WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Петриківський розпис другої половини ХХ століття - Курсова робота

Петриківський розпис другої половини ХХ століття - Курсова робота

представлено роботи одного або декількох авторів однієї генерації, подібні або відмінні за стилістикою. Блоки розташовані за хронологією, від старших майстрів до молодших, з урахуванням специфіки творчості окремих шкіл і мистецьких родин. Іноді задля композиційної цілісності великих площин залу твори міняли місцями, що в цілому не завадило загальній концепції. така побудова надала можливості не лише показати основні тенденції розвитку петриківського малювання, а й висвітлити стилістичні напрями зафіксувати й зіставити певні художні явища тощо.
Мистецтвознавці Дніпропетровського художнього музею максимально використали можливості виставкового приміщення, хоч відчувався брак спеціального експозиційного обладнання (т.зв. вигородок), яке б дозволило урізноманітнити загальну композицію і розмістити всі 127 відібраних творів, що збагатило б репрезентацію молоді. Втім, найхарактерніше було представлене.
Виставка нагадала й продемонструвала глядачеві, що петриківське малювання другої половини ХХ ст. - явище, набагато різноманітніше, складніше й суперечливіше, ніж твори, що їх експонували раніше під егідою так званого радянського народного художнього промислу.
Виставка продемонструвала певний період, тобто проміжок часу, що охоплює викінчений процес. І недарма хронологічно останні твори даруються початком 1990-х років, адже сьогодні майстри майже не малюють на папері. Власне, вони створюють композиції для великих художніх заходів і музеїв, але, скоріше, задля престижу, бо прожити з цього неможливо. Ймовірно, деякий час малювання на папері ще лишається окремою унікальною музейно-експозиційною формою. [17, ст.22-25].
Але руйнування колишньої централізованої системи фінансування промислу і великих планових закупок творів змусило багатьох петриківців шукати нових ринків збуту пропонуючи можливому покупцеві інші, більш "прикладні" варіанти малювання. Загалом ці спроби дуже переконливі, що засвідчує певну творчу дезорієнтацію майстрів. Зміна технік, механічне перенесення малювання на будь-яку поверхню - полотно, меблі і посуд (у тому числі й на побутовий аж до фабричних ляшок) без урахування якостей предметів, використання модних кон'юктурних сюжетів "з українського життя", - усе, що можна було подивитися на київських виставках 1990-х років, здебільшого за змістом і формою межує з кітчем. Це дуже прикро, адже художній рівень власне художнього малювання є дуже високим.
Отже, окреслимо альтернативу.
Петриківське малювання виживе або якщо матиме, як раніше, всебічну стабільну державну підтримку, або якщо віднайде нову органічну "ужитковість". На перше розраховувати не доводиться, що ж до другого, то насамперед майстри мають визначитися, ким вони є - чи то художниками декоративного мистецтва, чи то майстрами народного мистецтва, - і працювати за відповідними законами, адже кожен вид творчості має свою специфіку і завдання, а поєднувати обидва статуси, як то пропонували за радянських часів, у нових ринкових умовах неможливо. Якщо вони обирають народне мистецтво і прагнуть мати ширше за музеї коло покупців, слід пам'ятати, що традиційно селянське малювання було не самоціллю, а складовою частиною, декором ужиткової речі.
Нам можуть заперечити, що петриківські мальовані печі, з яких усе починалося, відійшли у минуле і потрібно шукати інших форм.
Так, потрібно, але це має бути не сучасний фабричний виріб, не амфорна "ваза" незрозумілого призначення, що культивувалась в осередку, не запозичення з інших регіонів України, а ужиткова, пропорційно-доцільна форма, що базується на місцевих народних традиціях. Тільки за таких умов нова лінія розвитку петриківського малювання може бути органічною, конструктивною і плідною. Велику роль у розв'язанні цієї проблеми мають відіграти, на наш погляд, грунтовні мистецтвознавчі дослідження народного мистецтва Катеринославщини.
Незабаром у Дніпропетровську має вийти друком альбом творів петриківського малювання з колекцій місцевих музеїв, основний корпус пам'яток з якого був представлений на виставці "Петриківський дивоцвіт".
ВИСНОВКИ.
Декоративний розпис в Україні один з найбільш поширених видів декоративно-прикладного мистецтва.
Його твори - це світ краси і фантазії, поетичного осмислення навколишньої природи, адже в розписах народ висвітлював свої мрії настрої, своє світосприйняття. Це вид народного мистецтва, в якому яскраво і глибоко відобразились естетичні уявлення і художня культура народу. Використання і розвиток кращих народних традицій має велике значення у житті дитини.
Петриківський розпис в наші дні набуває все більшого розвитку.
Сучасні майстри, що працюють в цьому жанрі, збагачують його новою тематикою, новими орнаментальними мотивами. Сучасний петриківський розпис розвивається у сфері традиційно0побутового, самодіяльного мистецтва і творчості художників-професіоналів. Розпис застосовується в екстер'єрі та інтер'єрі громадських будівель у фарфоровій, текстильній, та поліграфічній промисловості.
Пройшовши складний шлях, на якому були і цінні надбання, і втрати петриківський розпис, увібрав все найкраще і невипадкове, що має бути збережене нами і передане нами, як цінна спадщина майбутнім поколінням.
Природа для художника - вічне джерело натхнення.
Більше двох століть неповторну мелодію ведуть відомі на весь світ майстри Петриківки.
Лине час, змінюються покоління, а в народі завжди були і будуть народжуватись ті дивовижні самородки, чиї талановиті руки дивували, дивують й дивуватимуть надзвичайною майстерністю.
Та незмінними залишаються "інструменти" майстра: пензлики з котячого хутра та талановиті руки, що творять дива, заворожують очі, пробуджуючи почуття захоплення красою української землі, її талановитим народом.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бутник-Сіверський Б., Пелагея Глущенко. Альбом.-Київ:Мистецтво,1977.
2. Бутник-Сиверский Б. Народние украинские рисунки. М: Советский художник, 1971.
3. Глухенька Н. Петриківські декоративні розписи.-К: Мистецтво,1965.
4. Глухенька Н. Петриківські майстри декоративного розпису.-К: Державне видавництво образотворчого мистецтва, 1965.
5. Глухенька Н. Петриківські розписи.-К: Мистецтво, 1973.
6. Глухенька Н. Тетяна Пата. Альбом.-К: Мистецтво,1973.
7. Глухенька Н Федір Панко. Альбом.-К: Мистецтво, 1978.
8. Данченко "Народні майстри".-К, 1982.
9. Жоголь Л. Декоративне мистецтво в інтер'єрі житла. К: Будівельник, 1973.
10. Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва. - Видавництво Львівського університета, 1969.
11. Народные мастера Приднепровья, Днепропетровск: Промінь, 1978.
12. Найден О. Орнамент українського розпису.- К: Наукова думка, 1989.
13. Прикрась свій дім.-К,1990.
14. Семвачов М. Декоративно-прикладне мистецтво України.-К: Наукова думка, 1981.
15. Тимків Б., Кавас К. Виготовлення художніх виробів з дерева.-Л.,Світ, 1996.
16. Народне мистецтво.-№1-2.-2001 (стр. 16).
17. Народне мистецтво.- 3-4.1999 (стр.22-35).
18. Народне мистецтво, 2. 1997 (ст.9).
Loading...

 
 

Цікаве