WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Філософія освіти XXI століття - Реферат

Філософія освіти XXI століття - Реферат

та герменевтичних аспектах педагогіки і дидактики, пов'язаних з мистецтвом розуміння та високою комунікативною культурою. Органічною стає потреба у конституюванні множинності освітніх траєкторій, для яких характерна варіативність методик, що активізують розумову діяльність та творчо організовують освітній простір, Найперспективнішою інноваційною технологією вважають "кейс-стаді" - навчання з використанням конкретних навчальних ситуацій, тренінгові технології - тренінг ділової комунікації, особистісного розвитку, комунікативних умінь тощо.
Нам потрібно більш активно переймати все те, що добре зарекомендувало себе у світовій освіті. Скажімо, вища школа в Україні, яка, безумовно, має багато позитивних рис, не завжди створює достатні умови для індивідуалізації навчання з урахуванням інтересів і потреб студента. Тому вже з наступного року в Національному технічному університеті "Львівська політехніка", у Луганському педагогічному університеті та деяких інших ми в якості експерименту застосуємо так звану кредитну систему організації навчального процесу, коли студенти отримають можливість ширше вибирати дисципліни і викладачів.
При модернізації національної освіти нам треба враховувати інтеграційні процеси в європейській і світовій освіті. Країни Європи декілька років назад підписали Болонську конвенцію, яка передбачає зближення їх освітніх систем. Україна має намір приєднатися до цієї конвенції як у формальному, так і змістовному відношенні. І це вимагає від нас більше знати зарубіжну освіту, узгоджувати власні кроки з апробованимдосвідом, розповсюдженими в масштабах континенту нормами і стандартами. Ми повинні влитися в європейський освітній простір з тим, щоб не залишитися поза Європою не тільки в освіті, а й у житті в цілому.
У зв'язку з цим, нам треба забезпечити й сучасне ставлення до стандартів освіти. Стандарти повинні збагачуватися шляхом диференціації учасників навчального процесу за рівнем підготовки. Традиційний підхід до змістової компоненти стандартів освіти орієнтований на певну уніфікацію, певну усередненість інтелекту. Інноваційний підхід вимагає врахування як середнього рівня інтелекту, так і одночасного поглиблення та розширення програми навчання для "просунутих" і створення індивідуальних програм підвищеного рівня для особливо обдарованих.
Оскільки в контексті застосування нових інформаційних технологій центром тяжіння стає учень (студент), який активно вибудовує свій навчальний процес, вибираючи основну траєкторію в освітньому середовищі, то важливою функцією вчителя (викладача) є його вміння сприяти учням (студентам) в ефективному і творчому освоєнні інформації, в розвиткові критичного осмислення здобутої інформації. У світовому освітньому середовищі в зв'язку зі зміною парадигми педагогічних функцій стали використовувати термін facilitator - той, хто сприяє, полегшує, допомагає вчитися. Треба наголосити, що навіть при застосуванні найсучасніших комп'ютерних систем, високих телекомунікаційних технологій, які, поза всіляким сумнівом, стимулюють динаміку та ефективність навчального процесу, підвищують інтерактивність освітнього середовища, ніщо і ніхто не спроможний повністю витіснити і замінити мистецтво безпосереднього педагогічного діалогу "Вчитель-Учень". Тому у XXI столітті особливо важливою є підготовка високопрофесійних педагогічних та науково-педагогічних працівників, які відповідають інтеграційному критерію "педагогічна майстерність + мистецтво комунікування + нові технології". Саме в сенсі відповідності цим критеріям нам слід переглянути підготовку і підвищення кваліфікації вчителя.
Висока культура комунікування вимагає розвитку та поглиблення риторичного виміру в освіті. Мистецтво риторики стає вкрай важливою складовою навчального процесу, про що засвідчує міжнародний освітній досвід останніх років. Риторичні вміння немислимі без постійного плекання культури читання. Соціологічні опитування засвідчують наявність тривожних симптомів: учні і молодь щораз менше читають. Це глобальна проблема, однак різні країни по-своєму її вирішують на національному рівні. Тому всебічна підтримка читання - стратегічно важливого елементу культури, інструменту підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистості та соціальної активності українського суспільства, - є не лише освітньою, а й загальнодержавною проблемою. На жаль, видавничі тиражі в Україні в останні роки впали до катастрофічне низького рівня, особливо дитячої літератури та літератури для молоді. Тому особливі надії пов'язуємо з прийнятим недавно Верховною Радою України законом, що передбачає пільговий режим книговидання.
Навіть із відносно невеликої доповіді безумовно випливає висновок, що освіта в XXI столітті це далеко не лише надання знань і виховання особистості. Освіта в добу глобалізації та високих технологій - це фактор соціальної стабільності, економічного добробуту країни, її конкурентноздатності та національної безпеки. Тому освіту не можна і надалі стереотипно відносити до сфери відомчої чи галузевої політики, а варто підходити до неї як до загальнонаціональної, стратегічно важливої проблеми. Тільки за такого підходу ми забезпечимо виконання проголошеного Президентом України Л.Д.Кучмою завдання: рівний доступ кожного громадянина до якісної освіти.
Глибинна особливість освітньої політики полягає в тому, що вона органічно поєднує в собі політичні, соціальні, економічні і власне освітні аспекти. Тільки за такого підходу до освіти ми зможемо вивести її за відомчо-галузеві бар'єри і надати їй сучасну сутність як сфери інтеграції і реалізації загальнонаціональних інтересів та пріоритетів нашої держави. Модернізація освітньої системи вимагає і нової економіки освіти яка могла б фінансове забезпечити адекватний вимогам часу розвиток освітньої діяльності.
XXI століття вимагає, щоб Україна, як і кожна держава окремо, а також і всі суспільства разом, створювала необхідні умови - інтелектуальні, економічні, соціальні, політичні, моральні, - які б підвищували педагогічну мотивацію і високо поціновували гідність педагога, науковця, інтелектуала. Тільки за такої умови освітнє середовище може формувати і розвивати сучасну демократичну особистість, удосконалювати ідеали та цінності відкритого громадянського суспільства, реалізовувати національні інтереси, вибудовувати спільний європейський дім, відчувати єдність світу в його розмаїтті, і постійно розвивати та збагачувати людську солідарність.
Loading...

 
 

Цікаве