаторів сильне враження про майбутнього студента.
Тепер у М.Варенні відкрились безліч можливостей: доступ до галерей Ермітажу, Російського музею, змога вчитись у відомих художників академії, відвідувати виставки мистецького напрямку. Микола Романович побачив і ознайомився з шедеврами світового образотворчого мистецтва, зміг проаналізувати твори відомих майстрів, як вітчизняних, так і зарубіжних. Мабуть, це все ще більше сприяло розквіту творчості художника.
У 1952 році навчання в академії підходило до завершення, і студент-випускник готувався до захисту дипломної роботи, яка полягала у створенні живописного полотна під назвою "На колгоспній птахофермі".М.Варення проявив несамовиту наполегливість у досягненні мети, "професіоналізм і ліричне торкання до власних спогадів дитячої творчості у вигляді "улюблених півників"". Вже у цьому першому власному творі студент заявив про себе як талановитий художник.
Щоб правдиво реалістично зобразити середовище, умови вирощування домашніх птахів на фермі, автор неодноразово
Loading...

 
 

Цікаве