WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українське селянство в контексті українізації 20-х років. Історіографія - Реферат

Українське селянство в контексті українізації 20-х років. Історіографія - Реферат

міграційним процесам. Цей аспект висвітлилиП.Бондарчук та В.Шарпатий. Переселення сільського україномовного населення у зрусифіковані міста вони визначили як націєтворчий чинник. При цьому автори виділили два етапи міграції, що мали свої особливості. Так, для першої половини 20-х років було характерним не стільки вливання селян в робітничі лави, як повернення старих робітничих кадрів, які у період громадянської війни шукали там прихистку. На другому етапі базою поповнення стала міграція власне селян у міста та промислові райони. Збільшення чисельності українців-членів індустріальних профспілкових організацій призводило до українізації профспілкової роботи. На думку авторів, переселення сільських мешканців до міст впливало на процес українізації не лише шляхом збільшення числа українців, а й опосередковано [16].
Кілька змістовних статей з питань українізації преси опублікувала О.Коляструк. Аналізуючи процес українізації радянської преси, авторка поставила ряд питань щодо впливу на нього селянства. Пов'язуючи причини українізації з селянством, вона наголосила, що радянський режим пішов на українізацію в першу чергу тому, що боявся селянських заворушень. Авторка констатувала, що українізація була породжена селянством і загинула разом з ним [17]. О.Коляструк доводить, що преса виступала засобом українізації. Створення масової селянської газети робило можливою поступову радянізацію селянського суспільства. З іншого боку, на її думку, мовленнєва практика селянства сприяла природній українізації преси [18].
В останні роки спостерігається прагнення осмислити процеси українізації на регіональному рівні. Так, В.Нестеренко з'ясував особливості українізації на Поділлі. Зокрема, він зробив висновок, що через слабкий промисловий розвиток краю українська молодь, що хотіла працювати на промислових підприємствах, виїжджала в інші округи УСРР. Внаслідок цього припливу українців з сіл до подільських міст та містечок майже не було. На відміну від промислових районів України на Поділлі не було об'єктивних умов для формування українського національне свідомого пролетаріату. Спеціального дослідження заслуговує порушене автором питання щодо участі сільських учителів у селянському рухові опору [19]. Ряд особливостей здійснення політики українізації у Донбасі виявила І.Богінська. Аналізуючи стан та відтворення педагогічних кадрів в умовах посилення "українізації", вона дійшла висновку про відсутність у регіоні широкого підґрунтя "українізації". Тому рушійною силою цього процесу стали вчителі з Катеринославщини, Чернігівщини, Полтавщини, Київщини, запрошені для роботи в Донбас. Авторка підкреслила, що "українізація" педагогічних навчальних закладів в цьому регіоні залежала, зокрема, від комплектування студентського складу "селянським елементом" [20]. Перспективними є також напрями, пов'язані з дослідженням процесу українізації в окремих сферах суспільного життя. Серед них можна назвати працю О.Бондаря з питань українізації у військовій сфері [21] та дослідження діяльності інтелігенції в умовах українізації, здійснене О.Тарапон [22].
Отже, автори одностайно визнають, що селянство було в епіцентрі культурної політики більшовиків. Воно стало основним фактором українізації. Саме визнання селянства вирішальним чинником українізації вказує на необхідність поглибленого вивчення проблеми "селянство та українізація", з'ясування системи зв'язків та взаємозалежностей між усіма елементами українізації. Це вимагає опрацювання широкого кола документальних джерел, що дасть можливість конкретизувати реальне місце селянства у процесі українізації. Зокрема, необхідно повніше розкрити зміст тих суспільно-політичних настроїв селянства, що змусили більшовицький режим розпочати політику українізації. Йдеться, зокрема, про ставлення українського селянства до партійно-радянського адміністративного апарату. Ще недостатньо з'ясовано, якою була конкретна реакція селянства на політику українізації, у тому числі і різних його груп як з точки зору соціального стану, освіти, так і регіону проживання. Є певні розходження в оцінках соціальної бази українізації.
Бачимо дві групи істориків: одні були внутрішньо готові до переоцінки і одразу висловились досить радикально щодо змісту політики українізації, інші рухалися до такої оцінки обережно і поступово.
Поряд з цим необхідно наповнити конкретним змістом твердження істориків про те, що селяни не тільки безпосередньо впливали на українізацію, а й опосередковано. Напрями опосередкованого впливу в основному визначені.
В історіографії переважають здебільшого праці, що висвітлюють процес "апаратної українізації ", а процес, що іменується "природною українізацією", розкритий ще недостатньо. Отже, завдання полягає у тому, щоб подолати певну невідповідність між визнанням, що село було базою українізації, її каталізатором та розкриттям цієї тези на конкретно-історичному рівні.
Література.
1. Даниленко В.М. До витоків політики "українізації" // Україні XX ст.: культура, ідеологія, політика:36. статей. - К.,1993; Кульчицький С. Зміст радянської українізації 20-х років // Сучасність. - 1998. - №9; Дашкевич Я.Р. Українізація: причини і наслідки // Слово і час. - 1990. - №8; Дашкевич Я. Україна вчора і нині: нариси, виступи, есе. - К.,1993; Верменич Я.В.Здійснення українізації у 20 - 30-х роках: політичні і культурні аспекти проблеми: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. - К.,1993; Верменич Я.В. Політичні наслідки і уроки політики українізації 20 - 30-х рр. // Україна XXст.: культура, ідеологія, політика: 36. статей. - К., 2001. - Вип.4; Блінда Л.В. Українізація та її роль в суспільно-політичному житті українського народу в 20-ті роки: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. - К.,1992.
2. Коцур В. Вплив українізації на розвиток освіти в 20-ті рр. XX ст. Історіографія проблеми // Питанняісторії, історіографії, джерелознавства та архівознавства Центральної та Східної Європи: 36. наук, праць. - К., Чернігів, 1997. - Вип.1; Зінько О.В. Молодіжні просвіти доби українізації в літературі 20-х рр. XX ст. //Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Історія: 36. наук, праць. - Вінниця,2000. - Вип.II.
3. Борисенок Е.Ю. Украинизация 1920 - 1930-х годов в СССР в освещении современной украинской историографии // Славяноведение. - 1999. - №5. - С.74.
4. Вісті. - 1925. - 10 квітня.
5. Вісті. - 1925. - 10 листопада.
6. Шевельов Ю. Українізація: радянська політика1925 - 1932 років. - Сучасність. - 1983. - Ч.5.
7. Лозицький В.С. Політика українізації в 20 - 30-х роках: історія, проблеми, уроки // Український історичний журнал. - 1989. - №3; Бурлака С.І. Українізація і партапарат (перша половина 20-х років) // Трибуна. - 1991. - №5.
8. Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україні: 20 - 30-ті роки. - К.,1991.
9. Дашкевич Я.Р. Українізація: причини і наслідки// Слово і час. - 1990. - №8.
Loading...

 
 

Цікаве