WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Філософія освіти XXI століття - Реферат

Філософія освіти XXI століття - Реферат

повинен відображати все багатство раціональних знань людства, у тому числі і в духовній сфері. І, безумовно, все більш актуалізується завдання забезпечити через систему окремих предметів цілісне бачення дитиною навколишнього світу та органічне включення в нього загальнолюдської, зокрема власної діяльності.
Ці та інші зміни в змісті навчання нам слід здійснити при переході до 12-річної школи. Такої можливості перегляду всієї системи змісту навчання може не бути впродовж десятиліть. І це покладає особливувідповідальність на нас з вами.
Друге. Потребує корекції направленість навчального процесу. Традиційно він зазвичай зводиться до виконання завдання щодо засвоєння учнем певної суми знань та здатності відтворити їх під час контролю. Конкретна школа оцінювалась та часто й сьогодні поціновується лише за сумою знань, засвоєних її учнями.
Сучасний, а тим більше майбутній, динамізм зміни знань, інформації, технологій означає, що навчити у школі чи навіть в найкращому університеті людину на все життя неможливо. Рано чи пізно вона втратить конкурентоспроможність, стане функціонально недієздатною. Виникає потреба вироблення в учня розуміння необхідності та уміння навчатись упродовж життя. І вироблення цього розуміння та вміння стає найважливішою поряд із засвоєнням учнем суми базових знань функцією навчального процесу.
Третє. В інформаційному суспільстві знання стають безпосередньою продуктивною силою. Відповідно це вимагає від суспільства в цілому, а також окремої людини, вміння застосовувати все нові і нові знання, набуті впродовж життя, у власній практичній діяльності Тобто учень, студент у навчальному і виховному процесі повинен набути важливих компетенцій через застосування знань. Для цього необхідний перехід від кваліфікації до компетенції, яка дає змогу знаходити рішення в будь-яких професійних та життєвих ситуаціях, що уможливлює діяльність освіченої
особистості незалежно від локального чи глобального контексту ринку праці. Така людина, оволодівши технологією прийняття рішень, свободою вибору, буде здатна адаптуватись в умовах постійних змін.
Четверте. Утвердження особистісно-орієнтованої педагогічної системи, яка могла б реалізувати принцип дитиноцентризму в навчально-виховному процесі як відображення людиноцентристської тенденції у розвитку сучасного світу. Це завдання набуває особливої актуальності для України, де впродовж цілої епохи пошанування особистості, культивування її свободи, м'яко кажучи, не було сильною стороною суспільства. Навпаки, зневага до окремішньої людини, заперечення її права на індивідуальність, самовияв сутності з одночасною абсолютизацією інших цінностей, чужих природі людини, вели не тільки до трактування людини як гвинтика великого механізму, а й до фізичного знищення мільйонів людей, як це було в часи голодомору. Деіндивідуалізація особистості, неможливість самореалізації в різних сферах суспільного життя призвели, врешті-решт, до краху суспільства тоталітаристської колективності, як одного із типів псевдоколективності. Але крах певного типу суспільних відносин і навіть світової наддержави не супроводжувався автоматично зміною самої людини. Впродовж 11 років існування Української держави неодноразово проявлялись дії масоподібної людини, призвичаєної до життя в авторитарному, а не в демократичному суспільстві.
Безумовно, школа, освіта в цілому не могла не сприйняти, не культивувати тоталітаристські, а пізніше авторитарні відносини, і не могла не формувати людину, здатну до життя в такому суспільстві. Як не прикро, але авторитаризм залишив глибокий слід і в сучасній вітчизняній освіті.
Ми повинні якнайшвидше зробити все можливе для заміни авторитарної педагогіки педагогікою толерантності, суб'єктно-об'єктних відносин між вчителем і учнем - суб'єктно-суб'єктивними, здійснити інші демократичні зміни з тим, щоб із стін навчальних закладів виходили люди самодостатні, підготовлені до свідомої та ефективної життєдіяльності в різних сферах життя. Тільки так можна утвердити стабільну демократію та громадянське суспільство в країні, адже лише самодостатня особистість здатна брати на себе відповідальність і бути ефективною в ринковій економіці.
У цьому плані ми поки що зробили перші практичні кроки, перейшовши на позитивну дванадцяти-бальну систему оцінювання навчальних досягнень у школі, демократизувавши певним чином навчальний процес.
Тільки за таких підходів зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення. Ми повинні наполегливо рухатись до великої мети - побудувати всю справу навчання і виховання кожної конкретної дитини на основі її природних здібностей, а значить - покласти в якості основних стимулів навчання інтерес дитини, задоволення її потреби в пізнанні, самопізнанні і розвиткові.
Це вимагає прискорення реалізації положень Національної доктрини розвитку освіти. Переконаний, що впровадити профільне навчання в старшій середній школі в суттєвих масштабах необхідно й вже можливо в найближчий час, а не тоді, коли нинішній другий клас, що навчається в рамках 12-річної школи, дійде до 10 класу. Суттєвим кроком тут стає створення на базі ПТУ професійних ліцеїв, як одного із профілів старшої загальноосвітньої школи. На часі створення ліцеїв інших напрямків.
П'яте. Освіта повинна готувати людину, органічно адаптовану до життя у світі багатоманітних зв'язків - від контактів із найближчим оточенням до глобальних зв'язків. Тому так важливо навчити співжиттю з іншими людьми і суспільними структурами, виробляти вміння регулювати різні психологічні, соціальні, політичні, міжнаціональні конфлікти з дотриманням вимог культури плюралізму думок. Людина XXI століття повинна розуміти і керуватись світоглядними принципами "Єдність у розмаїтті" та "Доповнення замість протиставлення".
В умовах глобалізації не зменшується, не щезає, а навпаки - актуалізується завдання зміцнення внутрішньонаціональних, громадянських зв'язків, патріотичного єднання нації, народу, а отже - вироблення відповідних почуттів у дитини. Бо, як ми зазначали, глобалізація - це не тільки тенденція до єдності світу, а й до загострення в цивілізованих рамках конкуренції між державами-націями. І тільки згуртована, консолідована нація зможе найбільшою мірою усвідомити власний національний інтерес і найбільш ефективно його відстояти у стосунках з іншими державами. А це означає - створити найліпші умови для життя та розвитку громадян своєї
Loading...

 
 

Цікаве