WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Філософія освіти XXI століття - Реферат

Філософія освіти XXI століття - Реферат


Реферат
не тему:
Філософія освіти XXI століття
Становлення створеної наприкінці XX століття Академії педагогічних наук України відбувалось на перетині двох тисячоліть, а вирішувати їй доводиться науково-педагогічні завдання, що обумовлені століттям XXI. Століттям, яке буквально в усіх сферах життєдіяльності людини і суспільства висуває нові, раніше невідомі завдання. Це ставить перед людиною, а значить і перед освітою - сферою, що готує людину до життя, небачені раніше вимоги, але у той же час створює для освіти нові можливості.
Обумовлено це врешті-решт вступом людства на перетині тисячоліть до нового типу цивілізації, опануванням нового способу та різновиду прогресу.
Окреслимо в найбільш узагальненому вигляді основні загальноцивілізаційні тенденції, що зародилися в останні десятиліття, які будуть стверджуватися в XXI столітті і впливають буквально на всі сфери життєдіяльності людини і суспільства.
Перше. Тенденція до глобалізації суспільного розвитку, яка характеризується такими основними рисами:
- зближенням націй, народів, держав, кроками до створення спільного економічного поля, інформаційного простору і т.п.;
- все більш тісним зближенням характеру суспільних відносин у різних країнах світу, залежністю значною мірою прогресу кожної країни від здатності спілкуватись із світом, об'єктивною неможливістю країни,
що має неадекватні за характером більшості країн світу суспільні відносини, успішно розвиватись, що унеможливлює тривале існування, а тим більше поділ світу на протилежні соціально-економічні системи;
- небувалим раніше загостренням конкуренції між державами, у вир якої потрапляють крім економічної й інші сфери, що надає процесу глобальних масштабів;
- зміною сутності держави, що змушена передавати частину традиційних функцій об'єднанню держав континентального характеру як, наприклад, Європейський Союз чи загальносвітового - як ООН.
Друге. Набуття людством здатності до самознищення. Історію людства можна розглядати у контексті появи все нових можливостей для знищення людини: від окремих осіб до мільйонів, що в найбільших масштабах було продемонстровано в Другій світовій війні. Але до появи ядерної зброї і глобальних екологічних проблем людство не було здатне до самознищення. З появою такої здатності людство перейшло Рубікон. Збільшення кількості країн, здатних виробляти зброю масового знищення, все більш широке використання критичних, у тому числі екологічно загрозливих технологій. Усе це, помножене на зрослі технічні можливості вчинення терористичних акцій, призводить до зростання технічної вірогідності самознищення людства.
І третя в цьому плані загальносвітова тенденція. Перехід людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій, що, на відміну від індустріального виробництва значною мірою базуються не на матеріальній, а на інтелектуальній власності, на знаннях як субстанції виробництва, і визначаються рівнем людського розвитку в країні, станом наукового потенціалу нації.
Суспільство стає все більш людиноцентристським. Індивідуальний розвиток людини, особистості за таких умов стає, з одного боку, основним показником прогресу, а з іншого - головною передумовою подальшого розвитку суспільства. Ось чому найбільш пріоритетними сферами в XXI столітті стають наука - як сфера, що продукує нові знання, та освіта, як сфера, що олюднює знання і насамперед забезпечує індивідуальний розвиток людини.
І тільки та країна, яка спроможеться забезпечити пріоритетний розвиток цих сфер, і зможе претендувати на гідне місце в світовому співтоваристві, бути конкурентноспроможною.
Але завдання полягає не тільки у забезпеченні реальної, а не декларативної пріоритетності освіти. Не менш важливо побудувати освіту в контексті вимог і можливостей XXI століття, тобто осучаснити й модернізувати усі ЇЇ складові ланки.
У XXI столітті освіта постала перед рядом історичних викликів.
Перший. Необхідність забезпечити високу функціональність людини в умовах, коли зміна ідей, знань і технологій відбувається набагато швидше, ніж зміна поколінь людей. Також слід віднайти раціональні схеми співвідношення між лавиноподібним розвитком знань, високих технологій і людською здатністю їх творчо засвоїти.
Другий. Забезпечити оптимальний баланс між локальним та глобальним з тим, щоб людина, формуючись як патріот своєї країни, усвідомлювала реалії глобалізованого світу, була здатною жити і діяти в цьому світі, нести частку відповідальності за нього, бути, по суті, не тільки громадянином країни, а й громадянином світу.
Третій. Сформулювати на загальносуспільному й індивідуальному рівнях розуміння людини як найвищої цінності, права кожного стати і залишатися самим собою відповідно до своїх природних здібностей, що лише й зможе забезпечити високий демократизм суспільства.
Четвертий. Виробити у людини здатність до свідомого й ефективного функціонування в умовах небувалого ускладнення відносин у глобалізованому, інформаційному суспільстві, зрослої комунікативності життя та інформаційної насиченості середовища життєдіяльності.
П'ятий. Мінімізація асиметрії між матеріальністю і духовністю, культивування у кожної особистості піднесеної думки та духу відповідно до національних традицій та переконань формування конструктивізму як основи життєвої позиції, утвердження культури толерантності.
Ці та інші вимоги щодо освіти обумовлюють необхідність перегляду ряду звичних упродовж десятиліть і століть характеристик, усталених норм освітньої діяльності. Такий перегляд належить реалізувати в процесі модернізації освіти відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, що була створена зусиллями вчених АПН, обговорена на II Всеукраїнському з'їзді освітян і затверджена Указом Президента України Л.Д.Кучми.
Перше. Потребує зміни сам зміст навчання. Слід більш чітко та однозначно визначити фундаментальні знання у різних сферах вивчення людини і світу, сепарувати їх від надмірної інформаційної складової, що повинна виконувати роль ілюстративного супроводження пізнавального процесу. З урахуванням людиноцентристських тенденцій, слід, не зменшуючи можливості пізнання природи і світу, надати більшу можливість для пізнання людини, її психолого-фізіологічних та життєдіяльнісних особливостей, для індивідуального самопізнання. Необхідно також відпрацювати механізм систематичного оновлення змісту навчання відповідно до розвитку науки та набуття людством нових знань. Зміст навчання
Loading...

 
 

Цікаве