WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська діаспора на теренах Югославії - Реферат

Українська діаспора на теренах Югославії - Реферат

на факультативних засадах.
У зв'язку з тим, що більшість дітей та молоді воєводинських українців не мали змоги брати участь у таких заходах, Товариство запропонувало організувати для них Літню школу україністики.
Урочисте відкриття школи україністики відбулося 16 липня 1998 року в приміщенні будинку відпочинку Електровоєводини, де і проходила школа "Просвіти".
Відкриваючи першу школу, мер Воєводини Бошко Перошевич говорив про позитивне ставлення держави до потреб національних меншин: "Красою та багатством Воєводини є спільне життя майже ЗО різних народів, національних меншин та етнічних груп, які століттями проживають на цій воєводинській рівнині... Треба вкласти максимум зусиль для збереження кожної національної спільності"...
Відгуки про літню школу україністики.
Франьо Анцегер, Сремська Мітровіца. "Коли оголосили, що наші діти будуть учитись по-українськи, я побоювався, чи зможе моя дочка, бо вона по-нашому розуміє, але не говорить... Але коли ми приїхали через деякий час, то діти читали вірші і говорили на уроці українською мовою. Це для нас була радість. Думаю, що такі літні і зимові зустрічі дітей і молоді треба організовувати щороку, бо інакше вони зовсім забудуть рідну мову"...
Юліан Ключковський, Куля. "Це прекрасна річ... Ця школа надала дітям можливість вивчати рідну мову, музику, танці, наші звичаї - все те, що ми батьки і не все знаємо, а часто на що і часу не вистачає"...
Славко Лаврек, Інджія. "...Щиро признатися, і ми, родичі, трохи винні у тому, що занедбано наших дітей - ...Наша багата традиція, культура і мова заслуговує не забути її".
Вечір української культури
У грудні 1999 року сербсько-українське товариство з Нового Саду та Товариство української мови, літератури і культури Воєводини організували вечір, присвячений трьом українським поетам - Тарасу Шевченку, Івану Франку та Євгену Маланюку, трьом велетням з трьох епох в історії української літератури. Вибрані твори українських поетів було зачитано сербською та українською мовами.
Поезію українських поетів сербською мовою читали Ганна Петерська й Гордан Філіпаш, а українською Надія Шелемба та Євген Кулеба.
У той вечір відбулася презентація двомовного збірника під назвою "Реве та стогне Дніпр широкий".
Вечір українських поетів виступом на скрипках збагатили сестри Горана та Мір'яна Хайдукович, виконавши твори українського композитора Миколи Лисенка.
Книжковий ярмарок
У жовтні 1999 року у Білгороді проходив 43-й Міжнародний книжковий ярмарок. Особливу увагу того року було приділено книговидавцям України. Честь відкриття ярмарку було надана українцеві, академікові, письменникові Борису Олійнику. Відкриваючи ярмарок, говорячи про значення такої маніфестації, Б.Олійник сказав: "Якщо книжки є кораблями, котрі у воєнний час неминуче відносять загальні людські цінності, тоді можна без перебільшення Білгород назвати духовною гаванню Європи. Слово, вже за самою своєю природою, з давніх-давен покликає гуртувати, будувати та об'єднувати"...
У цьому ярмарку брали участь три видавництва з України: "Освіта", "Либідь" при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка та "Наукова думка" - видавництво Національної академії наук України.
Тут були представлені книги, призначення яких - навчати мови, від букваря, читанки до видань науковців у галузі етнографії, про звичаї та побут українського народу.
Вперше на цьому ярмарку з'явилися випуски часопису "Українське слово", що було єдиною публікацією української діаспори рідною мовою. Дарую вам красу
У рамках відзначення Дня незалежності України 24 серпня у приміщенні Спортивно-ділового центру у Новому Саду було влаштовано виставку фотографій відомого українського фотографа, лауреата Шевченківської премії Василя Пилип'юка. Виставку фотографій під назвою "Дарую вам красу" організував Союз русинів і українців Югославії у співпраці зі Спортивно-діловим центром "Воєводина".
Оком фотографа збережено різні етапи здобуття й утвердження незалежності України. На виставці були презентовані культурно-історичні пам'ятки України, подій близького минулого держави, ситуації і люди на вулиці, де відображено життя міст і сіл.
Виставка викликала велику зацікавленість громадськості. А Дмитро Герасимчук, автор повісті про життя і творчість Василя Пилип'юка, написав: "Подякуймо йому за те, що кожної днини він дарує нам красу!"
5. Київські зустрічі
У травні 1998 року в Києві побували голова Сербсько-Українського товариства з Нового Саду, мер Лалич і Лука Хайдукович. Причиною відвідин було урочисте відзначення 100-річчя з дня народження письменниці Десанки Максимович. З цієї нагоди Спілка письменників України організувала літературний вечір, присвячений постаті й творчості поетеси.
Урочистий вечір відкрив визначний український поет і громадсько-політичний діяч Іван Драч. У вступній промові і в заключному слові він підкреслив, що Максимович належить до літератури і його країни.
Свою глибоку пошану до письменниці висловили і знавці сербської літератури, які досліджували або перекладали її творчість, або знали її особисто: Дмитро Павличко, Іван Ющук, Федір Погребенник та Михайло Гуць.
Гості відвідали історичні місця в Києві, їх приймали в Товаристві "Україна" Іван Драч, представники Товариства "Україна-Сербія" Іван Дзюба, Іван Ющук та інші.
Головною темою розмови була співпраця з організаціями в Україні, які цікавляться зв'язками з Югославією. Важливим питанням є видання українсько-сербського та сербсько-українського словників. 6. Післямова
Українська етнічна група в Югославії вважається за найстарішу в зарубіжному світі. На території колишньої Югославії проживає приблизно 60 тис. осіб українського походження: половина з них на території Воєводини (область Бачка), у Славонії та Сремі - 20 тис., на території Хорватії - 8 тис.
Переважна більшість українців (понад 80 %) проживає у селах і малих містечках, решта - у великих та середніх містах.
Після Другої світової війни процес урбанізації змінив життя української громади. Значно зросла серед українців кількість людей із середньою та вищою освітою, лікарів, юристів, вчених, журналістів. Виросла ціла плеяда працівників культури, письменників, режисерів, композиторів, художників.
Українські громади підтримують зв'язки між собою, а також з українцями в інших країнах, контактують з працівниками інших національностей у себе в країні.
Українці зробили вагомий внесок у соціально-економічний розвиток, громадсько-політичне та культурне життя країни проживання.
Як заповіт теперішнім та майбутнім поколінням попередні генерації українців залишили багатийнаціональний, культурний і духовний скарб: мову, культуру, традиції, духовність і сильне почуття приналежності до своєї нації і сім'ї слов'янських народів.
Внаслідок розпаду Югославії українські національні меншини опинилися поділеними в кількох країнах. Зараз українці докладають максимум зусиль для збереження національної ідентичності.
Література
1. Зарубіжні українці (Довідник, 1995 рік).
2. "Українське слово" часопис українців Югославії з питань культури, літератури та суспільного життя. - 1996 - 2000 рр. - № 1 - 6. - Вид-во: Тов-во української мови, літератури та культури Воєводини, Новий Сад.

 
 

Цікаве

Загрузка...