WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Філософська наука та освіта в сучасних умовах - Реферат

Філософська наука та освіта в сучасних умовах - Реферат

"єдиновірної", найчастіше вивчаються філософії (тобто якісь конкретні учення, концепції, напрямки, школи і т.ін.).
Прихильники тієї позиції, що саме й слід вивчати конкретику філософського дискурсу, можуть зауважити нам у вигляді питання: "А яку ж (або чию) філософію ви пропонуєте вивчати?". На превеликий жаль, тут ними здійснюється логічна помилка підміни понять, і відповідь на такий закид звучить таким чином: пропонується вивчати філософію як світоглядну форму, як цілісну теоретичну систему осмислення людиною (людством) власного буття у світі. І така система може й повинна вивчатись у двох зрізах - історичному (через історію вчень, концепцій, шкіл, ідей тощо) та логічному (через зміст понять, категорій, принципів, законів і т.п.). Найчастіше пропонується лише єдиний зріз - історичний, до того ж значно спотворений саме з причини відсутності системності. Студентам пропонується фрагментарна мішанка філософських учень і шкіл, і при цьому не формується цілісне системне бачення філософії. Тому ми й отримуємо у підсумку не фахівця з філософії, а вузького спеціаліста з певного підрозділу філософського знання (а частіше й певної проблематики певного підрозділу, до того ж переважно історично або персоналістично оформленої), не здатного скласти фрагментарну мозаїку в цілісну картину. Отож сьогоденне гасло, яке слід підняти представникам фахового філософського знання, аби відродити власне міцне місце у системі знань, можна сформулювати таким чином (перефразовуючи знаменитий заклик Отто Лібмана): "Назад до філософії!". Безперечно, спрямованість "назад" тут слід сприймати у річищі вже призабутої нами діалектики як методу філософування: "назад"="вперед".
Варто відзначити, що на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який упродовж багатьох років був і залишається провідним навчальним і науковим центром підготовки фахівців у галузі філософії, політології та релігієзнавства, концепція фахової філософської освіти вибудовується таким чином: ставиться мета органічно поєднати історичний та логічний зрізи буття філософії, аби досягти цілісного бачення філософського знання, а отже й підготувати справді висококваліфікованих фахівців, які могли б на належному рівні здійснювати викладацьку діяльність. Фундаментом даної концепції виступає взаємодоповнення навчальної і наукової діяльності, коли в навчальний процес впроваджуються наукові здобутки викладачів факультету, вибудовується наскрізна - від курсових робіт до докторських дисертацій - проблематика досліджень, що й дозволяє значною мірою (хоча, на жаль, і далеко не повністю) досягати шуканої цілісності й системності. Тому варто було б, з нашого погляду, представникам молодших за віком і статусом філософських факультетів та відділень перейняти ці концептуальні принципи підготовки фахівців-філософів, аби не впадати у філософську белетристику й не завдавати шкоди репутації Її Величності Філософії.
А тепер висловимо міркування ще й стосовно підготовки в галузі філософії студентів "не-фахових" спеціальностей.
Загальний курс філософії вивчається у всіх, без винятку, вищих навчальних закладах. І це цілком правомірно, незважаючи на невдоволення багатьох адміністраторів від освіти, оскільки саме філософія закладає підвалини світоглядної культури особистості. Але знову ж таки постає питання: яким чином потрібно викладати філософію "не-фахівцям", аби, з одного боку, закласти згадувані підвалини світоглядної культури особистості й методологічної культури науковця чи практика, а з іншого - уникнути небезпеки нав'язування студентам догм, штампів, ідеологем, які спотворюють їх уявлення про філософію і навіть викликають іноді в них відразу до філософських знань? Адже саме через невиконання цього завдання доволі часто можна почути з вуст студентів (особливо природничих і технічних спеціальностей) таку фразу: "Філософія - це безпредметна балаканина".
Аби уникнути цих гірких звинувачень, у побудові концептуальної моделі викладання філософії для "не-фахівців" ще більшою мірою слід дотримуватися вимоги цілісного систематичного викладу філософського знання в обох його зрізах - історичному й логічному.
Справа в тому, що студент "не-фахового" факультету завжди значною мірою спрямований на якісне засвоєння знань у, так би мовити, "рідній" галузі, оскільки від цього залежить його подальший життєвий шлях. Засвоюючи ці знання, він (на відміну від студентів-філософів) має змогу порівнювати і співставляти їх із знаннями філософськими, а тому, у випадку фрагментарності й несистематичності останніх, вибір студента буде, звичайно ж, не на користь філософії.
Саме тому викладання філософії для "не-фахівців" повинно переслідувати чітку мету формування цілісного й систематичного образу філософії як світоглядного знання та методологічного знаряддя, яке є необхідним для будь-якої людини, якщо вона претендує на статус особистості, і для фахівця будь-якої науки. До цього слід прагнути викладачам філософії, якщо вони не хочуть залишитись біля "розбитого корита": доведеннями й роботою думки показати студентам необхідність та актуальність для них усього масиву філософського знання.
Ще більше, хоча й у дещо специфічному відношенні, дана вимога стосується аспірантського курсу філософії під час підготовки до складання кандидатського іспиту. Безперечно, тут теж виявляються необхідними цілісність та систематичність, але на передній план повинна виводитись саме методологічна функція філософії у всьому її розмаїтті, причому з урахуванням профілю наукової діяльності слухача. Лише тоді філософська підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації відповідатиме вимогам сьогодення.
Слід зазначити ще одну обставину. Коли ми говоримо про філософську освіту, то маємо на увазі лише вищі навчальні заклади Але настав час ввести філософську освіту в середню школу. Саме тут формуються перші паростки наукового світовідчуття, світосприйняття, світогляду. Цю дисципліну можна назвати "Основи філософських знань", "Початковий курс філософії" чи "Людина і світ" і т.п. Викладання основ філософських знань доречно було б здійснювати перед такою дисципліною, як "Українознавство", коли школяр засвоїть поняття "народ", "нація", "патріотизм", "національна самосвідомість", "ментальність", "закон", "закономірність", "мова", "культура" і т.д.
Така послідовність у вивченні цих дисциплін сприятиме формуванню світоглядних, моральних підвалин громадської позиції молодої людини.
Підводячи підсумок, слід зазначити, що висловлені міркування окреслюють ті проблеми й завдання, які усвідомлюються й обговорюються сьогодні філософською спільнотою України. Але час для констатації фактів та їх обговорення вже пройшов, і сьогодення ставить перед нами вимогу рішучих дій, результатом яких було б повернення філософії її дійсного, високого місця у суспільній свідомості та в освітній системі нашої країни.
Конверський Анатолій. Філософська наука та освіта в сучасних умовах. http://www.ualogos.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве