WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Озвучення проблеми політеїстичності у романі Івана Єфремова “Таїс Афінська” (ілюстративна графіка) - Дипломна робота

Озвучення проблеми політеїстичності у романі Івана Єфремова “Таїс Афінська” (ілюстративна графіка) - Дипломна робота

творам майстрів Давньої Греції.
Основні пам'ятки, що вміщують декоративні зображення і орнамент і дійшли до нашого часу є залишки архітектурних споруд і розписна кераміка - вазопис.
У його розвитку розрізняють декілька стилів.
Геометричний стиль - один з найдавніших у грецькому вазописі. Посуд цього стилю вкритий пасками геометричного орнаменту (найчастіше меандревого типу) темно-коричневого кольору. У декоруванні деяких із них зустрічаються також схематичні зображення рослин і тварин, фігур людини, примітивні сюжетні композиції (діпілонські вази культового призначення).
У часи ранньої архаїки вазопис виконувався у так званому орієнталізуючому стилі, зародження якого пов'язують зі східним впливом. Розписи цього стилю вирізняються живописною манерою. Наносились вони червоно-коричневими фарбами у кількох тонів, зображення заповнювали усю поверхню посуду за принципом килима. Характерні мотиви тут - звірині, які сполучаються з мотивами людськими, рослинними, геометричними.
Чорнофігурний вазопис залишає мало місця для орнамента. Основою декорування посуду цього стилю стали силуетні рисунки, нанесені чорним лаком по червонуватому фону випаленої глини. У цей час вазопис має уже сформовану систему декору, достатньо гнучку і різноманітну, із використанням сюжетних сцен, стилізованих зображень птахів і звірів. Багатофігурні сюжетні композиції, розташовані переважно пасками, розповідають графічною мовою епізоди з грецьких міфів або є замальовками побутових сцен.
У періоди ранньої й особливо високої класики (V ст. до н. е.) вазопис досягає найбільшого розквіту, фігури почали зображуватись достатньо реалістично, більш об'ємно у складних руках і ракурсах. Цьому сприяла і нова техніка вазопису - червонофігурний розпис на чорному фоні з промальовкою деталей тонкою чорною лінією. Композиції червонофігурного стилю базувалися вільно і природно, з часом вони ставали більш закінченими і цілісними. Ваза цього стилю відрізняється гармонією усіх її елементів і особливою витонченістю художнього виконання. При цьому значно розширюється коло тем, як міфологічного, так і жанрового змісту.
Розвиток грецького вазопису завершується так званим розкішним стилем.
У грецькій орнаментиці ми зустрічаємо велику кількість мотивів, частина з яких запозичена у більш давніх культур. До них відносяться геометричні мотиви меандра, спіралі, зигзаг у і хвилі, а також форми рослинного походження: стилізовані квіти лотоса і лілії, різноманітні види розеток і палметок. Проте у грецькій інтерпретації ці форми, як і їх ритмічна організація, стали більш витончениим і виразними.
Із місцевої рослинності широко зображувалось у стилізованому вигляді листя плюща і лавра, водяної лілії і аканта. Багато цих мотивів назавжди увійшли у європейське декоративне мистецтво. При побудові фонових і бордюр них узорів грецькі майстри сполучували орнаментальні фігури за допомогою нових прийомів: хвилястою лінією з розгалуженнями і стилізованими вусиками закучерявленої рослини (наприклад, виноград).
Грецькі орнаментальні побудови часто включали в себе і зображення домашніх тварин і птахів, а також міфологічні - кентавра, сфінкса, сирени, пегаса тощо.
Римське мистецтво (кінець VІ ст. до н. е. - 476 р. н. е.), яке зазнало грецького впливу, довело декоративне начало в усіх видах мистецтва до надзвичайної сили.
Про високий ступінь розвитку і багатство форм та прийомів декоративного мистецтва римлян свідчать помпейські настінні розписи.
У римську епоху значно розширюється коло орнаментальних мотивів. Постійно використовувались грецькі форми, особливо листя аканта, лавра, винограду, плюща, але римляни створили й багато своїх мотивів: це стилізоване листя дуба, пальми, маслини, шишки кедра, зустрічається також мотиви колоса, маку, в'юна та ін.
У період римської імперії з'явились пергаментні кодекси - праобрази сучасної книги. Для оформлення текстів і прикрашення ініціальних букв у кодексах використовувався орнамент.
Візантія. Античне мистецтво знайшло продовження у візантійському (V - сер. ХV ст.).
Візантійське книжкове мистецтво поступає уже в досить розвинутому вигляді. Значення візантійського декору, який відрізняється багатством і різноманітністю форм, мотивів, в історії мистецтва величезне. Так, у візантійській книзі ми бачимо витоки українського книжкового орнаменту, мініатюри, структури книги в цілому.
Орнаментальна заставка, що стала традиційним елементом візантійської книги, являє собою ніби каркас із більш чи менш складних геометричних побудов, заповнений повторювальними рослинними мотивами у вигляді стилізованого листя і квітів.
Варто вказати на плоскінне трактування складних візантійських візерунків. Різнокольорові барви орнаментів умовні і будувались співставленні контрастних кольорів. Характерне і застосування золотої фарби, особливо для фонів.
При орнаментуванні книги використовувались також мотиви арок, тварин і птахів, що мали символічне значення; окрім того, можна бачити хрест у різноманітних видах і т. д. Ініціальні букви, що посчинають текст, займають ,як правило, підрядне місце по відношенню до застави. Мініатюри візантійських книг, як і орнамент, барвисті; вони використовувались із чудовою живописною майстерністю.
Арабське мистецтво. Після Візантії варто зупинитися на своєрідних, фантастично затійливих мусульманських орнаментах, які під узагальненою назвою "арабески" увійшли у європейське мистецтво.
Найвищого свого розвитку арабське мистецтво набуло в період VІІ-ХV ст. Особливо на початку свого розвитку, зазнало великого впливу традицій підкорених арабами країн, більш давньої і розвинутої культури (в першу чергу Єгипту, Сирії, Ірану).
Через релігійні догми зображення людей, тварин і навіть рослин у їх природньому вигляді було заборонене. Тому найбільшого розвитку набули необразотворчі види художньої діяльності - архітектура і декоративно-прикладне мистецтво. Домінуючим декоративним засобом став орнамент.
Арабська пергаментна книга оформлювалась виключно багатим орнаментом. Мініатюру можна зустріти тільки в врисунках світського і природничого змісту.
Арабська орнаментація має плоскінний характер, хоч і будується часто у два-три плани. Вона являла собою або складні геометричні побудови, або переплетіння дуже стилізованих листяних форм з геометричними. В результаті стилізація листя із загнутими кінчиками перетворюються тут у своєрідні завитки, у яких уже не впізнали природного мотиву. Настільки оригінальні фонові побудови, коли одинакові мотиви щільно прилягають один до одного без проміжків.
Кольорове вирішення як архітектурного, так і книжкового орнаменту вирізняється і точним підбором фарбів. Для рисунка візерунка любили використовувати золото. Фон під візерунками часто не однорідний; він розмальовується у різні кольори. Це урізноманітнює декорацію і в тойсамий час полегшує сприйняття її ритмічної ускладненої організації. В орнаментальні візерунки нерідко включалися написи: промови з корана, виконані курсивним шрифтом, який під стать орнаменту, надзвичайно декоративний.
1.2 Західноєвропейська
Loading...

 
 

Цікаве