WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Нарис історії Снятина (бакалаврська робота) - Реферат

Нарис історії Снятина (бакалаврська робота) - Реферат

Бакалаврська робота

Нарис історії Снятина

ПЛАН

Вступ........................................................................................................3

Розділ 1. Походження назви та розвиток Снятина у ХІІ – ХІІІ ст...7

Розділ 2. Снятин у XIV-XVII ст..........................................................15

Розділ 3. Історія Снятина в ХVIII - ХХІ ст........................................29

Розділ 4. Культурно-архітектурні пам'ятки, та

видатні особистості Снятинщини.......................................................46

Висновки................................................................................................56

Список використаних джерел та літератури......................................60

Додатки.................................................................................................................64

Вступ

Снятин - місто районного підпорядкування, центр району. Розташований на лівому березі ріки Пруту, за 92 км від обласного центру. Залізнична лінія Львів-Чернівці проходить за 5 км на південь від міста. Населення - 15,5 тис. чоловік. Площа Снятинського району - 60,2 тис. га, населення - 71,6 тис., чоловік, у т. ч. сільського - 56,1 тис.

Актуальність даного дослідження полягає у висвітленні історичного розвитку містечка Снятин у світлі цивілізаційного підходу сучасної історичної науки. Нам потрібно переосмислити ряд праць з даної проблематики, особливо радянського періоду, очистити їх від ідеологічних нашарувань. Актуальність теми зумовлена необхідністю створити цілісне наукове дослідження проблеми у зв'язку з її недостатньою розробкою, введенням в обіг нових архівних документів і матеріалів з історії населенного пункту Снятин.

Об'єктомдослідження даної бакалаврської роботи виступає районний центр Івано-Франківської області місто Снятин та його околиці.

Предметом бакалаврської роботи виступають особливості і закономірності історичного розвитку населеного пункту Снятин.

Хронологічні рамки нашого дослідження охоплюють період з 1158 р., до початку ХХІ ст. Нижня межа – 1158 р., тобто заснування давньоруського поселення Коснятин, а верхня – 2000-ні рр., тобто розвиток населеного пункту в умовах незалежної України.

Територіальні межі – сучасна територія містечка Снятин.

Мета даної роботи – об'єктивне висвітлення розвитку населеного пункту Снятин, дослідження його історико-культурної спадщини.

Для реалізації мети нам потрібно вирішити наступні завдання:

- узагальнити доробок української та зарубіжної історіографії у висвітленні даної теми;

- з'ясувати походження назви даного населеного пункту;

- охарактеризувати соціально-економічний розвиток населеного пункту Снятин в різні періоди його існування;

- вивчити вплив видатних людей даного населеного пункту на культурно-просвітницьке життя та українську державотворчу діяльність на Покутті.

При дослідженні даної теми опрацювана велика кількість матеріалів для всебічного висвітлення поставлених питань.

Давні джерела зберігають пам'ять про місто, яке було воротами до Галицько-Волинського князівства. Румунський історик А.Д.Ксенопол, посилаючись на літописця Мирона Костіна, пише, що ще в ХІ-ХІІ ст. на молдавських землях було багато слов'ян. Деякі з них приходили туди з міста Снятина [ 18, c.7].

Польська історіографія стверджує, що місто відноситься до римського періоду. Як би там не було, а вік у Снятина солідний. Про це стверджується у дослідженні „Містечка, яких немає" П.Сіреджука. Він наводить приклад, що в 1382 році Янко з Чарнкова писав, що „Снятин – одне з найбільших міст на Русі". На той час місто могло справити враження на гостя своєю заселеністю й багатством. У третій чверті ХVІІ століття (1669-1670 рр.) у Снятині проживало 1300 осіб і воно ще й тому відносилося до великих міст. На цей період припадає і картографічна пам'ятка французького інженера Боплана, на якій позначено Снятин [ 31, c.25].

Про географічне розташування Покуття, до якого входить і Снятин, згадував у 1671-1672 роках мандрівник Ульріх фон Вердум, який у своєму „Щоденнику" записав: „Воно (Покуття) лежить між Дністром і угорськими й семигородськими (тобто Карпатськими) горами". А про красу цієї місцевості залишив запис Йоган Георг Коль (1808-1878). У своєму щоденнику він писав: „Верхи гір укрились напередодні свіжим снігом. Чарівно-білі піраміди стояли проти свіжої зелені пруської рівнини, а поміж ними простяглося принадне Підгір'я".

Розташоване на південно-західному кордоні Галицького князівства, Покуття було безпосередньо пов'язане з країнами південної і центральної Європи, з Візантією і державами Причорномор'я та Кавказу. Це наклало свій відбиток на економічне і політичне життя , на розвиток ремесел і торгівлі в цьому краї.

Про торговий шлях, який проходив через Снятин, писав Коль у своїх записках: „Головним шляхом через Коломию, Станіславів, Львів йде головний товарообмін... котиться цею дорогою, сюди та туди, всякий крам між двома могутніми монархіями, й, головно, між головними містами: Віднем, Одесою, Львовом, Прагою, Краковом, Києвом і Москвою" [ 29, c.3].

На цей час Снятин був уже відомий як ремісничий і торговий центр, розвитку якому сприяли й чужоземні купці й дрібні торговці. У дослідженні етнографа Б.Гекета (1793) написано, що „...понад Черемошом проходив... головний шлях, яким купці переганяли худобу з Волині, Поділля, Південної України на Угорщину", а вірмени, які вели торг худобою, „осіли в Кутах", а згодом поселилися і в Снятині.

Про Снятин і Снятинщину написано багато досліджень місцевими авторами. Найголовніші з них: „Снятинщина. Причинки до крайової етнографії" Ксаверія Мрочка, „Покуття часть України" священика Юліана Кисілевського, „Снятин над Прутом" (переклад з книги „Стародавня Польща" М.Бєлінського і Т.Ліпінського), „Снятин: нарис монографічний" Г.Сейдлера. До 800-річчя Снятина низку досліджень надрукував кандидат історичних наук А.Рузанов, з історії міста - Михайло Бажанський (США), який видав цілу серію книг, а також місцеві краєзнавці З.Сав'юк, К.Кройтор. Найбільший внесок у розвиток вивчення історії Снятина зробив В.Харитон, який видав з даної тематики більше двох десятків монографій та статей.

Методологічною основою роботи є застосування як загальнонаукових, так і спеціальних наукових методів. Спираючись на принцип історизму, об'єктивності, критичної оцінки джерел, методи аналізу та синтезу, в дослідженні широко використані історичні методи: порівняльно-історичний, аналітично-типологічний, історичної реконструкції, статистичний. Комплексність використання принципів і методів сприяло чіткому обґрунтуванню наукового пошуку через відповідну джерельну базу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення дипломного дослідження, нагромаджений в ньому фактичний і теоретичний матеріал та висновки можуть бути використані для написання нових спецкурсів з краєзнавства, написанні наукової праці з історії населеного пункту, праць по історії Снятинщини.

Під час роботи над темою автор підходив до розв'язання завдань конкретно історично, керуючись принципами об'єктивізму та історизму. В процесі дослідження теми використовувались методи порівняльного аналізу, узагальнення та синтезу матеріалів і проблемно-хронологічний підхід у викладі матеріалу.

Структура курсової роботи побудована за хронологічним принципом. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

Розділ1. Походження назви та розвиток Снятина

у ХІІ – ХІІІ ст.

Історія будь-якого населеного пункту розпочинається із дослідження його назви, з'ясування витоків його походження, та наступний історичний розвиток. Снятин зараховують до давньоруських ойконімів. Так, в „Українській Радянській Енциклопедії" стверджується, що цей населений пункт уперше згадується 1148 р. як місто Галицького князівства, що у XIII - першій половині XIV ст. входило до складу Галицько-Волинського князівства.

Однак, у жодному з названих видань не вказується джерело, в якому засвідчено цей ойконім у XII ст. Водночас ні автори „Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі" , ні В.Нерознак у праці „Названия древнерусских городов" не згадують про Снятин на Пруті як давньоруське поселення. Не названо цього поселення й у відомому списку древньоруських поселень, складеному, як гадають, у ХVст.: „А се имена градомъ всъм русскимъ, дальнимъ и ближнимъ" [48, c. 26].

Проте, певні дані, щоб Снятин зараховувати до поселень давньоруського періоду, все-таки є. Так, у пам'ятках ХІV ст. Снятин іменується містом, а Янко з Чарнкова 1382 року назвав Снятин одним із найбільших міст Русі.

Loading...

 
 

Цікаве