WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Формування мовної особистості в школі: ретроспективи і перспективи - Реферат

Формування мовної особистості в школі: ретроспективи і перспективи - Реферат


Реферат
не тему:
Формування мовної особистості в школі: ретроспективи і перспективи
Рівень мовної освіти завжди був і залишається визначальним у характеристиці соціального розвитку суспільства загалом і кожної особистості зокрема. Зміна пріоритетів у сфері освіти, надання українській мові статусу державної, а також мовна політика в Україні - ці чинники зумовлюють якісно нові вимоги до вивчення української мови в школі. Проблема формування мовної особистості в Україні має певною мірою політичний характер, оскільки саме новому поколінню - сучасним школярам - належить майбутнє України, а зберігати надбання предків, утверджувати нову національну культуру, національну політику неможливо без досконалого знання рідної української мови, без любові та пошани до неї. Видатний український мовознавець О.Н.Синявський у своєрідному епіграфі до своєї праці "Норми української літературної мови" написав: "Тільки там, де сходяться мовна природа й мовна культура, в школі, остаточно сформується єдина всеукраїнська літературна мова - чиста та красна".
У відділі мови НДІ українознавства 1994 р. було розроблено навчально-виховну концепцію викладання української (державної) мови (автори: С.Я.Єрмоленко, Л.І.Мацько). Вона узагальнила досвід комунікативного підходу до вивчення української мови і наголосила на специфіці мовної освіти у зв'язку з державним статусом української мови. Нові аспекти були засвідчені у проблемі викладання української мови як іноземної. У названому документі вперше обґрунтовано поняття мовної особистості як результату навчання і виховання на українознавчій основі.
Складовою формування мовної особистості є її духовне становлення (І.Огієнко, І.Срезневський, В.Сухомлинський, П.Юркевич), виховання любові й поваги до рідного слова, землі, народу, його одвічних цінностей та ідеалів, усвідомлення необхідності та внутрішньої потреби в спілкуванні й пізнанні світу засобами рідної мови. Про давність цієї проблеми свідчать навчання давньоруських князів, досвід навчання та виховання в монастирях, братських школах, Києво-Могилянській академії тощо.
Вдамося до ретроспекції і проаналізуємо, в чому вбачали мету мовної освіти провідні українські мовознавці та методисти на початку 80-х років ХХ ст. І.К.Білодід у статті "Мовознавча наука і школа" підкреслював: "Мовне виховання в школі потребує не лише засвоєння граматичних правил мови, а й придбання певної суми знань про природу людської мови, про її роль в життєдіяльності людини, знань про значення мови в житті суспільства, про мови народів світу, про контакти між народами світу і значення мов у цій справі, про фіксування і збереження у мовах понять, знань і вмінь" [1, 5]. В.М.Русанівський, аналізуючи вимоги до підручників з мови, зазначає: "Школа повинна виробити у кожного її випускника уміння володіти мовою і бажання далі оволодівати її таємницями. Ці дві навички невіддільні одна від одної. Мовні знання виробляються і закріплюються в суспільній практиці. Чим багатша ця практика, тим більша потреба в оволодінні новими словами, в умінні висловлювати свою думку, в мистецтві переконання словом, в естетичній освіті й самоосвіті. Завдання школи полягає у з'ясуванні механізму мови, у розкритті її функцій, у виробленні вміння помічати одиниці мови і свідомо користуватися ними" [7, 203].
Мовна особистість як лінгвістична і лінгводидактична категорія нині перебуває у полі зору багатьох дослідників. Ю.М.Караулов розробив структуру, рівні мовної особистості, дав ґрунтовне визначення цьому поняттю. Н.П.Шумарова вивчає мовну компетенцію особистості (активний словник у сферах родинного, позародинно-побутового та професійного спілкування), Л.М.Паламар розглядає питання відбору лінгвістичного матеріалу на початковому етапі вивчення української мови нефілологічною аудиторією вищих навчальних закладів, О.Є.Смолінська досліджує лінгводидактичні основи національно-мовного виховання особистості засобами українського фольклору. Окремі питання становлення мовної особистості знаходимо у працях Ф.І.Буслаєва, І.К.Білодіда, О.О.Потебні, І.Я.Франка, В.В.Виноградова, С.Я.Єрмоленко, Л.І.Мацько, О.М.Біляєва, М.С.Вашуленка, М.І.Пентилюк та ін.
К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський, М.Г.Стельмахович вказували на те, що національний тип мовної особистості виростає на ідеях української філософії, на культурному досвіді, здобутках народу, його морально-етичних цінностях. Отже, дуже вагомим є вплив культурологічного фактора. Саме цим зумовлена актуалізація культурологічної лінії під час вивчення рідної мови в школі.
Як зазначає Р.С.Дружненко, мета навчання рідної мови в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні мовної особистості, яка розвивається в етнічному середовищі, є носієм і транслятором культурних цінностей, активно наслідує традиції використання різномовних засобів у спілкуванні [5, 1]. Національний компонент мовної особистості дає змогу розглядати мовну діяльність під кутом національно-культурної специфіки і враховувати етнопсихологічні чинники: вроджені мовні здібності, чуття мови, національний спосіб мислення, національна свідомість, національна самосвідомість, національно-мовна свідомість, несвідоме, національний характер, національне почуття, менталітет, національно-культурна мотивація. З огляду на це, формування мовних умінь і навичок учнів основної школи на засадах етнопедагогіки пов'язане з вивченням мови як оригінального феномену етносу, специфічного способу оцінювання ним світу, а тому сприяє оволодінню школярами національно-культурним мовним компонентом, поглибленню етнознань та виробленню національного колориту їхньої мови.
Оригінальність відтворення етносом довкілля відображається на всіх мовних рівнях (Н. Бабич, В. Жайворонок, В. Кононенко та ін.). Найбільшою мірою вона представлена в національно-культурних текстах, тобто таких, у межах яких має місце культурно маркована діяльність. Національно-культурний текст є засобом навчання
Loading...

 
 

Цікаве