WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Феномен козацької культури - Сценарій

Феномен козацької культури - Сценарій

скіфських часів і побутувала серед середньовічного лицарства й українського козацтва.
2. Війна - єдина достойна справа чоловіків. "Війна для козака - як птаху крила, як рибі вода... Без війни - козак не козак..." (Д.Яворницький).
Презирство до мирної праці, що вважалось справою рабів (як серед лицарів, так і серед козаків).
3. Доступ як до лицарства, так і до козацтва був лише вільним людям.
4. Меч - символ лицарства Середньовічної Європи, шабля - свідчення приналежності до вільного козацького стану в Україні XVI - XVIII ст.
5. Культ коня. Для козака і для лицаря кінь - милий брат, вірний друг, нерозлучний товариш.
6. І лицарі, і козаки проходять певну школугарту(спочатку в лицарі посвячували у 12 років, згодом - у15, 19, пізніше - у 21). Зброєносець на початку (у лицарів), джура (у козаків).
7. У ранньому середньовіччі при лицарських ватагах з'являються поети та співці, які прославляюсь подвиги вождя дружини - барди, трувери, міністрелі. Кобзарство як частина козацького культурного комплексу є органічною частиною козацтва.
8. Культ Діви Марії, Покрови (Богородиці).
Учитель зачитує висновок:
"Український козак і воїн, запорозький козак і лицар - це нероздільні поняття, і коли говорили про козака, то розуміли, що він - неодмінно воїн; коли говорили про запорожця, то обов'язково бачили в ньому лицаря. Усе життя українських козаків полягало у боротьбі з поляками, турками, татарами й почасти з москалями. Таке становище робило козаків вельми досвідченими у військовій справі і поширило про них славу навіть між володарями держав Західної Європи" (Д.Яворницький).
Як за зовнішнім типом, так і за внутрішніми якостями запорізькі козаки загалом були характерними типами свого народу і свого часу.
Якими ж були запорозькі козаки?
(Учні отримують кілька карток, на яких їм пропонуються цитати вітчизняних та зарубіжних дослідників, що розкривають особливості культурного життя козацтва).
Завдання.
Прочитайте і дайте короткий коментар щодо висловленого. Які риси культурного життя козаків розкривають наведені цитати?
№ 1. Зовнішній вигляд
Як пишуть сучасники, "вони були здебільшого середнього зросту, плечисті, повновиді, кругляві і від літньої спеки й степового повітря смагляві. З довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем на тім'ї, в смушковій гостроверхій шапці на голові, з люлькою в зубах..."
№ 2. Загартованість
"Запорожці, - каже 116-літній дід Розсолода, нащадок запорожців, - були дужими, не знали хвороб і помирали більше на війні, аніж удома... запорожці жили довго й весело. А хлопці які були! Він сів на коня - не струснувсь, не здригнувсь! Торкнув ногами - і пішов, і пішов! Тільки курява стовпом..."
№ 3. Чесність
Хоч на Січі, - згадує один католицький патер, - було різного люду, проте там була така чесність і безпека, що усі, хто приїздив з товарами або по товар, у якихось інших справах, знали, що з їхніх голів і косина не впаде. Можна було на вулиці залишити свої гроші й не боятися, що їх буде вкрадено". (Д.І.Яворницький. історія запорозьких козаків)
№ 4. Закоханість у військову справу, зброю "Рушницями, пістолями та шаблями козаки дуже любими похизуватися і тому приділяли їм велику вагу, брали їх у коштовну оправу та прикрашали. Зброя в них була вбрана у золото й срібло, на зброю вони клали все своє багатство, і той не козак, коли у нього не доладна зброя, - говорив самовидець."
№ 5. Зовнішня охайність
"Бувало, щороку приїздять запорожці в Смілу на ярмарок, душ по 20, по ЗО. Вбрані так, що боже, твоя воля! Золото й срібло! Шапка на запорожці оксамитова, червона, з кутами, а околиш пальця на три завширшки, горить, мов вогонь, аж очі сліпить, а зверну черкеска з виколотами, синя чи блакитна; штани суконні сині, широкі - так і нависали майже на передки чобіт; чоботи червоні... а шабля при боці вся в золоті - так і горить. Іде і землі не торкається. А як сядуть на коней та проїдуть ярмарком, то наче іскри сяють. Кине, бувало, запорожець шапку вгору і не дасть упасти; підлетить на коні і схопить. А хто не схопить, той на свій кошт поїть і частує товаришів." (Куліш П. Записки о Южной Русі, 1856).
№ 6. Хоробрість і дотепність "На війні козак завжди відзначався розумом, хитрістю, умінням вигравати у ворога вигоди, раптово на нього напасти і зненацька заманити, вражав великою відвагою, дивовижним терпінням та рідкісною здатністю переносити спрагу і голод, спеку й холод. Війна для козака була так само необхідна, як птахові крила, як рибі вода. Без війни козак - не козак, а лицар не лицар. Козак не лише не боявся, а й любив війну. Він дбав не так про те, аби врятувати своє життя, як про те, аби вмерти так, як умирають справжні лицарі у бою, тобто щоб про нього сказали: "Умів шарпати, умів і вмерти не скиглячи" .
№ 7. Релігійність
"Вони сповідують грецьку віру, яку по-своєму називають руською, дуже шанують святкові дні і дотримуються постів, які у них тривають 8 або 9 місяців на рік і полягають в утриманні від м'яса. Вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що переконують себе, ніби порятунок їхньої душі залежить від зміни їжі." (Гійом Левассер де Боплан)
№ 8. Освіченість. Релігійність.
"Під впливом справжнього релігійного почуття багато хто з-поміж запорозьких козаків, цураючись веселого, гамірливого й вільного життя в Січі, йшли у дрімучі ліси, берегові печери, річкові плавні і там, живучи між небом і землею, спасалися... На цій ниві з'являються справжні подвижники, високі молитвеники і ревні виконавці заповідей євангельських і сказань апостольських... Чимало їх влаштовувало у своїх зимівниках каплиці, скити, молитовні ікони, у дорогих шатах та коштовних кіосках, ставили перед ними незгасні лампади, запалювали воскові свічки, курили дорогим фіміамом і нерідко, оскільки були грамотні, співали акафісти, читали житія святих і тим приваблювали до себе неписьменних, але набожних і ревних у християнській вірі своїх товаришів". (Д.Яворницький)
№ 9. "У козаків як людей військових певні святі і свята користувалися особливою повагою, а саме: Покрова Богородиці, архистратиг Михаїл та Микола-Чудотворець. На честь Покрови пресвятої Богородиці завжди влаштовували церкву в Січі; це свято мало для козаків подвійне значення: під
Loading...

 
 

Цікаве