WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська школа імені Цьопи Паліїв у Канаді - Реферат

Українська школа імені Цьопи Паліїв у Канаді - Реферат

українського громадянства повинно бути добре організоване рідне шкільництво, Ц.Паліїв відходить від діяльності в Пласті з метою присвятити себе роботі в національно-виховній програмі, що охопила б усю українську діаспору. Вона й до того працювала в Об'єднанні українських педагогів Канади (ОУПК), товариства, яке з 1949 р. виникло в Торонто з метою об'єднання українських педагогів та оформлення української виховної системи у діаспорі. З 1965 р. Цьопа була залучена до роботи організації. Крім того, вона займалася викладанням - навчанням на курсах українознавства у Свято-Миколаївській школі [5, 1801].
Будучи з 1959 р. секретарем Комісії української системи, у 1964 - 1967 рр. вона стала співорганізатором сесій української виховної системи: Сесії для справ української культури, Сесії для справ українського дошкілля, Сесії для справ українських молодіжних організацій, Сесії для справ виховних дій українських жіночих організацій, Сесії для справ українського шкільництва. Наслідком роботи другої Сесії було утворення Головної світової ради українського дошкілля, головою якої було обрано Цьопу. Крім того, вона стала головою ОУПК та головою відділу ОУПК в Торонто.
Протягом 1967 р. Ц. Паліїв вела роботу по підготовці Світової виховно-освітньої сесії в рамках Світового конгресу вільних українців (СКВУ). Вона працювала в Комісії з розробки Української виховної системи як секретар Комісії, ініціатором якої було ОУПК. Допомагали їй усі причетні до виховання та шкільництва українські організації Америки, Австралії, Великобританії, Канади і Німеччини, які Комісія зуміла поєднати з метою координації зусиль для створення єдиної виховної системипід одним керівництвом.
Ц. Паліїв мала своє уявлення щодо української виховної системи у діаспорі. По-перше, повинні бути скоординовані дії культурно-освітніх ділянок праці різнорідних українських організацій, що допомагали б розвиткові духовних ознак спільноти; по-друге, потрібна скоординована праця садків, Рідної школи, просвіти, театру, хорів, університетських курсів українознавства; по-третє, щоб шкільна система могла планово і правильно розвиватися, повинні бути докладені всі старання для координації навчальної програми і виховної дії; по-четверте, ділянка українського шкільництва не може бути відокремленою від життя української спільноти, а творити його нерозривну гілку [1].
11 і 12 листопада 1967 р. в Нью-Йорку відбулася Світова виховно-освітня сесія, організацію роботи якої забезпечувала Цьопа. В ній брало участь 250 представників не лише із США і Канади, але і з Південної Америки та країн Європи. До її програми увійшло обговорення виховного ідеалу українця, шкільних справ та української виховної системи в діаспорі. На Сесії діяли підкомісії шкільних справ, релігійного виховання, правопису, Світового об'єднання українських педагогів, опікунів "Рідних шкіл", українських молодіжних організацій. Результатом її роботи було утворення Світової координаційної виховно-освітньої ради (СКВОР), секретарем якої стала Цьопа; пізніше її було обрано секретарем Крайової координаційної виховно-освітньої ради (ККВОР) Канади. Для забезпечення роботи шкільних справ виникли Крайові централі українських шкільних рад як складові частини СКВОР.
Разом із своїми співробітниками діячка приступила до практичного введення результатів роботи в життя. На думку Ц. Паліїв, щоб реалізувати систему національної педагогіки, було необхідно здійснити процес виховання і науки (просвіти) української молоді. Роль шкіл вона пов'язувала з патріотичним вихованням дітей, що могло б утверджувати почуттєвий зв'язок із батьківщиною (Україною) [1]. Велику роль вона відводила педагогічній фаховій підготовці викладачів, поліпшенню умов для т.зв. "доповнюючих шкіл" - приміщень, бібліотек, читалень. Зміст навчання, на думку Ц. Паліїв, має бути тісно пов'язаний із джерелами української духовості [1].
Щоб реалізувати свої ідеї, вона приступила до організації курсу-семінару для керівників і організаторів наймолодших груп української дітвори. Цьопа і її колеги ставили за мету теоретично узгодити, практично засвоїти методику занять із молоддю та намітити координаційний план дій, зокрема беручи до уваги збереження рідної мови. Курс відбувся літом 1968 р. на Пластовій Січі. У ньому взяли участь дошкільні вихователі і кандидатки для ведення дошкільної виховної праці, вчителі, виховні референти зацікавлених громадських установ.
У 1969 р. на Конгресі Українців Канади Ц. Паліїв виступала на Сесії шкільної конференції і тоді, за її сприяння, було створено Крайовий центр українських шкільних рад Канади.
Останні роки свого життя діячка працювала над підготовкою дошкільного і шкільного букваря. Вона була також співавтором праці "Українська виховна система в діаспорі". Однак тяжка недуга обірвала її життя 11 листопада 1969 р. Зважаючи на великий внесок у справу пластового руху та виховання, Ц. Паліїв було споруджено пам'ятник, на її честь у Торонто виник курінь юначок, дитячий садок став носити її ім'я, Об'єднання педагогів присвятило її пам'яті дошкільний буквар "Мій перший словничок", "Патронат опіки над науковим осередком НТШ" у Сарселі назвав фундацію її іменем. Невдовзі після смерті діячки, у 1972 р., у місті Торонто (штат Онтаріо) було засновано Українську школу імені Цьопи Паліїв (Tsiopa Palijiw Ukrainian School).
Ознайомимося детальніше із структурою та діяльністю школи. Вона починалася з одного кооперативного класу, а тепер включає всі класи - від садочка до матурального класу (11-го класу). Усі батьки учнів відіграють велику роль у ній, оскільки стали членами організації з правом голосу на загальних зборах.
Створена школа для дітей, які: 1) володіють українською мовою; 2) походять з родин, у яких розмовна мова - українська, або якщо вони мають доступ до україномовного середовища; 3) належать до родин, які мають позитивне наставлення до українознавства; 4) походять із родин, які готові допомагати дітям і школі [2].
Стосовно мови, то перед учнями ставиться вимога спілкуватися у закладі лише українською. Важливим є також нагадування для батьків, які повинні підтримати дітей у цьому власним прикладом: "Розговірна мова учнів і
Loading...

 
 

Цікаве