WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Формування національної самосвідомості студентів - Реферат

Формування національної самосвідомості студентів - Реферат

ім'я тобі раб. Аякщо ти письменний і не знаєш мови свого народу, то ім'я тобі падлюка". Ці слова знає кожен громадянин колишньої Чехословаччини, а тепер - незалежних національних держав - Чехії і Словаччини.
Мені дуже імпонують слова академіка АПН України Георгія Філіпчука, виголошені на підсумковій конференції Міносвіти і науки: "Я переконаний: теза про те, що в Україні є школа російська, болгарська, єврейська і т.д., має бути відкинута. Є лише українські школи - з болгарською, російською, єврейською та іншими мовами викладання. Якщо ми цього не усвідомимо - ми тоді справді аполітична нація". Це стосується і вищої школи, мета якої - готувати професіоналів-патріотів, кожен з яких повинен вважати себе громадянином України і пишатися тим, що він - українець.
Побудувати сучасну національну державу можуть лише патріоти. Головною ознакою нації і основним засобом виховання молоді є національна мова. Якщо ми дійсно розуміємо важливість розвитку і процвітання української мови, яка проголошена Конституцією України державною, то, насамперед, маємо підготувати закон "Про статус і захист державної мови". Історія цілого ряду європейських країн переконує в ефективності такого захисту. 1790 р. у Франції менше 50% населення спілкувалося французькою. Внаслідок ужитих державою заходів на захист державної мови, французька мова стала панівною не лише у Франції, а й серед російського дворянства. Прибалтійські держави після розвалу СРСР поставили основною умовою отримання громадянства, праці, соціального забезпечення знання державної мови - і домоглися великих успіхів в економічному, політичному, культурному, соціальному розвитку. Те саме зробили чехи і словаки. Останнім часом у польській мові з'явилося чимало англійських слів. Це викликало занепокоєння з боку громадськості, і сейм прийняв закон, згідно з яким за забруднення мови термінами чужого походження з винних можуть стягнути штраф до 30 тис. доларів. Відтепер у Польщі, як і у Франції, офіційне вживання кожного іншомовного слова вирішує спеціально створена комісія лінгвістів з 30 осіб. Навіть Росія, мова якої є панівною у федерації, нещодавно прийняла закон про захист російської мови від проникнення іншомовної термінології. У федеральному законі Росії "Про громадянство" в ст. 13-д зазначено: "Щоб стати громадянином Росії, треба володіти російською мовою". Проявляємо байдужість до своєї державної мови тільки ми - українці, навіть у Національній доктрині розвитку освіти України плануємо збереження мовної ситуації, що склалася з петровсько-катеринівських часів. А тому чимало наших високих посадових осіб на 16-му році незалежності України продовжують спілкуватися російською, в минулому - колоніальною мовою.
Прокиньмося! Відчуймо себе незалежними, достойними поваги і людської честі! У ХХІ ст. ми маємо стати не зросійщеними малоросами, а гідними своєї історії, своїх предків, своєї землі і нашого часу українцями.
В Узбекистані президент перед балотуванням пише диктант з узбецької мови, а в нас можна стати депутатом Верховної Ради, не знаючи державної мови і виступати в законодавчому органі мовою сусідньої держави, працюючи під її опікою. До Верховної Ради України від народних депутатів у порядку законодавчої ініціативи надійшло понад 10 проектів нового закону "Про мови в Україні", основною метою яких є утвердження в нашій державі російської мови в статусі офіційної, державної.
Діаметрально зміниться громадська думка в Україні лише за умови, коли в законі "Про статус державної мови" буде твердо і прямо сказано:
? російська мова - це мова колишньої колоніальної держави, а державною мовою в Україні є українська мова;
? володіти державною українською мовою - це громадянський обов'язок кожного, а не право вибору;
? громадянство України можна отримати, лише оволодівши українською державною мовою.
Прикладом для всіх мають стати депутати Верховної Ради, вони повинні перейти на спілкування державною мовою та зняти депутатські значки неіснуючої держави.
Українська ідея, за висловом М.С. Грушевського, уособлює єдність політичну і єдність мовну. А для цього українська мова має розглядатися як культурно-національна сила суспільства, без якої неможливо виховати громадян-патріотів Української держави. Слід також пам'ятати слова В.О. Сухомлинського: "Школа стане вогнищем культури, коли в ній запанують чотири культи: культ батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова...".
Дуже прикро, але вчителі загальноосвітніх шкіл і викладачі вищих навчальних закладів, як і вся сучасна українська інтелігенція, - це здебільшого зомбована радянська інтелігенція, інтелігенція за дипломом, а не за інтелектом. А тому значна частина вчителів і викладачів не розуміє свого трагізму або не хоче, або не може збагнути своєї значущості у просвітницькій місії, у справі виховання нового покоління національно свідомої, високоморальної і патріотично налаштованої молоді, яка має збудувати нову, вільну, високорозвинену і демократичну Українську державу.
Кожен із нас - викладачів вищої школи - повинен усвідомити, що лише з нашою допомогою, з нашою наполегливою працею талановитий український народ задумається, хто ми, яка в нас мова, духовність, культура, і об'єднається навколо національної ідеї розбудови незалежної держави. В цьому процесі повинна відіграти провідну роль інтелігенція, яку готують сьогодні вищі навчальні заклади України.
Будемо сподіватися, що нова влада, породжена Помаранчевою революцією і українським народом, розв'яже всі проблеми виховання і утвердить національну ідею основою сучасного державотворення та реформування освіти в Україні.
Література
1. Андрущенко В.П., Губернський В., Михальченко М.І. Культура. Ідеологія. Особистість. - К.: Знання України, 2002. - 578с.
2. Белебиха І. Українська еліта. - Харків: Березіль, 1999. - 346с.
3. Білий М. Про ледачих рабів // Українське слово. - 31.08.-6.09.2000.
4. Братко-Кутинський. Феномен України. - К.: Вечірній Київ, 1996. - 304с.
5. Життя етносу: соціокультурні нариси. - К.: Либідь, 1997. - 240с.
6. Карпенко В. Поодинці - вимирають, виживають - гуртом. - К.: Просвіта, 1995. - 208с.
7. Канигін Ю., Ткачук З. Українська мрія. - К.: Лексикон, 1996. - 156с.
8. Кафарський В. Нація і держава: Культьура, Ідеологія, Духовність. - Івано-Франківськ: Плай, 1999. - 332с.
9. Кремень В.Г. Вимога часу - модернізація освіти // Освіта. - 27.08.-3.09.2003.
10. Кремень В.Г. Час вимагає учителя з новими якостями // Освіта. - 16-23.08.2006.
11. Ніколаєнко С.М. Оновлення освітнього і наукового процесу - наше найперше завдання // Освіта. - 25.05.-1.06.2005.
12. Ніколаєнко С.М. Творити освіту нового типу // Освіта України. - 25.08.2005.
13. Погрібний А. Якби ми вчились, так як треба... - К.: Школяр, 1998. - 287с.
14. Черненко А.М. Українська національна ідея. - Дн.,1994. - 144с.
15. Белебиха І. Українська еліта. - Харків: Березіль, 1999. - С.5.
Loading...

 
 

Цікаве