WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Писанкарство в українських школах - Курсова робота

Писанкарство в українських школах - Курсова робота

протравляють оцтом або галуном (алюмінієвий галун).
Щоб мати на писанці чистіші кольори, окремі народні майстри щоразу після написання деталей орнаментом воском решту зафарбованої поверхні втирають капустяним квасом, а відбілене тло згідно із задуманим забарвлюють іншою фарбою. Такий метод виготовлення писанок дає чарівну гаму чистих кольорів.
Ще сьогодні можна зустріти народних майстринь, які використовують для писанкарства яйця від курки-первістки. Таких яєць відкладали 3-5 штук. За сорок днів до Великодня розбивали перше яєчко і на сирому дереві відділяли білок від жовтка. Жовток переливали у глиняний посуд і використовували як засіб доброго закріплення фарб на писанках. Тепер також вживають жовток, але вже будь-якої курки. Ним змащують яйце перед фарбуванням.
?
3.
Методика викладання
Писанкарство в школах - це не лише естетичне виховання. Для того, аби глибоко оволодіти цим мистецтвом, діти вивчають його глибинну змістову й історичну суть.
Практична графічна діяльність учнів на уроках з оволодіння основами писинкарства проходитиме успішніше за таких умов:
- інтеграція курсу "Писинкарство" або окремих розділів у шкільні програми з трудового навчання;
- використання методів і прийомів активізації навчально-пізнавального процесу, у тому числі ігрових методів, методу продукування нових ідей - "мозкова атака";
- проведення екскурсій на виробництво, в музеї;
- використання наочності;
- заохочення учнів до самостійного удосконалення шкільного предметного середовища;
- організація виставок виробів, виготовлених художньо-конструкторськими засобами.
Найважливішою умовою, що забезпечує підвищення ефективності трудового навчання учнів на уроках з основ писинкарства, вважається залучення їх до практичної діяльності, яка максимально уможливлює самостійну трудову активність і творче ставлення до праці.
Адже, мета предмета - забезпечення особистісного розвитку учнів та збагачення їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичної діяльності, а також формування цілісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
України 7 класів.
Навчальні
завдання Орієнтовна
тематика клас Рекомендована
Техніка та матеріали Примітки
З'ясування композиційних та змістових особливостей розпису писанок у різних регіонах України Українська писанка. Поліфункціональність писанки в наш час: обрядова, ігрова, декоративна тощо. Типии композицій писанок. Ознайомлення з технікою та технологією розпису писанок ( воскові техніки, техніка "дряпання" та ін. ). 7 Зарисовка мотивів декору писанок. Розпис писанки. Для вчителя: віск, розбавлений парафіном; анілінові барвники; оцет. Для учнів: пензлики, палички, цвяхи та інші інструменти для продряпування; конусоподібні писачки. Завдання краще виконувати в переддень Великодня. Діти можуть розписати одне яйце ( або декілька) з використанням різних технік. Рекомендується продовжити роботу вдома.
У кожному семестрі 2 години резервного часу можуть використовуватися на тематичне оцінювання, узагальнення теми.
Рівень
Навчальних досягнень Ба-
ли
Критерії оцінювання навчальних досягнень
учнів
І. Початковий 1. Учень розуміє лише деяку незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у ході розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності; виявляє найелементарніший рівень розвитку художньо-образного мислення
2. Учень розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але тільки після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні
3. Учень розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у ході розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але лише з опорою на пояснення вчителя; художньо- образне мислення розвинуто на елементарному рівні
ІІ. Середній 4. Учень розуміє та усвідомлює значну частину теоретичного матеріалу; демонструє небагатий словниково- термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинуте слабо
5. Учень розуміє та усвідомлює більшу частину теоретичного матеріалу; демонструє небагатий словниково- термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але без переносу у зміненні ситуації; художньо-образне мислення розвинуте слабо
6. Учень розуміє та усвідомлює переважну більшість тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково- термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуте слабо
ІІІ. Достатній 7. Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення є достатньо розвинутим
8. Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями і термінами; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення є достатньо розвинутим
9. Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди адекватно використовує; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення є досить розвинутим
ІV. 10. Учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний
Loading...

 
 

Цікаве