WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська діаспора на теренах Югославії - Реферат

Українська діаспора на теренах Югославії - Реферат


Реферат
не тему:
Українська діаспора на теренах Югославії
"Віддаю честь, поклін незламному і непокірному, що віками прибитий, на заклятих скалах, як на рідній землі, так і на чужині"
Євген Кулеба
1. Переднє слово
Протягом століть, а це спостерігаємо і сьогодні, присвоювалася і фальсифікувалась історія українського народу, ігнорувалося його коріння й походження, сама назва.
Сьогодні Україні, ставши незалежною, судилося сповнити свою історичну місію як на власній землі, так і на чужих та очиститись від бруду, що віками нагромаджувався фальсифікаторами на наших витоках і розпочати нову сторінку історії національного відродження.
Завдання українців у діаспорі, користуючись вагомими результатами наукових досліджень, які нагромадила світова, у тому числі й українська наука протягом століть, піднімати самосвідомість, зупинити асиміляційний процес в іншому національному оточенні, розповісти своїм співвітчизникам та іншим народам, з якими співіснуємо, хто такі українці.
Цікаво знати, як їм вдалося на новій батьківщині зберегти і розвинути свої національні традиції...
Мабуть, для перших українських переселенців збереження культурних і духовних традицій було такою ж насущною проблемою, як хліб або стріха над головою.
2. Історія поселення українців
Перші українські поселенці з'явилися очевидно у межах колишньої Югославії в 1745 - 1746 роках. Це були вихідці з південно-східної Пряшівщини, що поселилися в районі Керестура (територія сучасної Воєводини). У місті Новий Сад українці почали осідати з 1780 року. У 1757 р. українці Закарпаття зупинилися спочатку в Кулі, а потім перебралися до Керестура.
Еміграція з українських земель до Югославії тривала і в XIX ст. Переселенці здебільшого були селянами, серед цієї еміграції було мало ремісників, ще менше торговців, а з інтелігенції - лише священики, а згодом учителі.
Переселення українців з Галичини було складним. Визначені для їхнього проживання місцевості були недоступними, далеко в горах та лісах, в умовах цілковитого бездоріжжя. Перші поселенці купували землю за свої гроші на пустирях. У пошуках роботи деякі переселенці продовжували мандрувати європейськими просторами або мігрували за океан. Дехто повертався на батьківщину, а хто закінчив життя самогубством.
Перше організоване переселення українців з Галичини відбулося у 1890 році, а найбільша кількість переселенців прибула до Боснії та Герцеговини у 1898 - 1901 роках.
Основний адміністративний центр української колонізації знаходився у Прияворі. Певна кількість колоністів одержувала визначений наділ землі - "царовину". Але люди не були ознайомлені з правилами колонізації і часто попадали в біду. Місцеве населення негативно ставилося до новопоселенців: були обмежені простори для випасу худоби, йшла боротьба за одержання "царовини"...
До Боснії та Герцеговини переселилося з Галичини приблизно 15 тис. українців. Перші роки їхнього проживання були дуже важкими. Необхідно було годувати сім'ю, чекати на наділ землі, будувати хату, розбудовувати господарство, купувати худобу, що через брак грошей було нелегко.
Незнання мови місцевого населення також створювало свої проблеми, хоча слов'янські мови в лексичному плані є подібними.
Після Другої світової війни під час аграрної реформи до Воєводини, а також до Славонії перебралися з Боснії до 8 тис. українців
3. "Просвіта" - берегиня національної ідентичності
Не маючи в своїх рядах інтелігенції, а на печатках і без священиків, українські переселенці, наперекір важким життєвим умовам, намагалися зберегти національні і духовні традиції.
У 1907 р. у Прияворі Фелікс Щурко, зібравши в домі Олекси Тимкового багато людей, зачитав їм основні частини Статуту львівського Товариства "Просвіта" і запропонував обрати перший провід і укласти першу програму діяльності. Імена перших членів проводу "Просвіти": Василь Семак, Степан Врицей, Дмитро Германюк, Михайло Заболотний та ін.
Програмні завдання "Просвіти":
національно-патріотичне виховання членів шляхом читання книг і газет;
організація курсів грамоти рідною мовою;
ознайомлення з національною історією, мистецтвом;
організація різноманітних популярних курсів з господарювання;
боротьба проти алкоголізму та інших аномальних явищ тощо.
За ініціативи "Просвіти" пізніше формуються ощадні каси, ремісничі об'єднання. Діяльність "Просвіти" не припинялася під час світових воєн. І зараз з розпадом Югославії її діяльність триває в нових умовах, але роль і завдання майже ні в чому не змінилися.
4. Культурне життя
Товариство української мови, літератури та культури Воєводини.
16 грудня 1989 року у Новому Саду було засновано Товариство української мови, літератури та культури Воєводини. Головою обрали Івана Терлюка. Були прийняті Програма і Статут Товариства.
Основними завданнями є вивчення українськими дітьми рідної мови у школах, організація літніх курсів української мови для дітей, покращення інформування шляхом запровадження радіопередач українською мовою тощо.
Першими найвизначнішими акціями Товариства були: урочисте святкування у Воєводині сторіччя переселення українців, яке відбулося 29 липня 1990 року у Кулі. Була відкрита виставка книжок, вишиванок, історичних пам'яток України. Відбувся великий концерт, на якому були присутні понад 1000 глядачів. Сьогодні у Воєводині живе понад 5 тис. українців.
Крім того, у галузі культури проводилися такі акції, як відзначення 140-річниці з дня народження Івана Франка, 125-річчя з дня народження Лесі Українки (Лариси Косач), 125-річчя з дня народження Василя Стефаника - відомого борця за демократичні права українського народу в Австро-Угорській монархії.
Товариство української мови, літератури та культури Воєводини у березні 1996 р. заснувало журнал "Українське слово" (головний редактор Євген Кулеба), який має на меті розвивати національну самобутність українців у Югославії. У зв'язку з виданням журналу Іван Драч привітав засновників і читачів наступними словами: "Нехай наша мова завдяки часопису прислужиться читачеві тими золотими воротами, через які він увійде в чарівний світ історії та сучасності українства, прадавньої і нинішньої культури народу, який живе в Україні й на терені Балкан". Перша літня школа україністики Просвіта"
В Автономному Краї Воєводина, у республіці Сербія, у Югославії живе близько 8 тисяч українців, розпорошених на великому просторі. Більш скупчено українці живуть у Кулі, Вербасі, Мітровиці, Інджії та Новому Саді.
Після багаторічного застою в плані розвитку національної самобутності, у 1988 році виникли можливості подбати про своє відродження.
Вже у 1989 було засновано Товариство української мови, літератури і культури Воєводини та його філії.
Основне завдання Товариства: відтворити усі передумови для розвитку національної самобутності у галузях освіти, видавництва, культурної діяльності.
Беручи до уваги, що мова є основою національноїсамобутності, Товариство приділило окрему увагу вивченню дітьми та молоддю рідної мови.
Завдяки намаганню Товариства і за підтримки Міністерства освіти Республіки Сербії, у 1995 Ьоці в основних школах у Кулі, а з 1997 року у Вербасі та Змаєві, запроваджено вивчення української мови з елементами національної культури
Loading...

 
 

Цікаве