WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Розвиток живопису на Станіславщині ХІХ-ХХст. Натюрморт у творчості Я.В.Пстрака, М.Д.Сосенко, Каєтона Косинського - Дипломна робота

Розвиток живопису на Станіславщині ХІХ-ХХст. Натюрморт у творчості Я.В.Пстрака, М.Д.Сосенко, Каєтона Косинського - Дипломна робота

міцну й упевнену в собі натуру гарної молодиці в яскравому біло-червоному одязі з пласким кошиком в руці, в якому сліпучо-жовтою кулькою світиться помаранч. Різка контрастність освітленої постаті жінки і червонястої глибокої темряви тла ліворуч, яке сприймається не площиною, а реальним затіненим простором вулиці у поєднанні з лінійними контрастами - перпендикулярний рух овальних окреслень голови, плеча, кошику,- відчутно динамізують твір, підкреслюють його перехідний характер. Художника цікавить в даному випадку не стільки заглиблення в характер героїні, скільки можливість дати його в розвитку.
Творчим осягненням і поетичним відтворенням внутрішнього світу моделі позначений невеличкий "Портрет Йоасі Сосенко" (1910-ті pp., ЛМУМ), де змістовно-психологічні завдання органічно співвідносяться з проблемами власне колористичного плану.
"Автопортрет" (1915, ЛМУМ), виконаний пастеллю на текстурі, дещо відрізняється від розглянутих зображень -- він сухуватий за живописним трактуванням і позначений нальотом салонності - поширеного в той час явища в живопису, зокрема портретному.
Еволюція портретного мистецтва М. Сосенка простежується досить легко навіть на цих небагатьох прикладах. Перший період пов'язаний ще з учнівськими роками (1901 -1905), коли художник, перебуваючи в Мюнхені й Парижі, будучи вправним рисувальником, вихованим на академічних установках щодо композиції й колориту, активно включається у пошуки емоційної виразності кольору, у розв'язання портретної характеристики суто пластичними засобами. У 1905- 1910 pp. були створені кращі портрети художника. Змістовні й виразні його селянські образи, серед яких особливою поетичністю ви-різняються жіночі зображення. Мажорним колоритом і майстер-ним виконанням позначені численні замовні портрети.
В доробку митця наявні також дещо салонні речі. 1910-ті pp. позначені шуканнями пленерності й витонченої колірної ритмічності у структурі живописного портретного образу, та це не стає на заваді розв'язанню й суто психологічних завдань. Сосенко належав до художників яскраво вираженого живописного складу. Рання смерть (художник помер 45 років) не дала розвинутись таланту на повну силу, але й наявні твори показують непересічний дар Сосенка-колориста, який у поєднанні з огранічним чуттям композиції давав неповторний сплав емоційної насиченості образу, сприяючи розкриттю тих чи інших особливостей характеру портретованого.
Першим відомим буковинським майстром живопису у другій половині XIX ст. вважається Каетан Косинський (1847-1905) , вихованець Віденської академії мистецтв, що згодом працював у Мюнхені, а потім у містах Прикарпаття - Снятині, Галичі, Стрию і Дрогобичі.
1872 р. на виставці у Кракові художник експонував живописні твори, серед яких був і "Портрет селянського хлопчика" (1870-ті рр. місцезнаходження невідоме), факт, сам по собі важливий для простеження демократичних тенденційну розвитку жанру.
Осип Иосафатович Сорохтей народився 28 лютого 1890 року в селі Баранчиці Самбірського повіту на Львівщині, в сім'ї залізничника. З часом родина Сорохтеїв переїхала на постійне /проживання до міста Станіслава (тепер Івано-Франківськ), де О. Сорохтей закінчив початкову школу і учительську семінарію. Палка любов до малярства, яка проявилася в нього з раннього дитинства, привела його до Краківської /Академії мистецтв. Закінчив він її з відмінною оцінкою в 1920 році. В тому ж році після здачі екзамену на право викладання малювання О. Сорохтей повертається в Станіслав і Працює вчителем малювання в українській гімназії. Тут він створює численні жанрові композиції, сцени з життя міської та сільської бідноти, серію малюнків з історичного минулого. Малює в основному в техніці рисунку - олівцем, тушшю, аквареллю.
Цікава серія натюрмортів, скомпонованих з предметів побуту і знарядь праці. В них акцентується увага на своєрідній композиції і кольористичному вирішенні. Багато працює художник над портретами, в трактовці яких він намагається відійти від натуралістичного портрета як такого
В багатьох графічних портретах, виконаних О. Сорохтеєм, бачимо поєднання елементів дружнього шаржу і гротескної форми. Ці ж риси позначились і на серії портретів українських письменників та діячів культури.
Те, що художник застосовує жанр дружнього шаржу, не повинно викликати сумніву в ставленні Сорохтея до цих людей. Тут гротеск йде в парі з філософським розкриттям образу, спирається на конкретизацію певних життєвих рис та ситуацій.
Активно працює художник і в жанрі карикатури, яку спрямовує проти реакційних елементів. Свої карикатури він надсилає у львівські сатиричні видання.
З 1926 року Сорохтей працює в м. Снятині.
Тут народжується серія мальовничих пейзажів Прикарпаття і жанрових композицій з народного побуту. Ці його малюнки досить точні в передачі побутової та історичної дійсності. Сюди належать серії акварелей і графічних малюнків, з яких виділяються: "В городі", "Зустріч", "Везуть сіно", "Рубають дрова", "Інвалід", "Безробітні".
За період 1930-1939 років художник створює велику кіль-кість жанрових творів, основною темою яких є внедолений галицький робітник: "Направляють дорогу", "Брукують ву-лицю", "Ріжуть дрова", "Сцена навулиці", "У коваля", "Фірман", "Штукатури" та інші.
В цих творах художник рельєфно вирисовує обличчя окре-мих фігур, немов вихоплює їх безпосередньо із самого життя.
Цілкий ряд графічних серій художник присвячує сценам полювання, циркових вистав, зображенню різноманітних тварин, в яких завжди бачимо гостроту виразу і щирість сприйняття.
У вересневі дні 1939 року, коли Радянська Армія звільнила Галичину, Сорохтей зрозумів, що настала світла сторінка в стремліннях художника - своїм талантом і працею служити народові. Він береться за нові композиції, робить зарисовки червоноармійців, малює портрети, організовує мистецьку молодь, бере участь в оформленні радянських свят, в організації гуртка образотворчих мистецтв, який в травні 1941 року вже влаштовує першу виставку образотворчого мистецтва Станіславщини. Він малює картини, які відображають життя нашої сучасності.
Помер Осип Сорохтей 27 листопада 1941 року.
Мистецька спадщина художника є вагомим вкладом у скарбницю українського образотворчого мистецтва.
Важливе значення на формування стилістики живопису західноукраїнських художників мала Краківська школа красних мистецтв (з 1900 р.- Академія) і те художнє середовище, яке тут формувалося. З особливостей
Краківської школи мистецтв для західноукраїнських митців чи не найбільш сприйнятливими виявилися ті моменти, які пов'язувалися з втіленням селянської тематики, з осмисленням духовних і моральних цінностей народної культури. Ці зв'язки з народним життям міцнішали на рідному ґрунті. Вони й були основою національного самоутвердження і демократизму творчості. Водночас селянська тематика визначала і своєрідність її інтерпретації, шляхи розвитку поетики.
Чимало важили в цьому особливості пов'язаної з регіоном Карпат культури, з її реліктовими залишками далекого минулого. Як багатьох дослідників-етнографів чи археологів, так і художників приваблювала та особлива атмосфера пантеїзму,
Loading...

 
 

Цікаве