WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Пейзажний живопис - Реферат

Пейзажний живопис - Реферат

велике значення має і вмілий розподіл в сюжеті освітлення. Воно допомагає виявити сюжетний центр, взаємозв'язки з ним інших частий сюжету і глибини простору, в якому розгортається сюжет.
Ритм, тобто чергування того чи іншого руху, жесту, лінії, кольорової, чи світлової плями, формат і розмір площини полотна, вибір точки зору (висота горизонту) в розробці композиції картини мають також суттєве значення і можуть бути використані для підсилення виразності сюжету.
Засоби і прийоми композиції не вичерпують всіх 11 творчих можливостей і є лише орієнтирами, що вказують художнику вірний напрямок у пошуках засобів художньої виразності. Не формальні прийоми композиції визначають зміст картини, а навпаки, зміст, ідейно-образннй задум твору повинні підказати художнику відповідне застосування різноманітних засобів і прийомів композиції.
Творча історія картин навіть великих майстрів образотворчого мисте-цтва свідчить, що першопочаткові обриси їх в більшості випадків дуже смутні і розпливчасті. Особливо це стосується картин сюжетних, змістом яких є людські взаємовідносини у всій їх складності. Тим повільніше, а значить, і важче цей процес визрівання образу задуманої картини протікає в свідомості початкуючого художника. Як тільки утверджуєшся в задумі твору хоча б у загальних рисах, тут же появляється можливість для звернення до життя, до натури, в яких знаходяться факти явища і образи, що відповідають в якісь мірі змісту задуманої картини. Але ж ці взяті з життя і зафіксовані в малюнках і живописних етюдах факти і фрагменти натури - лише сирий матеріал, лише доволі віддалений прообраз тих явищ, ситуацій і людських характерів, які відповідали б задуму картини.
Пошуки в навколишньому житті моделей що відповідають задуманим художником образам, мають дуже важливе значення. Про це ясно говорять приклади творчої роботи Рєпіна, Сурікова, Пимоненка, О. Новаківського і багатьох інших художників. І все ж навіть дуже близька до задуманого образу модель не рівноцінна образу, витвореному в уяві художника, поки не буде пророблений етюд у відповідності з сюжетною роллю персонажу, для кого позувала модель.
Після того, як задум картини визначився, художник переходить до розробки сюжету, тобто до пошуків і конкретизації тих обставин, в яких були б виражені взаємовідносини діючих осіб.
Зрозуміло, що пошуки сюжетного вирішення і роботи над образом головного героя і кожної діючої особи не можуть не вестися відірвано, так як всі ці елементи сюжетної композиції взаємозв'язані.
У процесі композиційної розробки сюжету художник, як і в роботі над образом людини, шукає опору в натурі, робить замальовки, етюди, і на ос-нові останніх - екскізи, але не повторюючи буквально натуру, перероблюючи підготовчі матеріали.
Дійсно, якщо виконані В. Суріковим етюди всіх персонажів і пейзажу "Боярині Морозової" розмістити відповідно до їх розміщення в самій картині, ми не отримаємо враження, яке справляє на нас створений художником твір.
Включення образів в етюди, їх об'єднання і відтворення художником в процесі роботи над картиною - це не механічна розтановка у відповідносні з наміченою в екскізі мізансценою, а творча розробка з врахуванням загального композиційного ряду твору. А творчо переробити - значить свідомо щось видозмінити, приглушити, відкинути чи ж навпаки, внести щось нове в намічений в натурному етюді прообраз, поглибивши збагативши тим самим сюжет і зміст картини у відповідності з ідейним задумом. Наприклад, в картині "Ранок стрілецької страти" В. Сурікова дещо видозмінив архітектурний пейзаж Красної площі. Це диктувалося необхідністю підсилити враження багатолюдності історичної сцени і зосередити увагу глядача на сюжетному центрі.
Суріков говорив, що художник повинен підніматися над правдою ем-піричною в ім'я правди художньої.
Вдумлива творча робота над образом людини в картині - основна умова реалістичного втілення теми і сюжету в художньо-переконливій формі. Інакше навіть добре продманий і композиційно побудований сюжет виявиться зображенням лише гарно розставлених безликих фігур, а не вираженням осмислених взаємовідносин людських характерів.
Завдання творчої уяви - об'єднання життєвої правдивості з ідейно-художньою виразністю картини.
Велику увагу слід звертати на важливе значення в розробці композиції співвідношення загального і особливого, головного і деталей. Композиційне вирішення повинно бути таким, щоб допомогти глядачу цілісно побачити і сприйняти в самій живописно-пластичній формі картини її зміст.
Очевидно, для цього потрібно зображувати не всі деталі сюжетної дії і її обстановки, а лише необхідні, які допомагають охарактеризувати, як окремих персонажів, так і місце дії. Нагромадження деталей створює пере-вантаженість екскізу, відволікає увагу від головного і не дозволяє цілісно побачити і зрозуміти сюжет, заставляючи глядача ніби по складах читати картину.
Іноді лиш ні деталі можутьспотворити задум художника.
Деталі часто відіграють важливу роль у виявленні типових і індивіду-альних рис і зовнішнього обліку діючих осіб, вони підсилюють змістовність живописно-пластичного вирішення, як окремих персонажів, так і всієї картини в цілому.
Необхідно уважно відбирати деталі, обдумувати їх, відрізняючи хара-ктерні від випадкових, другорядних. Деталі в картині не повинні бути лише зовнішними або випадковими дрібницями сюжету, а повинні складати необхідну, органічну її частину що сприяє вираженню цілого.
Першою стадією роботи над пейзажним етюдом є виконання олівцево-го малюнку, на якому повинна бути визначена композиція і розмічені всі елементи пейзажу. Друга стадія роботи - визначення основних тональних відношень.
Один з відомих пейзажистів В. В. Мешков сформулював етюд наступ-ним чином: "Етюд - це запис стану природи, ефектів освітлення, колористичних особливостей, несподіваних композицій. В етюдах найважливіше правдивість, нічого від себе, все від природи! Спостерігати і фіксувати побільше, спостерігати і побільше фіксувати. Обов'язково зберегти схвильованість безпосередньої зустрічі з природою".
Підмальовок - широку прокладку полотна фарбами - почав з най-більших і зрозумілих по кольору ділянок натури. Можна починати писати технікою лесування, в тінях уникати білил. Давши першу прокладку тональних і кольорових відношень, наперед продумавши, яким кольором буде моделюватись форма кожного об'єкту. Для цього фарбами проклав тільки невеликі шматки майбутніх обширных кольорових поверхонь, а наступними покриттями легко уточнив і виправив загальне кольорове вирішення пейзажу.
Після першого сеансу дав полотну підсохнути, так як краще писати по сухому підмальовку. В другому сеансі можна писати пастозне, невідволіка-ючись на дрібні деталі, старатися зберегти ту гармонію кольорових і тональних відношень, яка відрізняє вибраний мотив від пейзажу. Рішучі удари пензля, масний (пастозний або корпусний) мазок гра відсвітів роблять живопис виразнішим. Постійно спостерігаючи за мінливим станом природи, переконуюся, що митець не повинен сліпо копіювати природу, так само, як і ідеалізувати !1. Справжнє мистецтво - творення реальності, в якій художник має керуватися розумінням і відчуттям краси.
Працюючи над формою дерев, хат і інших елементів, думав про те значення, яке вони мають в загальному кольоровому стані полотна.
В наступному сеансі, який був останнім, роботу вів уже по сухому, а не напівпросохлому шарі, так як в цьому випадку фарби тямніють. Працюючи над виявленням фону, домагався правдивості зображення натури. В кінці роботи узагальнював деякі деталі. Якщо вони "випадали" із загального ряду, підсилив, якщо їм не вистачало активності кольору і тону.
Закінченість роботи визначається не мілкою обробкою непотрібних подробиць, а вирішення нав'язального і в той же час творчого завдання. Не можна писати бездумно. Тільки добре продумана і відчутна композиція, планомірна робота над виявленням образного вирішення пейзажу забезпечує накопичення знань і технічних навиків.
Loading...

 
 

Цікаве