WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українознавчий аспект вивчення української мови у навчальних закладах з неукраїнською мовою навчання - Реферат

Українознавчий аспект вивчення української мови у навчальних закладах з неукраїнською мовою навчання - Реферат

Мараморощина, Пряшівщина і т.д.), українськими учнями (студентами) у місцях компактного проживання українців діаспори і неукраїнськими учнями (студентами). Культури бувають національно близькими, але соціально далекими, і навпаки. Ці тотожності (подібності) - відмінності потрібно брати до уваги в україномовному навчанні, оскільки вони створюють різні передумови для трансферації (позитивного перенесення) та інтерференції (негативного перенесення) елементів і властивостей однієї мови в мовлення іншої та в спілкувальну поведінку загалом.
Мова - це не лише код, яким "зашифровують" і "розшифровують" думки, волевиявлення, почуття, а й елемент національної культури, її першооснова, кровоносна система. Вона має культурно-естетичну вартість сама собою. Тому мовні елементи і мову в цілому належить трактувати в аспекті вироблення у мовців відчуття її краси, евфонічності, мелодійності, гнучкості. Так само вивчення української мови має містити розумно дозовану інформацію про саму мову: її походження, історію розвитку, писемність, кількість мовців, територіальне поширення, престиж тощо. Учні (студенти) повинні засвоїти певний обсяг відомостей з метамови, лінгвістичних термінів, зокрема тих, які відбивають специфічні, ідіоетнічні властивості й ознаки української мови, що ними вона відрізняється від рідної (першої) мови учнів.
Українознавчий контекст вивчення української мови має сприяти підсиленню "напруги мовленнєвої потреби" спілкуватися українською мовою, слугувати мотивації її вивчення як ключа до української культури, як засобу отримання інформації про Україну й українство, знаряддя співпраці з українцями в галузі політики, економіки, науки, культури та інших сферах.
Розглянута проблема щільно пов'язана з питанням двомовності неукраїнців і російськомовних українців в Україні та українців в інших країнах. В Україні його актуальність зумовлена необхідністю регенерації (ренаціоналізації) української етнічної спільноти та потребами формування української політичної нації (громадян України незалежно від їх етнічного походження), засобом консолідації якої має слугувати державна мова. За межами України українська мова покликана зберегти українську етнічну субстанцію від винародовлення й асиміляції.
Українознавчий матеріал потрібен для застосування прогресивних навчальних технологій, "драматичної методики" навчання другої мови [8], організації педагогічних (операційних) ігор, для навчального квазіспілкування тощо - всього того, що виробляє чуття мови, мовленнєву інтуїцію, здатність думати іншою мовою, відчувати "дух мови". У цьому аспекті мають знайти своє застосування українські дитячі ігри, народні та сучасні пісні, казки, інсценізації й ін. Проникнення в глибини мови - це водночас проникнення в глибини буття народу - носія мови.
Повновартісне оволодіння мовою йде від літературної мови до мови художньої літератури. Це категоричний імператив. На цьому шляху частка українознавчого матеріалу не має зменшуватися. Радше навпаки, бо розуміння тонкощів і краси мистецького використання мови без знання реалій і особливостей менталітету, відбитих у художньому тексті, сумнівне.
Опанування другої мови потребує тривалого часу і не відбувається без помилок, відхилень, спричинених впливом рідної (першої) мови, неоднаковою апперцепційною базою мовних спільнот, різними реаліями буття, відмінностями в національному характері і т. ін. Тому треба пам'ятати про засади толерантності на різних рівнях навчання, не доводячи її, однак, до лаксизму - всепрощення, повного ігнорування помилок.
Українознавчий матеріал у навчальному курсі мови має бути системно організований, мотивовано відібраний з урахуванням соціокультурного контексту й етапу вивчення мови, з дотриманням принципу наступності, концентричного розширення тощо.
Комунікативне оволодіння українською мовою передбачає засвоєння невербальних засобів спілкування, які використовуються разом із мовними одиницями або замість них (знаки неканонічної фонетики, міміка, пантоміміка, предметні знаки та ін.). Належачи до неявного рівня культури, ці етносемантичні знаки часом істотно відрізняються у різних суспільствах, що може створювати ускладнення або й конфліктні ситуації у спілкуванні (відстань між співрозмовниками, знаки головою "так" і "ні", прямий погляд у вічі, тикання "дулі" та под.). Першорядна увага має приділятися тим невербальним знакам спілкування, яким властивий найбільш виражений ідіоетнічний або контрастний характер [9, 98 - 135]. Потреба засвоєння паралінгвальних і паракінесичних знаків спілкування підкреслює важливість українознавчого підходу до вивчення української мови в неукраїномовних навчальних закладах.
Із усього сказаного випливає, що, аби навчити осягати нову чи недостатньо знайому для учнів (студентів) реальність, учитель (викладач) української мови, для якого ця мова не є рідною або першою, повинен бути "вторинною мовною особистістю", мати "бі-лінгво-когнітивну свідомість", відчуття духу мови і якомога ширше знання всього, з чим мова пов'язана і що вона експонує.
a. Література
2. Верещагин Е.М. К психолингвистической теории слова: Тексты лекций. - Москва, 1979.
3. Франко І. Роман Заклинський. Пояснення одного темного місця в "Слові о полку Ігоревім" // Франко І. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. - Т.37: Літературно-критичні праці (1906 - 1908 ). - К., 1982.
a. 3.Ласера Ж. Реалии французской культуры на уроках французского языка // Лингвострановедческий аспект преподавания русского языка иностранцам. - Москва, 1974.
b. 4.Кононенко П.П. Мова і майбутнє України // Філологія як українознавство: Навчальний посібник / Укл. П.П.Кононенко, А.К. Мойсієнко та ін. - К., 2003.
4. Eco U. W poszukiwaniu jezyka uniwersalnego / Przeklad W. Solinski; Przedmowa J. Le Goff. - Gdansk - Warszawa, 2002.
5. Халеева И.И. Языковая политика: элемент или доминанта в области образования? // Знание языка и языкознание. - М.: Наука, 1991.
6. Wierzbicka A. Semantyka. Jednostki elementarne i uniwersalne / Przekl. z jez. аng. - Lublin, 2006.
7. Rouse A.C. Do it yourself: A handbook of dramatic situations for teachers of English at all levels. - Budapest, 1985.
8. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. - К., 2006.
Loading...

 
 

Цікаве