WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська школа імені Цьопи Паліїв у Канаді - Реферат

Українська школа імені Цьопи Паліїв у Канаді - Реферат

знаходила їм роботу та сприяла їх подальшому переміщенню на Захід. У 1942 р. організувала велику акцію допомоги голодуючим селянам Підкарпаття і Карпат, а також провела переселення дітей із голодуючих околиць у багаті села Поділля.
Протягом 1942 - 1944 рр. Ц. Паліїв залучили до пластової праці, що велась підпільно у Генерал-губернаторстві у формі Виховних Спільнот Української Молоді (ВСУМ) на базі програми, складеної Д.Тисовським. У ті роки вона займалась організацією, облаштуванням і харчуванням таборів ВСУМ для дітвори й молоді. Окрім того, нею спонсорувалося видання при організації ідеологічного журналу "Дорога" [4, 328].
Переїхавши у 1944 р. до Криниці, Цьопа проводила табір-вишкіл для вихованок юнацьких гуртків, а також була команданткою підготовки медсестер. При наближенні більшовиків виїхала доБаварії, де осіла в таборі переміщених осіб у Фюссені.
У зв'язку з тим, що в 1945 р. знову легально було відновлено роботу Пласту, Ц. Паліїв організувала пластову групу, вела гуртки. Незабаром її було обрано команданткою пластунок Союзу Українських Пластунів Емігрантів (СУПЕ). Через деякий час вона переселилася до табору на Шляйсгаймі, під Мюнхеном, де також вела дівчачі та хлоп'ячі гуртки.
У 40-і роки Цьопа багато працювала над проведенням вишколів, курсів і таборів, а також підготовкою матеріалів з виховання, брала участь в організації ювілейної зустрічі з нагоди 35-ліття Пласту, що відбулася у 1947 р. у Міттенвальді.
Коли пластуни виїздили з Європи, провід Пласту призначив у кожну країну уповноваженого Головною пластовою старшиною. Це була особа, яка малa право організувати Пласт у даній країні. Такою особою у Великобританії було обрано Цьопу Паліїв [8].
Переїхавши в кінці 1947 р. до Великобританії, вона спершу перебувала у таборі для переміщених осіб у Йорку, а на початку 1948 р. отримала роботу на ткацькій фабриці у Лідс. У 1947 - 1949 рр. стала співзасновницею українського Пласту у Великобританії, зареєструвавши його під назвою Комісії виховних осель і мандрівок молоді (КВОММ). То була нелегка справа, і організатори руху стикались із багатьма проблемами: брак вихователів, мала кількість старших пластунів, які переїжджали до "туманного Альбіону". Завданням дорослих було шукати українські родини, в яких були діти, щоб залучати їх до роботи в пластових гуртках. За спогадами О. Пращак, у 1950 р. був організований перший табір [3].
З метою поширення пластівського руху по країні Цьопа майже кожної суботи виїздила до різних осередків українського поселення, де вела виховну роботу, особливо з новими членами, організовуючи їх у 5 осередках поселення українців. А вечорами, після важкої фабричної праці, вона налагоджувала переписку у пластових справах з керівництвом і своїми співробітницями у Мюнхені. Були спроби організувати переговори з англійськими скаутами, але безуспішно.
Коли в 1949 р. на з'їзді у Цуфенгайзені (Німеччина) Цьопу Паліїв знову обрали головною команданткою пластунок, вона сказала, що це недоцільно, і радила керівництву закінчити всі справи у Мюнхені, вважаючи, що найголовнішим у той час є якнайшвидше переселення на місця нового проживання та скупчення, якщо це можливо, в одному осередку чи хоча б в одній державі, чи в суміжних, щоб мати між собою безпосередній контакт. Найважливішою, на її думку, справою є організація проводів у поодиноких країнах поселення нашої еміграції, віднайдення форм і започаткування правильної пластової праці. Щодо видавничих справ, вона вважала, що не достатньо лише організувати видавництво, а потрібно ідейно формувати пластовий дух, прихильники якого були б "споживачами" видавництва [1].
Наприкінці 1952 р., залишивши на своєму місці у Великобританії Г.Герасимович, Ц.Паліїв переїхала до Канади й оселилась у Торонто. У 1954 р. на 5-х зборах Пласту, що перетворилися у перший збір Конференції Українських Пластових Організацій (КУПО), вона виголосила доповідь на тему "Пласт - національна виховна організація", вказавши на важливе його місце в українській спільноті. Цьопу було відзначено за її невтомну працю за часів нелегальної праці Пласту нагородою "За визначну справу", а також обрано Головною булавною пластунок.
З 1956 р. вона працювала як Головний референт вишколу при Головній пластовій булаві - дбала про опрацювання вишкільних і допоміжних матеріалів за допомогою своїх співробітниць, ввела у торонтському коші курінні табори. Протягом 1957 р. Ц. Паліїв запланувала й провела Міжкрайову пластову зустріч на честь 45-ліття Пласту на Пластовій Січі Торонто під гаслом "Мандрівка землями України". Окрім того, вона була у 1954 - 1961 роках співредактором виданння "Життя в Пласті". У 1953 - 59 рр. і 1962 - 65 рр. Ц. Паліїв займала посаду голови Крайової пластової старшини Канади.
Велику роль діячки потрібно відзначити й в увіковіченні пам'яті славетного Кобзаря. Канадський Пласт під її проводом взяв у 1961 р. участь у відкритті пам'ятника Тарасові Шевченку у Вінніпезі, відзначаючи також 50-річчя Пласту проведенням таборів і зустріччю в "Українському парку". Із загальноукраїнських акцій Ц.Паліїв у 1961 р. запропонувала куреню "Ті, що греблі рвуть" видати до 100-річчя смерті Тараса Шевченка переклади його вибраних творів німецькою, французькою та англійською мовами з українськими текстами та кількома репродукціями малюнків Т.Шевченка, під літературною редакцією проф. Ю.Луцького, за мистецьким оформленням митця М.Левицького. Відомо, що вона сама займалася виданням книжки [1].
У 1963 р. Ц.Паліїв організувала у співпраці з групою громадян м.Торонто "Патронат Наукового осередку НТШ" у Сарселі (Франція), фінансову допомогу у виданні "Енциклопедії українознавства" (ЕУ). Нею було також залучено до цієї справи курінь "Ті, що греблі рвуть", який, почавши спершу вести "Акцію Сарсель" серед своїх членів, поширив її невдовзі на всіх прихильників пластового руху. У такий спосіб через свою фінансову допомогу курінь став фундатором-меценатом ЕУ. Крім того, до тієї справи долучився кіш пластунок. Сама ж Ц.Паліїв у заповіті пожертвувала на видання ЕУ 1000 доларів.
Відома діячка також своєю виховною роботою. Переконавшись, що підставою будь-якої виховної праці чи дії
Loading...

 
 

Цікаве