WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська вища школа: стан, проблеми, перспективи - Реферат

Українська вища школа: стан, проблеми, перспективи - Реферат

тому числі й академічна, щорічно втрачають тисячі негірших учених, докторів і кандидатів наук. Погано те, що, як засвідчує статистика, наша молодь не дуже охоче пов'язує своє життя з наукою та прагне працювати за кордоном.
Наукова галузь в Україні потребує невідкладного ґрунтовного реформування, причому не окремих її складових (академічної, прикладної чи вузівської), а української науки загалом. Звісно, що в умовах, коли йдеться про виживання української науки, а виробнича сфера не виявляє якоїсь особливої зацікавленості в технологічному оновленні чи вдосконаленні, проблема реформування наукової галузі є надзвичайно складною. За такого становища можна висловити лише жаль з приводу проекту "Концепції розвитку наукової сфери", що підготовлена робочою групою, утвореною розпорядженням Президента України від 03.10.2005 р. за № 1183. Цей документ є таким, що не передбачає якихось важливих змін в існуючій системі, є декларативним, інколи містить протиріччя, таким, що не розв'язує проблеми ефективного реформування наукової галузі та забезпечення реальногопоєднання науки, освіти, інновацій.
Відчувається, що Концепція готувалася в основному в колах НАН України, де, як відомо, дещо зневажливо ставляться до науковців, що працюють у вищих навчальних закладах. Для прикладу наведу з газети "Дзеркало тижня" від 12 лютого 2005 р. думку одного з керівників відомого Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.Доброва НАН України з приводу пропозиції, аби передати академічні установи до вищої школи: "…на мій погляд, ця пропозиція аналогічна тому, щоб передати, скажімо, потужну сільськогосподарську техніку тим, хто знає лише первіснообщинний стиль господарювання". То ж чи можна залучати таких учених до реформування української науки? - зайве запитувати. Про це засвідчує і ст. 45 проекту Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", згідно з якою науково-дослідні роботи у ВНЗ мають фінансуватися лише за висновками експертної комісії НАН України.
І насамкінець. Перехід до інноваційної економіки означає рух до економіки, побудованої на нових знаннях, які, як засвідчує досвід європейських країн, потребують неформального поєднання освіти, науки, інновацій. В Україні ці три складові роз'єднані між собою. Для створення сприятливого інноваційного середовища потрібна чітка, цілеспрямована державна політика, здійснення якої з огляду на рівень теперішньої політичної еліти, для якої людський капітал мало що означає, залишається під великим сумнівом. Що робити за такої ситуації? - питання риторичне.
Пропозиції:
1. З метою визначення чітких орієнтирів у національному державотворенні, а відтак надання належної цілеспрямованості розвитку освітньої і наукової сфер розробити та затвердити на високому державному рівні концепцію і програму сталого, збалансованого розвитку держави з урахуванням принципів, визначених конференцією ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася 1992 р. в Ріо-де-Жанейро (РІО-92).
2. Верховній Раді України внести зміни і доповнення до чинного законодавства, яке регулює діяльність освітньої і наукової сфер відповідно до вимог часу та з метою усунення перешкод на шляху до економіки знань, підвищення якості вищої освіти, збереження і системного зростання інтелектуального потенціалу та інтенсивного розвитку науки.
3. Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України з урахуванням вітчизняних потреб та зарубіжного досвіду докласти спільних зусиль до неформального реформування наукової галузі: її структури, напрямів досліджень, системи управління, фінансування, системи підготовки та соціального забезпечення наукових та науково-педагогічних кадрів тощо.
4. Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України вжити дієвих заходів щодо реального поєднання освіти, науки та інновацій як головних рушійних сил прогресу в постіндустріальному суспільстві.
5. Міністерству освіти і науки України:
- з метою цілеспрямованого і ефективного впровадження принципів Болонської декларації та збереження і захисту кращих надбань української вищої школи розробити конкретну програму дій, змін, нормувань діючої в Україні системи освіти з урахуванням результатів цільового експерименту та не допустити втрат українськими університетами свого національного обличчя;
- вжити дієвих заходів для упорядкування процесу створення і діяльності нових вищих навчальних закладів, зокрема недержавної форми власності;
- провести атестацію вищих навчальних закладів на відповідність їх статусу "національний";
- визначити та законодавчо закріпити відповідальність органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій щодо створення нових ВНЗ та їх відокремлених підрозділів;
- не допускати поширення дистанційної, кореспондентської та інших подібних форм освіти, які через відсутність належного навчально-методичного забезпечення продукують псевдоосвіту;
- разом з Міністерством праці та соціальної політики привести освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівців у відповідність із змінами на ринку праці;
- розробити та впровадити в життя систему регулювання обсягів підготовки фахівців різних напрямів і спеціальностей відповідно до реальних потреб соціально-економічного розвитку держави;
- вжити дієвих заходів з організації в Україні системного національного виховання молоді. Виступити з законодавчою ініціативою прийняття Верховною Радою України законів України "Про державну українську мову" та " Про національне виховання дітей і молоді";
- залучати громадськість до вирішення питань освітньо-наукового спрямування; доцільно створити при МОН України неформальні громадські ради з питань змісту і технологій освіти, національного виховання, ліцензування і акредитацій тощо;
- не допустити затвердження Верховною Радою України Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", згідно з яким працюючі вчені і педагоги позбавляються заробленої пенсії, що призведе до непоправної руйнації освіти і науки, адже у ВНЗ України дві третини професорсько-викладацького складу - люди пенсійного віку.
Замість епілогу. Попри всі руйнації педагоги і вчені України - це все ще потужний інтелектуальний потенціал української нації і держави, здатний реалізувати визначену Творцем величну історичну місію українського народу бути високоморальним, заможним і рівноправним серед цивілізованих народів світу. Шкода, якщо стане доречним відомий жартівливий вислів: не ту країну назвали "гондурасом". Для України це можливо, бо в цій державі зроблено все для того, щоб рівень освіченості і інтелекту не був морально і матеріально умотивованим. За таких обставин Болонський процес нам нічим не допоможе.
Loading...

 
 

Цікаве