WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Петриківськии розпис: прийоми та техніка, роботи створення власних композицій - Реферат

Петриківськии розпис: прийоми та техніка, роботи створення власних композицій - Реферат


Реферат на тему:
Петриківськии розпис: прийоми та техніка, роботи створення власних композицій
7 клас
Мета уроку: поглибити знання про народний декоративний розпис; навчити прийомів та техніки петриківського розпису; розвивати образне мислення, уяву, фантазію.
Тип уроку: комбінований.
Техніка виконання: петриківський розпис.
Обладнання: для вчителя - зразки робіт майстрів петриківського розпису; для учнів - гуашеві фарби, пензлі, простий олівець, склянка з водою, альбом.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Повідомлення теми та мети уроку
III. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя. Одним із поширених видів народного мистецтва, що здавна існує та розвивається в Україні, є декоративний розпис. Споконвіку ним прикрашали житла, меблі, посуд, тканини. Одним із різновидів розпису є настінний. Надовго залишається в душі святковий настрій після відвідання чисто вибіленої хати, в якій з любов'ю та натхненням виписано квіти, хмелики, жар-птиці. Розписи різноманітні за сюжетом, стилем і технікою виконання. Їх найчастіше розміщували зовні хати: під стріхою як фриз, навколо вікон та дверей. Між вікнами малювали букети квітів та віночки. Найбільше приділялося уваги розпису печі.
Яскравою сторінкою декоративний розпис увійшов в історію культури українського народу. Центром його виникнення є с. Петриківка, Дніпропетровської області. Із покоління в покоління передавали основи декоративного оздоблення сільського інтер'єру та екстер'єру господарських і побутових речей, зберігаючи місцеву особливість розпису.
Сьогодні на уроці ми навчимося прийомів і техніки петриківського розпису.
IV. Формування нових знань, умінь, навичок
Розповідь учителя.
Спочатку для настінного розпису використовували крейду, сажу, кольорову глину, саморобні рослинні фарби. Фарби розводили жовтком яйця, молоком, природним вишневим клеєм. Малюнок наносили за допомогою пензлика з болотного оситняка, деякі деталі, дрібні елементи композиції вимальовували тоненькими пензликами з котячої шерсті, а грона калини - пальцем. Характерною рисою петриківського розпису є використання рослинно-квіткового орнаменту, який відзначався легкістю та виразністю композиції.
На початку XX ст. у Петриківці на тонкому папері дешевими аніліновими фарбами виготовляли мальовки - манійки. Біле, прозоре тло паперу ніжно світиться крізь тонкий шар манійок. Ця чистота доповнюється легким малюнком саморобного пензлика. Мазки такого пензля, нанесені ледь помітним рухом руки, дають можливість створювати своєрідні ажурні композиції.
Талановитими майстрами петриківського розпису є Тетяна Пата, Надія Білокінь, Ярина Пилипенко, Надія Тимошенко. Все своє життя вони присвятили збереженню та розвитку його традиційних рис.
Для опанування техніки петриківського розпису необхідно оволодіти чотирма типами мазків. їх традиційна назва "гребінчик", "зернятко", "горішок", "перехідний мазок".
(На аркуші паперу, закріпленому на дошці, учитель демонструє техніку накладання мазків.)
"Гребінчик" - мазок, який починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують "тоненьким вусиком" задовгою легкого дотику кінчика пензля. Покладені поряд кілька таких мазків нагадують гребінець.
"Зернятко" накладається дотиком пензля від кінчика до основи. Мазки "зернятка", покладені по обидва боки стеблини вістрями назовні, нагадують колосок.
"Горішок" складається з двох гребінчикових мазків, вигнутих півлунками й поставлених один проти одного. Заповнивши місце між ними, отримаємо зображення лісового горіха.
"Перехідний мазок" накладається двома фарбами. Сухим пензлем беруть одну, потім іншу фарбу (наприклад зелену та жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, що плавно переходить в зелену.
"Зернятко" -основний елемент петриківського розпису. За його допомогою створюються всі орнаментальні мотиви. Упродовж вертикальної лінії пензликом наносять мазки "зернятка", схожі . на краплі води, що падають. (На аркуші паперу, закріпленому на дошці, учитель демонструє виконання елементів розпису.) Пензлик тримають так, щоб мазок був перпендикулярний до проведеної олівцем або уявної лінії, добиваючись при цьому овальної форми. Далі наносять мазки під гострим кутом. Вони повинні бути однакової форми.
"Криве зернятко" виконують кінчиком пензлика, витягуючи тонку лінію вусика. У петриківських розписах цей елемент використовували при зображенні трави, билинок. Якщо мазки розташовувати під гострим кутом вусиками догори одне проти одного, то отримаємо колосок.
"Пірчасте листя" -видовжені вусики. "Пуп'янок"-напіврозкриту квітку утворюють два мазки "криве зернятко". "Пуп'янки" в орнаменті можна поєднувати, сполучати хвилястою лінією, додавати пірчасте листя, створюючи орнамент "хвильки" або "бігунця". Поєднуючи різні мазки, можна виконати свої варіанти орнаменту.
Улюблені квіти у творчості петриківських майстрів - це гвоздики, чорнобривці, волошки. Мотиви петриківського орнаменту запозичено у природи. Мотив "цибулька" виконується з видовжених мазків "кривих зерняток". "Квітка соняшника" будується округлими пелюстками.
Горошок, грона калини та винограду петриківчани роблять пальцем. Тендітні гілочки, дрібні пуп'янки квіток з хвилястим листям та тоненькими вусиками є допоміжними елементами майже кожної композиції.
Зверніть увагу на листя різної форми: багатозубчасте, кленове та виноградне. Спочатку його малюють видовженим мазком. Перший мазок - верхівка. Середина - вісь цього мазка. Кленове листя складається з трьох частин: тризубчастої центральної верхівки і двох бічних. Малювати починають із середнього зубчика - довгий мазок дає основну лінію нахилу всього листка. По боках додають два мазки, які сполучають знизу. Багатозубчасте листя папороті виконують мазками один біля одного.
Всі ці елементи використовують для створення власних композицій.
V. Практична робота
Підготовчі вправи. Учні замальовують елементи петриківського розпису.
Урок 2
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС
СТВОРЕННЯ ВЛАСНИХ КОМПОЗИЦІЙ
Мета уроку: закріпити навички виконання елементів петриківського роз-пису; навчити створювати власні композиції; розвивати уяву, фантазію, творчу активність; виховувати естетичні почуття, любов до природи, краси й багатства рідного краю.
Тип уроку: комбінований.
Техніка виконання: петриківський розпис.
Обладнання: для вчителя - зразки робіт майстрів петриківського розпису; для учнів - гуашеві фарби, пензлі, простий олівець, склянка з водою, альбом.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Повідомлення теми та мети уроку
III. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя,
Народними майстрами декоративного розпису створена невичерпна скарбниця надзвичайно різноманітних орнаментів. У с. Петриківка Дніпропетровської області, старанно зберігають чудові традиції декоративного розпису. Ще в довоєнні роки була створена спеціальна школа, яка готуваламайстрів цього мистецтва, її керівником була Тетяна Якимівна Пата. З часу відкриття школа випустила плеяду талановитих вихованців. У ній прагнули зберегти творчі особливості та індивідуальність кожного учня.
На минулому уроці ми навчилися виконувати елементи петриківського розпису. Подальше його вивчення передбачає створення композицій розпису.
IV. Формування нових знань, умінь, навичок
Розповідь учителя. Давайте розглянемо твори майстрів петриківського розпису. Типовим його прикладом є симетрична врівноваженість композиції. Композиція - це розміщення і співвідношення елементів у певному порядку. Найпростішим елементом композиції може бути "бігунець". Це досить динамічний і цікавий орнамент. Розпис "бігунця" починають з ажурного листя, розташовуючи листочки на однаковій відстані один від одного. Потім їх сполучають хвилястою лінією, доповнюють композицію легкими мазками, утворюючи ними "пірчасте листя" та "билинки".
Існують композиції, які нагадують гірлянду, спіраль, кущик трикутник, чотирикутник, вісімку.
(На аркуші паперу, закріпленому на дошці, учитель демонструє виконання композиції розпису.)
Велике значення у створенні композиції має підбір кольорів. Поєднання таких кольорів, як червоний, жовтий та коричневий, надають орнаменту святкового настрою.
Взагалі кольори Петриківки дуже яскраві. Кольорові гармонії утворюються з обмеженої кількості фарб. У кожного майстра є свої улюблені тони.
Наприклад, основним центральним елементом є велика синя квітка. Додаємо до неї другорядні: жовтогарячі квіти, широке і пірчасте листя.
Складаючи свою композицію, використовуйте елементи, які ми з вами вивчили на минулому уроці. Спочатку продумайте, для чого ви будете її складати. Це може бути листівка, тарілка, кришка шкатулки, ложка чи кухонна дощечка.
І пам'ятайте, щоб навчитися робити що-небудь досконало, потрібна постійна практика.
V. Практична діяльність учнів
Підготовчі вправи. Учні замальовують різновиди композицій розпису.
Робота в групах. Гра "Спільний проект".
Учитель об'єднує учнів у групи по чотири-п'ять чоловік і розподіляє між ними ролі спікера, посередника та доповідача. Кожна група отримує завдання (скласти композицію для оформлення листівки, тарілки, кришки шкатулки, ложки, кухонної дощечки) та інструкцію щодо організації роботи.
Спікер (керівник) зачитує членам групи завдання, організовує порядок виконання композиції, пропонує учасникам висловлюватися з власними пропозиціями щодо її складання, підбиває підсумки виконаної роботи. Посередник стежить за часом і допомагає групі у створенні композиції. Доповідач висловлює думки групи, доповідає про результати роботи.
Під час роботи вчитель обходить усі групи, допомагає учням, не відволікаючи уваги на себе.
Під кінець заняття кожна група презентує свою композицію розпису виробу і пояснює, чому саме нею можна прикрасити ту чи іншу річ.
VI. Підсумок уроку.
Учитель аналізує й оцінює роботи учнів.
Loading...

 
 

Цікаве