WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Вишивка на уроках трудового навчання у молодших класах - Курсова робота

Вишивка на уроках трудового навчання у молодших класах - Курсова робота

місцевих факторів, що виділило її в окреме чітко виражене локальне явище.
Багатство гуцульської вишивки спостерігається у різновидах технічного виконання. Володимир Шухевич у своїй фундаментальній праці "Гуцульщина" подає дванадцять видів техніки гуцульської вишивки: низинка двох видів, стебнівка, плетінка, обмітка, кіска, шов "поперед голки" ("ключка"), шпатівка ("решітка"), настилювання ("соснівка"), хрестик, двостороння стебнівка, "шнурок плетений". Такі техніки, як поверхневий кучерявий шов і виколювання, є чи не найстарішим. Поширена техніка вишивання - низинка.
На кожному виді одягу використовувались свої відповідні техніки: вуставки сорочок прикрашались низзю, хрестиком; перемітка - стебнівкою; сердаки, кожухи й онучі - кіскою, шпатівкою. (дод. 15, 17)
...Яскравою особистістю гуцульської вишивки є ї геометричний орнамент. Він включає в себе прості мотиви і складні фігурні елементи мотиви-комплекси. Це ромб, напівромб, по-різному поєднані в горизонтальному напрямку.
Варіативна віртуозність утворює різноманітні види ромбічного візерунка гуцульської вишивки.
Крім ромба, поширені в традиційному геометричному орнаменті гуцульської вишивки квадрат, трикутник, круг, осеподібна фігура, хрести, зубці, кучері, плетінка. Ці основні геометричні фігури створюють стрічкові композиції. Всі ці мотиви відомі у мистецтві східних слов'ян уже в Х-ХІІІ століттях. Один із них - геометризація рослинних та інших образотворчих форм, а також трансформація в геометричні мотиви зображень людей, звірів, птахів тощо. (дод. 18-21). Поява ж рослинних мотивів довільного трактування - явище рідкісне. Це і є впливом сусідніх народів. Загалом же в гуцульській вишивці збереглась і постійно зазнавала розвитку давня геометрична основа.
Характерна риса гуцульської вишивки ХІХ-ХХ ст.. - поліхромність.
Домінують червоний колір у різних нюансах звучання - від найбільш темних до інтенсивних оранжево-червоних, золотистих відтінків. У співвідношенні до його звучання введені жовтий, зелений, синій, чорний кольори.
Вишивка нашого краю вражає багатством та різноманітністю художніх традицій. У наш час відбувається її активний творчий розвиток. Відомі майстри вишивки Олена Гасюк, Михайлина Сободаж, Михайло Покиданець, Галина Кива, Ганна Герасимович та інші внесли великий творчий внесок у розвиток і популяризацію цього виду мистецтва.
Ці майстри на основі вивчення художніх особливостей вишивки Гуцульщини і Покуття створювали і створюють вишивки нового, полегшеного звучання, співзвучні сучасним проблемам декоративно-прикладного мистецтва, в тому числі моделювання одягу, що має в собі народні традиції.
Заслужений майстер
народної творчості України вишивальниця
Ганна Герасимович
Доріжка роботи Г.Ю. Герасимович.
Жіноча сорочка з села Космач (Косівський р-н)*
Жіноча сорочка з с. Пустинь (Косівський р-н)*
Чоловіча сорочка з села Річка (Косівський р-н)
Чоловіча сорочка "Верховинка". Автор Г.Я. Кива. Низь*
Рушник, м. Косів
РРушник.
ААвтор - Е. Якібчук
с. Шешори,
ККосівський р-н.
ПІДГОТОВКА ДО ВИШИВАННЯ
Перш ніж приступити до вишивання, тканину вирівнюють, намічають на ній розташування візерунка, переносять на тканину візерунок. Для того, щоби вирівняти краї тканини, потрібно витягнути крайню нитку і по її сліду вирізати зайву тканину. Ширину і довжину виробу намічають таким же способом.
Якщо візерунок геометричний, а тканина має чітке переплетення ниток, то його можна виконувати рахунком ниток тканини. При вишивці, не зв'язаній із структурою тканини, рисунок необхідно перенести на тканину.
ПЕРЕНЕСЕННЯ РИСУНКА НА ТКАНИНУ
Рисунок на тканину можна перенести кількома способами:
1. Перенесення рисунка за допомогою копіювального паперу.
Кальку з візерунком прикріплюють булавками до вирівняної тканини. Між калькою і тканиною легенько розміщують копіювальний папір жирною стороною до тканини і обводять візерунок гострим олівцем.
2. Перенесення рисунка "на просвіт".
На тонкі світлі тканини можна перенести візерунок способом підсвічування. На скло, від яким розміщена лампа, кладуть кальку з візерунком, а поверх неї розстелюють тканину (бажано зап'ялену). Гостро підструганим олівцем на тканині малюють візерунок, який видно "на просвіт".
3. Перенесення рисунка за допомогою сигаретного паперу.
На тканину візерунок переносять способом промітки через сигаретний папір з рисунком, який прошивають дрібними стібками швом "вперед голку". Потім папір зривають. Після виконання вишивки промітку витягують.
РОБОЧЕ МІСЦЕ ВИШИВАЛЬНИЦІ
Щоб виконувати вишивку було зручно, потрібно правильно організувати робоче місце. Стіл повинен стояти так, щоб світло падало зліва. Інструменти та приладдя для вишивання необхідно зберігати в коробочках, зразки візерунків, кальку, копіювальний папір - в папці.
При вишиванні слід слідкувати за положенням тулуба, не сутулитись, не схиляти низько голову. Відстань від очей до роботи повинна мати в середньому 25-30 см.
Стілець підсувають до столу так, щоб можна було обпертись на його спинку.
ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИЛАДДЯ
Великою мірою вигляд речей залежить від матеріалів, з яких вони виготовлені, а також від інструментів, якими користувались під час роботи.
Тканини. Найзручнішим для виконання вишивок є тканини з полотняним переплетенням ниток. Для скатертин беруть щільну тканину (льон, сіре полотно), для серветок - бавовняну, льон, шовк, шерсть, штапель. Блузки-вишиванки краще виготовляти з тонких тканин (батист). Для чоловічих і дитячих сорочок можна використати біле й сіре лляне полотно, льон з лавсаном. Часто у вишиванні застосовують спеціальну тканину - канву, яка буває різної густоти.
Нитки для вишивання вибирають залежно від призначення майбутнього виробу, характеру візерунка і способу його виконання. Користуються нитками: муліне, ірис, лляними, шовковими, шерстяними, синтетичними. Перед вишиваннямнитки перевіряють на міцність фарбування. Часом перед роботою нитки протирають прозорим воском - вони стають міцнішими.
Голки бувають різної довжини і товщини. Для вишивання використовують довгі голки з великим отвором. Номери голок для вишивання, як правило непарні.
Зберігати голку бажано разом з ниткою, зав'язаною вузликом.
Шпильки використовують для приколювання кальки, копіювального паперу до тканини, для з'єднання окремих деталей розкрою. Шпильки зберігають разом з голками.
Наперсток необхідний для проштовхування голки через тканину при вишиванні без п'ялець. Він захищає палець від уколів голкою. Одягають наперсток на середній палець правої руки, добирають точно за розміром пальця.
Ножиці для роботи добре мати трьох видів: маленькі з гострими кінцями для підрізування і витягування ниток з тканини; середніх розмірів із затягнутими кінцями - для обрізування ниток при вишиванні; великі- для розрізування ниток (що у лотках) і розкрою тканини.
Кілочок може бути дерев'яний чи пластмасовий. Ним видаляють нитки, якими зметували тканину, виправляють ріжки на виробах, проколюють дірочки.
Шило застосовують у роботі з товстими та щільними тканинами: сукном, повстю, а також у роботі зі шкірою.
П'яльця - спеціальний пристрій для вишивання. Вони бувають дерев'яні і металеві, різного розміру і форми.
Інструменти та матеріали для вишивання
Подушечки для голок і булавок:
а) приклеєна до коробочки з булавками;
б) з кишенькою для зберігання дрібних
Loading...

 
 

Цікаве