WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Художній розпис тканин (батік) - Дипломна робота

Художній розпис тканин (батік) - Дипломна робота

творів.
У цьому розділі автор, опираючись на короткі відомості про основні закономірності взаємини квітів, дає деякі рекомендації, що зложилися в практиці роботи художників над створенням текстильних декоративних виробів.
Для першого знайомства з величезним і складним миром кольорів важливо довідатися про основні групи квітів і деяких закономірностей їхньої взаємодії. Існуючі в природі й, що використаються в художній практиці кольорів розділяють на дві більші груп-ахроматичного й хроматичні (від грецького слова "кульгаве"цвіт--кольори).
До групи ахроматичних квітів ставляться білий, чорний і проміжні між ними сірий^-сірі-чисто-сірі кольори, тобто такі сірі, які не мають ніякого відтінку, ніякої домішки (навіть найменшої) яких-небудь інших кольорів.
Ахроматичні кольори розрізняють між собою тільки по яркості.
Група хроматичних квітів містить у собі всі кольори спектра, а також кольори, яких у спектрі ні, - коричневі, золотаві, теракотові, тютюнові й т.д. Любою кольори цієї групи має три основні характеристики: колірний тон, яркість й насиченість, кожна з яких має свої параметри, наприклад, колірний тон визначається довжиною хвилі. У художній практиці переважно застосовують інші визначення кольорів, наприклад такі терміни, як простота або відкритість, а також складність кольорів. Відкритий або простий кольори наближається по яскравості й чистоті колірного тону до спектральних кольорів.
Всі кольори хроматичної групи розрізняються між собою, насамперед по колірному тоні, простіше говорячи, по кольорах і його відтінку: жовтий, червоний, зелений, коричневий, золотавий, жовто-зелений, коричневий^-коричневий-червоно-коричневий, зелений^-зелений-блакитнувато-зелений і т.д. У межах одного колірного тону можуть бути більше темні або світлі кольори, більш-менш яскраві, Яркість в ряді випадків перебуває в прямої залежності від насиченості: чим кольори насичення, тим він темніше. При підборі квітів важлива не тільки колірна гама, але й ступінь яркості, у якій узятий той або інший колірний тон, що найчастіше визначає його звучання в даній композиції. Від ступеня насиченості фарб залежить колористичне рішення виробу в цілому. Потрібно знати, що кожен вид матеріалу вимагає свого ступеня насиченості фарб. Наприклад, для виконання малюнка на крепдешині взяли групу яскравих, насичених фарб, але в готовій речі виявилося, що кожні кольори звучить занадто самостійно і єдиної колірної гами не вийшло. Ті ж фарби, використані для виконання того ж малюнка на шифоні або капроні, дали зовсім інші ефекти: виріб вийшов гармонічним, м'яко й спокійно вирішеним у кольорі. Справа в тому, що шифон або капрон більше прозорі, чим крепдешин, і тому в шифоновій хустці всі кольори стали менш щільними, тобто менш насиченими й у деяких випадках більше світлими. Відбулося урівнення квітів по насиченості й по яркості - кольори стали менше контрастувати один з одним,
3.2 Спектр. Колірне коло.
Промінь світла, пропущений крізь тригранну скляну призму, розкладається на складені кольори, на кольори лінійного спектра: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Якщо до квітів спектра додати пурпурний, суміш крайніх його червон і фіолетового, то можна замкнути лінійний спектр у колірне коло . За допомогою цього колірного кола спробуємо розібратися в закономірностях взаємодії квітів.
Розділивши колірне коло навпіл по діаметрі пурпурний, - зелений, одержуємо групу холодних і групу теплих квітів. Холодними прийнято називати кольори, у яких відчувається домішка блакитних кольорів, а домішка-домішку-тепл-домішка жовтого. Це визначення умовно, але при колоруванні, підборі фарб воно має велике значення. Багато фарб можуть бути й холодними, і теплими. Яскравіше всього це простежується на прикладі зелених кольорів: з домішкою блакитного або синього він стає зеленою-зеленим-блакитнувато^-зеленим, тобто холодним, а з домішкою жовтого - жовто-зеленим, тобто теплим.
Цей приклад показує ще одному цікаве й потрібне художникові властивість квітів, що сусідять у колірному колі. Як відомо із практики, при їхньому змішуванні виходять більше насичені тони. І навпаки, чим далі кольори відстоять друг від друга, тим менш насиченими виходять їхні суміші.
3.3 Додаткові кольори.
Розташовані на протилежних кінцях спектрального кола тони називаються додатковими. От основні пари додаткових квітів:
жовтий і фіолетовий,
жовтогарячий і синій,
червоний і зелено-голубий,
пурпурний і жовто-зелений.
Якщо змішувати в рівних кількостях додаткові кольори, то вони стають сіруватими, малонасиченими, як би погашаючи один одного.
Усередині основного колірного кола розташовані три концентричних кола, у яких поміщені кольори, отримані від змішання в різних пропорціях двох додаткових квітів. Простежимо, наприклад, що, виходить, від суміші жовту й фіолетового, Як основу суміші спочатку беремо жовті кольори й починаємо поступово додавати до нього фіолетовий. Спочатку в нас виходить світло-золотаві кольори, тобто жовтий став темніше й трохи втратив свою насиченість. У міру збільшення долі фіолетового жовтий губить свою насиченість й у центрі кола наближається до сірого ахроматичного.
Подібне явище спостерігається при змішанні будь-якої пари додаткових квітів. З наведеного приклада можна зробити висновок, що при змішанні додаткових квітів неможливо одержати нові чисті насичені кольори, а всяка, навіть незначна домішка додаткових кольорів до основного знижує його насиченість.
Це властивість додаткових квітів важливо враховувати в тих випадках, коли необхідно одержатиякий-небудь приглушений або так звані м'які кольори. І справді, всі кольори, розташовані на таблиці у внутрішніх концентричних колах, отримані від суміші додаткових квітів у різних пропорціях, дають серію привабливих по тоні малонасичених квітів. Цей прийом істотно збагачує палітру художника,
Існують три способи змішання квітів: механічний, при якому нові кольори, виходить, від перемішування двох або більше квітів, оптичний спосіб, при якому кольори, будучи накладені прозорим шаром один на іншій, дають нові кольори, і просторовий, коли кольори, розташовуючись на поверхні у вигляді дрібних крапок, орнаментальних форм або смужок, створюють при сприйнятті на відстані відчуття нових кольорів. Ці способи застосовуються при колорувані текстильних виробів: перший і другий - у розписі тканин, третій - у ткацтві й килимарстві,
Користуючись цими способами змішання квітів, можна практично безмежно розширити палітру- Часто, домагаючись того або іншого колірного тону, ми одержуємо небажаний відтінок, наприклад червоного або зеленого (найчастіше при одержанні золотавий або сірий тони). У цьому випадку, використовуючи властивості додаткових квітів, можна позбутися від червоного відтінку додаванням невеликої кількості зеленого, і навпаки.
Одночасний контраст квітів. Приступаючи до колористичного рішення добутку, необхідно враховувати, що кожні кольори в композиції існує не изольованно. Він діє на глядача одночасно із квітами, його навколишніми. Взаємодія це відбувається за певними законами. Якщо зрівняти два малюнки, в одному йз яких
Loading...

 
 

Цікаве