WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Варення М.Р. - заслужений художник і педагог Прикарпаття - Курсова робота

Варення М.Р. - заслужений художник і педагог Прикарпаття - Курсова робота

історичній темі, давньому минулому нашої України. Досить своєрідними і змістовними є твори з серії "Історія Гуцульщини" (1984). Аркуші великі за розмірами (46x73), виконані у техніці - гуаш, туш, перо. Дана серія складається з чотирьох частин: "Данило Галицький", "Довбуш", "Загони Семена Височана", "Еміграція". Автор веде розповідь з періоду панування Галицько-Волинського князівства, змальовуючи правління Данила Галицького. В першій картині художник показує момент виїзду князя з Галича, де його перед воротами чекає військо. Можливо, Данило Галицький зібрався на боротьбу проти ворога, який хоче напасти на князівство. Володар, одягнутий у військові лати, верхи на білому коні, гордовито виступає вперед. Коло нього воїн несе стяг, на якому є зображення Ісуса-Пантократора. Протилежну частину картини заповнює шеренга вояків. Вони створюють ритмічно-орнаментальну стрічку, яку завершує силует воїна, що прихилив перед князем свого списа. Цікаво розіграв автор площину неба. Стриманий синьо-блакитний колір звеселяють силуети білих птахів, які схвильовано парують на небосхилі. Таким помпезним виходом полководця підкреслюється його впевненість у силу, міць війська, віра у перемогу.
Також військового характеру є композиція з Семеном Височаном. Вона має умовно пірамідальну побудову. Зліва знаходиться група на чолі з ватажком, на протилежній стороні - група новобранців, що прийшли записуватись до війська. Вершиною композиції являється мурована фортеця, розміщена на пагорбі. Її силует є композиційним центром, адже це найсвітліша і контрастна пляма, відносно всіх інших. Картина розповідає про те, як Семен Височан збирає свої війська з простих людей-селян, які все своє життя замість зброї в руках тримали коси і плуги. Але вони вірні Батьківщині і зуміють відстояти правду, навчаться військовій справі.
Останній твір розповідає про тих, хто змушений покидати свої обжиті місця, рідну домівку і їхати в чужі далекі краї. Твір наповнений смутком і розпачем. Емоційний настрій підсилює і темний фон з похмурим небом, на якому проглядаються чорні силуети людей, що розпочали подорож. Центром композиції є зображення сім'ї. Чоловік безпорадно опустив міх з речами, сумно дивиться вниз. До нього туляться жінка і дитина. Ніхто не знає, чим закінчиться їх подорож, що чекає їх у тих невідомих краях.
У даній серії робіт М.Варення використав стриману гаму кольорів. Вони дещо приглушені. Лиш головні образи написані яскравішими відтінками. Автор поєднав чисті кольорові плями з площинами, які оздобили графічним візерунком.
У 1997 році Микола Романович створив ще одну серію, яка називається "Великі князі". Вона складається з таких частин: "Володимир Великий", "Ярослав Мудрий", "Князь Роман", "Данило Галицький". Роботи невеликого розміру, виконанні тушшю і пером, справляють враження декоративних ажурних площин, всі композиції схожі за своєю побудовою і змістом. На кожному аркуші князь зображений в момент проголошування перед військом наказу. Фігури володарів, що містяться на передньму плані, намальовані на всю висоту картини. Біля кожного стоїть соратник і коло ніг, сидячи на землі, на колінах щось пише писар. Другий план займають ряди воїнів, які створюють рапортні ритмічні стрічки. На дальному плані є пейзажний краєвид, з характерною архітектурою того регіону, де правив князь.
Можливо, треба було урізноманітнити композиційні вирішення, відтворити найхарактерніший епізод з життя і правління великих князів. Це зробило б цікавішою дану серію.
Розділ V. Педагогічна діяльність М. Р. Варенні.
Микола Романович Варення був відомим не тільки як живописець і графік, але й як педагог, за плечима якого чималий викладацький досвід.
Свій педагогічний шлях митець розпочав у Косівському училищі декоративно-прикладного мистецтва. У Косів М.Варення приїхав на прохання свого друга О.Соломченка, який працював в училищі директором. З 1952 року художник зайняв посаду викладача живопису, рисунку і композиції. З цього моменту він назавжди віддав себе педагогічній справі, яку не залишав до останніх днів свого життя. Заслуга Миколи Романовича в тому, що він був першим вчителем з вищою художньою освітою в косівському навчальному закладі.
В училищі художник добре оволодів методикою викладання, педагогічною майстерністю, які з кожним роком удосконалював.
Серед його учнів був Микола Михайлович Якібчук, який сьогодні є директором Івано-Франківського художнього музею. Він з глибокою пошаною згадує свого вчителя:
- Микола Романович, насамперед, знаменитий педагог. Це чуйна, розважлива, тактовна і справедлива людина. Він був для своїх учнів і батьком, і старшим товаришем, завжди допомагав здолати труднощі. М.Варення не мав шкідливих звичок, займався спортом і цим подавав приклад всім студентам.
На сьогоднішній день в художньому музеї зберігається багато творів живопису майстра - портрети, натюрморти, тематичні картини.
У 1961 році Микола Романович переїжджає у Івано-Франківськ, де продовжує свою мистецьку і педагогічну діяльність. Йому запропонували викладати в дитячій художній школі, де він згодом став директором.
М.Варення дав путівку в мистецьке життя багатьом учням, які у майбутньому стали відомими художниками. Педагог щедрою рукою сіяв "прекрасне, мудре, вічне, закладаючи основи живопису рисунку в юних душах."
Микола Романович багато праці і сил віддав художній школі. Знаючи про погане матеріальне становище у закладі, директор намагався усіма зусиллями його покращити. Подорожуючи в іншікраїни. вчитель ніколи не забував про своїх вихованців. По можливості з Петербурга, Харкова та інших міст він привозив до школи папір, фарби, пензлі, яких постійно не вистачало. М.Варення власноруч виготовив наочні допоміжні матеріали, методичні стенди, залучав до цього учнів. Художник дарував свої твори школі, щоб діти могли їх аналізувати і вчитися образотворчому мистецтву. У своїй діяльності педагог завжди використовував індивідуальний підхід до вихованців, оцінював роботи відповідно до здібностей і працьовитості кожного зокрема.
Микола Романович дуже любив і поважав своїх учнів. Він гордився тим, що багато хто з них досяг високих успіхів у мистецтві. Вчитель знав їх поіменно:
- До моїх учнів належать Гнатюк, Каспрук, Овчар, Басюк, Чазов, Михнюк, Федоріва, Лобода, Прокопів, Сарапін. Це ті, що живуть і працюють в Івано-Франківську. Решта випускників роз'їхались по Україні. Майже всі вони є членами Національної спілки художників України, приймають активну участь в обласних, республіканських, закордонних виставках. Більшість з них заслуговують на звання.
Миколу Романовича завжди приваблювала педагогічна справа. Він був тією людиною, яка готова поділитися своїми художніми знаннями, передати досвід, уміння своїм учням, які хочуть займатися мистецтвом. Вчитель віддавав їм усю свою любов і тепло, і за це завжди отримував подяку.
В 1993 році заслуженого художника України М.Варенню було запрошено на посаду доцента художнього факультету Прикарпатського університету ім. В.Стефаника для викладання студентам усіх курсів живопису та
Loading...

 
 

Цікаве