WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Формування національної самосвідомості студентів - Реферат

Формування національної самосвідомості студентів - Реферат


Реферат
не тему:
Формування національної самосвідомості студентів
Національне виховання неможливе без поваги до національних святинь і національних авторитетів. Формування національної самосвідомості майбутніх громадян без оволодіння рідною мовою, без реформи національної системи освіти, культури й моралі ніколи не відбудеться. Тільки тоді, коли українська національна ідея і моральна реформа підуть попереду, будуть здійснені й усі інші, в тому числі політичні й економічні реформи.
Викликає гнівний протест духовне пограбування українського народу, що відбувається в усіх галузях культури і мистецтва. Вслухаймось у беззмістовну, аморальну і безглузду, з дозволу сказати, "поезію": "Если станешь ты розеткой - штепселем в тебя войду". Уся ця гидота - переважно російськомовна: "Ветер в харю, а я шпарю...", "И тогда я поняла, что те надо, что те надо, но не дам..." - яка "ліричність" і "цнотливість" дівоча?!
Але дивує зовсім інше. Чимало діячів естради, керівництво Університету культури, Міністерства культури і туризму, українське телебачення не можуть зрозуміти, що отой непотріб ніякого відношення до народної творчості не має, і на ньому аж ніяк не виховати у молодих людей патріотизму, поваги до історії і культури рідного народу, любові до дівчини, до жінки-матері. Вони ж наполегливо намагаються будувати відносини з молоддю через мистецтво "попси", через брутальне "шалене студентське кохання"
(М. Поплавський). Пропагувати щось подібне - це торувати молодому поколінню шлях до напівкультури і повного здичавіння.
Краща форма боротьби з агресивною бездуховністю - протиставити їй духовність і культуру нації, народу, культуру людини, культуру праці і поведінки.
Привертає увагу статистика по Україні: кожна третя дитина не виживає до трьох років; кожна п'ята стає безпритульною; кожна десята закінчує життя самогубством; здоровою до школи вступає лише кожна дев'ята; закінчує школу здоровою лише кожна двадцята; кожну 32 дитину кидають або гублять. У кожному дитбудинку на 60 ліжечках утримуються 90 покинутих немовлят. А ось що розповідає головний педіатр Полтавського обласного управління охорони здоров'я В.П. Бойко. Із 170 тисяч обстежених дітей кожна шоста потребує оздоровлення в реабілітаційних центрах. Щорічно в області йдуть з життя близько 7 тисяч дітей до 14 років. Якщо до цього додати, що за рік на Полтавщині з'являються на світ усього 12 тисяч немовлят, то чи не стане область взагалі бездітною в найближчому майбутньому? Не кращий стан із здоров'ям дітей і в інших областях України. За даними Інституту педіатрії, акушерства та гінекології, 70% київських дівчат та 60% хлопців Києва у майбутньому матимуть проблеми з дітонародженням.
Поширення наркоманії серед молоді через 10-15 років може призвести до національної катастрофи. Все більшого розмаху в Україні набуває одна з найстрашніших і невиліковних хвороб, що призводить до руйнування імунної системи. Хворий на СНІД стає беззахисним перед будь-якими найнезначнішими інфекціями і приречений на смерть. Перші випадки ВІЛ-інфікування серед жителів України виявлені у 1987 р., а в 1997 р. було вже 180 тисяч інфікованих. У 2016 р. прогнозується зростання їх кількості до 2 мільйонів. Тобто кожен 20-й житель України буде ВІЛ-інфікований або хворий на СНІД.
Потрібно посилити увагу до проблем виховання і духовного стану та духовної культури учнівсько-студентської молоді. "Чим досконаліше виховання, тим щасливіші народи", - говорив Клод Гельвецій. А Ян Амос Каменський застерігав: "Зневага до виховання є загибеллю людей, родин, держав і всього світу". Наша держава має усвідомити, що культура й освіта - найефективніші ідеологічні чинники, здатні відродити і самоідентифікувати націю. Іншими словами - треба починати з формування національної свідомості, одухотворення господарського життя і трудового процесу.
Сучасна загальноосвітня школа поступово перетворюється з навчально-виховного у навчальний заклад. А "триєдина мета, яка ставиться на уроці, - пише академік Д. Тхоржевський, - обмежується однією з них, а саме - навчальною". Виховна мета, як і розвивальна, залишається поза увагою вчителів і керівників шкіл. Система освіти в Україні до цього часу зорієнтована на передачу знань, а освітні технології ґрунтуються переважно на запам'ятовуванні інформації і є пасивними, а не розвивальними, не виховними. У цивілізованих країнах світу молодих людей у школі чи вищому навчальному закладі навчають жити, бути особистістю, патріотом своєї батьківщини, організатором ділового життя, що набагато важче, ніж навчати знати і вміти виживати.
У багатьох навчальних закладах відсутня система національного виховання учнівсько-студентської молоді. Всупереч національному, моральному, патріотичному, конструктивно-правовому, громадянському вихованню, педагоги і психологи, а особливо ЗМІ, виховують "вільну" від будь-яких обов'язків перед сім'єю, колективом, суспільством і батьківщиною "Я - особистість". Виправдовується правомірність вільного сексу, так званого "громадянського шлюбу" і гомосексуалізму.
Нині багато говорять про "бездуховність" нашого суспільства, брак інтересу його членів до вищих ступенів культури, про відсутність елементарного розуміння, що таке культура і культура людського спілкування. Духовне пограбування українського народу відбувається в усіх сферах культури і мистецтва. Це, насамперед, стосується нашої рідної і водночас державної мови, якої не чути на вулицях, у магазинах, лікарнях, інших установах. Ніде у світі немає такого, щоб академік національної академії чи державний діяч не володів державною мовою. А у нас таких більшість. Верховна Рада каліченням і знущанням над українською мовою може позмагатися хіба що з "національним" телебаченням.
Нормально розвинену людину не може не вражати, не пригнічувати стан і музичного мистецтва. По радіо і телебаченню від ранку й до пізньої ночі звучить, гримить, тріщить так звана рок- та поп-музика. Тому, з метою захисту дітей і молоді від аморальності, жорстокості, статевої розпусти та антинаціонального впливу, назріла потреба у прийнятті закону про встановлення морально-етичного контролю за змістом і якістю телепередач, телефільмів, телереклами на всіх каналах телебачення та в друкованих засобах масової інформації.
Краща форма боротьби з агресивністю бездуховності - протиставити їй духовність і культуру - культуру нації, людини, праці і поведінки. Ми зобов'язані надати національної спрямованості виховному процесу. Не можна вважати навчально-виховний процес нормальним, коли учні вивчають історію і географію України недержавною мовою або не знають, як називаються українською мовою рослини, тварини, гірські породи та різні побутові речі. Ситуація, коли у школі співіснують російські та українські класи, призводить до відсутності єдиного мовного режиму та до того, що учні, замість літературної української мови, навчаються "суржику".
На часі і питання про створення на загальнодержавному рівні дитячої і молодіжноїорганізації,
Loading...

 
 

Цікаве