WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Шаманізм і шаманство в українців: вигадка чи реальність? - Реферат

Шаманізм і шаманство в українців: вигадка чи реальність? - Реферат

"виготовлення" шамана-посередника у північних народів і "відправлення" його у світ богів (духів) із завданням випрохати у вищих сил сприяння у виробничій і побутовій сферах діяльності?
Відтак цілком зрозумілою і логічною видається зміна ставлення учасників обряду до виготовленого ними зображення: спочатку його урочисто виготовляють, виявляють йому всілякі почесті, а потім раптом чомусь знищують. Можна припустити, що цей міфологічний персонаж не знищували і не "проганяли", а "відсилали" в інший світ (в одному випадку - підземний, в іншому - небесний) до вищих духовних істот з дуже важливою місією. Коли ж міфологічна свідомість зазнала видозмін і Купало та Марена перетворилися у свідомості людей на прості опудала, стало необхідним по-новому витлумачити й обґрунтувати "стару" (традиційну) послідовність обрядових дій учасників церемонії щодо цих персонажів.
Стосовно ж "місії", яку мусив виконати шаман-посланець, то вона могла бути різною. Це і вдале полювання, і відвернення епідемії якоїсь хвороби, і перемога над зовнішнім ворогом. Популярним завданням був наказ шаманові зустрітися з кимось із предків членів племені або з предками самого шамана. Подібні завдання зустрічаємо в сюжетах українських казок, де пан (цар, батько нареченої) посилає героя в інший світ зустрітися з батьками цього пана (казки "Мисливець і пан Цецин" [11], "Народжений під щасливою зорею" [12]). Здається, у цьому ми теж натрапляємо на сліди шаманства в нашій історії.
Водночас не слід забувати, що на дослідника шаманства постійно чатує небезпека побачити сліди шаманської практики там, де насправді розгортаються інші, лише зовні схожі на шаманські, форми світогляду. Це стосується і проблем українського шаманства, і проблем шаманізму. Тому дослідник має бути дуже обережним і сумлінним. Скажімо, мотив вигнання героя з дому дуже популярний у казках багатьох народів світу, зокрема і в казках українських. Він аж ніяк не шаманський, хоча подальша доля героя, його дії можуть відображати долю і досвід шамана. А от мотив посилання героя за чимось в інші далекі землі, далекі царства, в інші світи оцінити складніше, бо тут може бути зашифрована форма стосунків шамана із соціумом. Тут треба оцінювати факт, виходячи з ширшого тла подій, описаних у тексті, адже перед нами може бути й приклад переінтерпретації діянь першолюдей, напівбогів, посланців богів та ін. Або візьмімо вже згаданий приклад про українських відьом. Безперечно, є багато вагомих підстав вбачати тут опредметнену форму феномену жіночого шаманізму. Та не варто забувати й про інші форми містичного досвіду, такі, наприклад, як оргії жіночих таємних товариств [13].
Але от, наприклад, мотиви сюжету української казки "Орися", записаної М.Івасюком на Буковині [14], проінтерпретувати інакше, як не спомини про шаманські дії, досить важко. За змістом казки, герой тяжко заслаб, йому приснився сон, ніби мавка лісу, біля якого він живе, напророкувала, що він видужає тільки тоді, коли найвродливіша жінка протанцює перед ним в такім убранні, якого ще світ не бачив. Щоб врятувати героя, його дружина обманом здобуває цей чудесний одяг у нечистої сили і, протанцювавши в ньому перед чоловіком, зцілює його. Зі змісту цієї казки проступає ціла низка явищ, органічно пов'язаних з атрибутикою шамана, його посвяченням і, врешті, його діями. Не один десяток дослідників переконливо довели, що практично в усіх шаманістських культурах одяг шамана виступає не просто його обов'язковим атрибутом, а опредмеченим світоглядом шаманізму, своєрідним втіленням його історії і, що найголовніше, ознакою та матеріальною запорукою належності його господаря до числа обраних богами і наближених до богів осіб. Адже ритуальний одяг перших шаманів (плащ і шапка) надавався їм могутніми духами чи богами (в нашій казці, яка відтворювалась і побутувала в силовому полі християнської культури, вони перетворились на нечисту силу). А вже наступні покоління шаманів здобували ритуальний одяг в результаті проведення складних обрядів його виготовлення й освячення тими ж духами-покровителями або й богами. Танець у цьому одязі перед хворою людиною (з метою вигнати злого духа хвороби з її тіла) - типовий приклад шаманського камлання.
Інші елементи атрибутики шамана - шапка, бубон і палиця (чарівний кінь, на якому шаман вирушає у подорож в інші світи). Функціонально схожі подарунки часто отримують герої українських народних казок від чарівників, чортів, істот-опікунів добрих людей (стара бабуся або дідусь, небіжчик-батько і т. ін.), від тварин (тотемів) та ін. Наведу лише один приклад. У гуцульській казці "Хлопець-віщун і калідочка чудесна" [15; 51- 54] герой отримує у подарунок чоботи-скороходи, манту і шапку-невидимку. В інших казках героєві дарують чарівну сорочку, яка робить його невразливим, бубон, чарівного коня, який здатний перенести героя в інші світи, і т. д. Все це - різновиди одних і тих самих атрибутів шамана.
Можна навести ще приклади з практики посвячення в шамани і знайти їх відповідники в українських казках. Але то вже тема спеціальних розвідок.
З вищесказаного можна зробити висновок. В історії української духовної культури можливо й не було шамана як центральної фігури релігійно-суспільного життя, але досвід здобуття істини через техніку екстазу (а це - нерв шаманізму) в нашій історії був, були й елементи шаманства у світоглядному наповненні. Тому розкриття елементів шаманства в українській культурі через тексти фольклору вартісне не тільки тим, що розкриває наявність в них реліктів архаїчних вірувань і архаїчних технік психічної діяльності, хоч і саме це вже важливе. Але важливішим видається інше. Через світогляд шаманізму ми розкриваємо наявність в архаїчних пластах нашої культури:
а) історичних пластів пошуку людиною шляхів власної самоідентифікації,належної форми своєї родової самосвідомості;
б) пошуків людиною сакрального начала і способів досягнення зв'язку з ним;
в) практик трансценденції людини за межі емпіричного світу в інші просторово-часові виміри;
г) своєрідних форм вищеназваних пошуків, а звідси й специфічних рис української культури в контексті інших національних культур;
д) різних у нашій духовній історії форм творення космологічних і космогонічних учень.
Література
1. Східний світ. - 2003. - № 1.
2. Дугаров Д.С. Исторические корни белого шаманства (на материале обрядового фольклора бурят). - М.: Наука, 1991. - 296 с.
3. Ятченко В. Міфологічний та релігійний елементи в шаманізмі // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності // Збірник наукових праць. - 2005. - Вип. 15.
4. Ятченко В.Ф. Онтологічний статус людини в первісних міфологіях (на прикладі шаманізму) // Мультиверсум. - 2005. - Вип. 49.
5. Шумило Сергій. Стрижень духовного буття // Наша віра.- 2004 - №1.
6. Токарев С. А. Религиозные верования восточнославянских народов ХІХ - начала ХХ века. - М.-Л.: АН СССР, 1959.
7. Аничков Е.В. Язычество и Древняя Русь. - Спб., 1914.
8. Винарчик А. М., Никитина И.А. Сказки Брянского Подесенья //Живая старина.- 2002. - № 4.
9. Новик Е. С. Обряд и фольклор в сибирском шаманизме. - М.: Наука, 1989.
10. Василевич Г. М. Дошаманские и шаманские верования эвенков // Советская этнография.- 1971. - № 5.
11. Казки Буковини. - Ужгород: Карпати, 1973. - 239 с.
12. Казки Покуття. - Ужгород: Карпати, 1971. - 327 с.
13. Элиаде Мирча. Тайные общества. Обряды, инициации и посвящения. - К.: София, 2002. - 351 с.
14. З живого джерела. - К.: Радянська школа, 1990. - 507 с.
15. Шухевич В. Гуцульщина (в п'яти частинах). - Львів: Верховина, 2000. - Ч. 5.
Loading...

 
 

Цікаве