WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська освіта і наука на сучасному етапі: проблеми і перспективи - Реферат

Українська освіта і наука на сучасному етапі: проблеми і перспективи - Реферат

подібним до того, як жінка задля краси одягає прикраси, не зачіпаючи внутрішньої сутності.
Є різні органи тіла. Але тіло - не сума, а єдність, структура. Цілісною структурою має бути коженнавчальний предмет, уся система освіти та виховання. І аналогічно: як у структурі людини генеруючими сутність є серце і мозок, так і в структурі освіти в цілому, у кожній ланці виховання й освіти є гуманістична, національно-державна ідея, українська мова й українознавство як її структурні форми, як філософія і політика держави,
Якось на похоронах один чоловік, вказуючи на покійника, сказав І.Франкові: "яка красива людина!" На що Іван Якович відповів: - не людина, а труп. Не дише.
Не дише без українознавства й освіта, бо вона може культивувати насправді нові форми, але не доторкнеться до душі й інтелекту дітей. Вона може допомогти створити ще досконаліші комп'ютери, але людини - ні! Не витворять поколінь патріотів-професіоналів курси типу "світових" літератур, культур, історій, бо вони, даючи знання, не побачені співвідносно з Україною, реальним життям дітей, не розкривають їм змісту, уроків, перспектив розвитку. І навпаки: коли процеси зарубіжної дійсності розглядати через призму вітчизняної історії, тоді задихає і зарубіжна реальність та водночас глибше розкриє наше Буття: і те, які маємо землі та небо, географію й клімат, які, як показують проф. В.С.Крисаченко, П.О.Масляк, В.В.Сніжко трансформуються в проблему геополітики та геостратегії; і те, як походження української етнонації співвідносилося з світовим цивілізаційним процесом та визначало нашу загальнолюдську роль і місію, - що переконливо показано нашими вченими В.Д.Бараном та С.І.Наливайком; і те, як наша мова, культура, право, що переконливо показано проф., народним артистом А.Ю.Мокренком, проф. А.Погрібним збагачували духовну культуру людства; і те, що означає бути українцем у Європі сьогодні. А це - окультурення (як екстракт олюднення) почуттів, мислення та свідомості поколінь - і є основним завданням освіти.
Що маємо в реальності? На колегії Головного управління освіти й науки Київської держадміністрації аналізувався стан викладання біології. Виявилась одностайність думки академіків Д.М.Гродзинського та І.А.Зязюна й освітян: стан є критичним передовсім тому, що в підручниках з біології для України здебільшого немає України; її природи й людей; є нагромадження біотехнологічної фразеології, розрахованої не так на учнів, як на фахівців.
Принагідне подібне відзначалося й щодо підручників з історії: вони і написані "суконним" стилем, і грішать надмірною затеоретизованістю та відірваністю курсів з "світової" історії від української. Мовби українська історія упродовж віків розвивалася ізольовано від загальнолюдської (загальноцивілізаційної й загальнокультурної).
Можна сказати: але чи можна писати підручники і, зрозуміло, для дітей, і науково глибоко та масштабно?
Спочатку наведемо один уривок:
"На схід від Волині і від Поділля простягається Придніпровська височина - осередок Земель української національної території, простір, на якому перед тисячею літ виросла перша українська держава, відтак всередині землі нашої славної Гетьманщини - свята земля українського народу, сполохана кров'ю й засіяна його кістками. Від сходу межує вона з Дніпром, від північного заходу - з річкою Тетеревом, а від південного заходу з Бугом. До південного сходу переходить непомітно, так само, як Поділля в Чорноморську низовину.
Загальний краєвид правобічної височини зовсім інший, як сусіднього Поділля чи Волині. Це легко хвиляста, до сходу і півдня щораз плоскіша високорівня. Річкові долини тут не глибокі й доволі широкі, їх узбіччя пологі, то знову круті, то болотисті, в кінці ж величний Дніпро зі своїми набережними "горами", широким надрічковим низом. Просторі, мов степ, лани збіжжя міняються лугами і гайками, "там синіє байрак, а там висока могила з вітром розмовляє" (Т.Шевченко, - авт.), тут старезне городище, там довжелезний Змієвий вал - оце загальний краєвид правобічної височини. Подих історії буяє над усім простором правобічного Подніпров'я, цього серця України..,"
Так написано Мироном Дольницьким підручник "Географія України" (Детройт, "Батьківщина", 1953, с. 20 - 21).
Професійно? Безумовно! А до того - як поетично, закохано, гуманістично й патріотично!
А тепер прочитаємо наші підручники з біології та історії, у яких можна не зустріти не те що поняття (образу), а й слова Україна, "та й спитаймо тоді себе, що ми? чиї сини, яких батьків?" І авторів підручників та міністерських чиновників, котрі ті підручники благословляють: нащо їх "мати привела: чи для добра, чи то для зла..."
А тепер звернімося до історика Д.І.Багапія, який показує, як співвідносити освіту й науку, виховання й навчання задумувалися не лише Т.Шевченко й І.Франко, а й маститі вчені: О.Потебня й В.Антонович, М.Грушевський і В.Вернадський. Тому відповідали: хто хоче вчити - має усвідомити методологію синтезу, а тим самим "Різницю між елементарною науковою історією. Еволюцію історії як науки. Історичну критику. Допоміжні знання. Культурний елемент в історії. Мистецтво й психологію в історії. Історичні закони. Суб'єктивізм та об'єктивізм в історії. Значіння історії" (Д.І.Багалій. Вибрані праці. Т. 2. - X. , "Золоті сторінки", 2001).
Тоді стане зрозуміло: "Неможливо не згодитися з тим, що в основі елементарної (для широких кіл суспільства, - авт.) історії мусить лежати науковий ґрунт, і, значить, признати, що є єдина тільки історія як наука. Але ж треба прийняти й те, що при викладах елементарної історії (наприклад, у початковій школі, в першому її концентрі) необхідно звертати увагу на те, щоб виклади її були зрозумілі для учнів..." Професійно - патріотично-поетичні!
Зрозуміло, що для усвідомлення й викладання історії (як і географії, біології, літератури...) "потрібний не тільки високий розвиток людини, але й багатий запас ідей та думок про життя взагалі і життя людини зокрема" (2, 33).
І так само зрозуміло, що немає ні України, ні українознавства, ні справжньої освіти ні там, де немає реальних людей, образів природи та історії рідного краю, емоційного сприйняття світу, - ні там, де це постає поза всіма органічними зв'язками людей і народів, мов та культур, поза інтелектуальним баченням цілісності вселюдського буття.
Ось чому необхідна принципова реформа в системі програм і підручників, а як підґрунтя того - інший характер набору на педагогічні спеціальності, атестація, підготовка та перепідготовка кадрів - як педагогів, так і управлінців. Необхідна принципова реформа державної ідеології та політики, бо освіта - це підсистема в цілісній системі суспільного розвитку.
Як наголошувалося на XI Міжнародній конференції з українознавства (жовтень 2002 р.), необхідна принципова корекція в характері й інтенсивності співробітництва із зарубіжними, зокрема - діаспорними центрами освіти й науки. Інакше ми збідніємо, і той зарубіжний український світ
Loading...

 
 

Цікаве