WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українознавча складова у вивченні предмета «гігієна тварин» у Національному аграрному університеті - Реферат

Українознавча складова у вивченні предмета «гігієна тварин» у Національному аграрному університеті - Реферат

належності до так званої Спілки визволення України й етапованим у ніч під новий 1930-й рік.
Віддамо належне, авторитет Скороходька був настільки високим, а інтелект його очевидно настільки потрібним країні, що до нього не застосовували суворих обмежень (хоча широко відомі й інші приклади, коли знищувався інтелектуальний цвіт української нації). Принаймні, так було через деякий час. Адже створювалися крупні, на тисячі голів, тваринницькі радгоспи. Крім того, ідеологи готували країну до проведення широкомасштабноїколективізації. Очікувана, ніким не знана до того часу концентрація тварин на обмежених територіях, у разі неприйняття спеціальних ветеринарно-санітарних заходів, які до того ж, належало ще поглиблено вивчати, опрацьовувати - таїла велику загрозу щодо здоров'я, рівня продуктивності тварин, кількості й якості одержуваної продукції, а також можливого поширення низки захворювань, спільних як для тварин, так і для людей (антропозоонозів). Від самого початку професор завідує відділом зоогігієни Північного крайового науково-дослідного ветеринарного інституту. Від 1932 р. по 1944 р. очолює кафедру Вологодського сільськогосподарського інституту і за сумісництвом працює у Всесоюзному інституті експериментальної ветеринарії (ВІЕВ). Отже, засновник експериментальної зоогігієни, першої ветеринарної наукової школи зоогігієністів, фактичний (а не формальний) лідер радянських зоогігієністів, перебуваючи у засланні, опрацьовує підручник російською мовою, який виходить двома виданнями у 1936 і 1940 рр. 1944 року доктор ветеринарних наук, професор на 62-му році життя нарешті одержує "височайший" дозвіл повернутися в Україну.
Повоєнне десятиліття страдницького життєвого шляху професора було не менш напруженим і продуктивним. Він відроджує добре ім'я свого дітища - кафедри зоогігієни Київського ветеринарного інституту. Реалізує омріяний план масштабних наукових досліджень. Учні його наукової школи А.А.Шилов, М.С.Борщ, О.Л.Бедрата, Н.А.Караванська та інші опрацьовують актуальні проблеми повоєнного розвитку тваринництва. Кафедра зоогігієни КВІ стає незаперечним "законодавцем" передових наукових ідей, відомим консультативним центром для молодих науковців з різних кінців країни.
У 1950 р. виходить друком останній, найбільш ґрунтовний підручник за авторством професора А.К.Скороходька "Гигиена сельскохозяйственных животных", високо поцінований вченими-фахівцями, практиками сільськогосподарського виробництва [14]. У перекладі підручник видається у Польщі, Чехословаччині, Болгарії, Китаї.
Професор А.К.Скороходько сповнений планів реорганізувати систему навчально-наукової роботи освітніх закладів і практичної підготовки студентів. Він виступає на авторитетних союзних форумах вчених, обґрунтовує необхідність докорінних змін у ставленні офіційних державних органів щодо розвитку і постановки комплексних зоогігієнічних досліджень і рішучого впровадження їх результатів у виробництво.
На превеликий жаль, голос "волаючого в пустелі" не чули насамперед... ідеологи існуючої системи та їх сатрапи. Одним із таких був пригрітий ласкавою українською землею Аветисьян, за професією філософ КВІ. Дирекція інституту в особі директора П.М.Лемішка неодноразово терміново реагувала на запити партійно-ідеологічного відомства столиці України, надсилаючи характеристики на безпартійного професора, завідуючого кафедрою зоогігієни.
Що стосується чисто людських якостей, культури праці, спілкування, міжособистісних стосунків, моральних засад вченого - це окрема і важлива сторінка життя великого українця. Коли чуєш слова із пісні Степана Гапябарди "... Я любив Вас усіх та найбільше любив Україну, певно в цьому і є та найважча провина моя...", то здається, що це про нього, про Антона Калениковича. Ми робимо спроби доносити цю інформацію до нашого студентства.
Можливо здається, а можливо так воно і є, молодь сприймає тяжко. Переконаний, не від того, що вона, як-то мовиться, чимось погана. Це абсурд. Переважно від того, що несприятливо впливає довкілля. На юні душі, не зміцнілі серця щодня, щохвилини накочуються хвилі переважно негативної інформації, оточують поля негативної руйнівної енергетики.
Та й ми, викладачі, частіше за все спілкуємося з ними, промовляємо до них не гласом Людини, як високого створіння Божого, а голосом рупора, технічного пристрою, увімкненого в загальноміську чи державну мережу. У якого, вибачте, відсутня тепла, рухлива, жива душа. Можливо, це занадто... Тоді інакше: наші Душа і Серце не задіяні в діалозі. Так. На цьому можна себе "спіймати"... Якщо контролювати. Але й у цьому разі, об'єктивно, не всі індивіди готові до такого чину. З одного боку. А з іншого. Не всі індивіди тебе "впускають у свою оселю". Краще - "храм".
Однак... тут ми уже торкаємося дещо іншої проблеми - педагогічної майстерності найвищого (в розумінні гуманному) ґатунку. Саме тієї, яка блискуче опрацьована відомими корифеями української педагогіки: Костянтином Ушинським, Григорієм Ващенком, Василем Сухомлинським та багатьма іншими.
Стверджуємо, що і в цьому делікатному питанні, як засвідчують учні і послідовники героя нашої оповіді, Антон Каленикович Скороходько тримав планку на досить пристойній висоті.
Література
1. Національний аграрний університет: 1898 - 1998. - К.: НАУ, 1998. - 112 с.
2. Красій В.В. Акцент - на педагогічний процес // За с/г кадри. НАУ. - 2001, - № 6, - С. 5.
3. Сливка О.С., Андрушко О.І. До 80-річчя зооінженерного факультету. Зустріч з випускницею КВЗІ1932 р. Шаповаловою А.Х. Доп. На 56-й студ. н.-вироби, конф. Програма. К. - 2002. - С. 8.
4. Соломон В., Сириця Л., Клеофастов Д. та ін."Не дозволяй душі лінитись..." // За с/г кадри. НАУ. - 2001. - № 2. - С. 5.
5. Борщ М.С. Довідка про професора, докт. вет. наук А.К. Скороходька. - К. - 1981. - 4с. (Рукопис).
6. Петлюра Симон. Вибрані твори та документи. - К.: Довіра. - 1994. - С.5 - 9.
7. Белебеха І. Україна і комунізм. Кн. Перша. - Харків - // Березіль. - 2000. - С. 71 - 74.
8. Олесь О. Твори в 2-х томах. Том перший. К.:Дніпро. - 1990. - С.13.
9. Чорний М.В. Зоогігієна: історія, проблеми і завдання курсу при підготовці зооветспеціалістів //Наук, вісник НАУ. - 1998. - № 12. - С.29 - 32.
10. 10.Ващенко Григорій. Виховання волі і характеру. - К.: Школяр. - 1999. - С.159 - 168.
11. Скороходько А.К. З історії Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту // Записки Київського ветзооінституту. К. - 1924. Т.1. - С. 11 - 32.
12. Красій В.В. Захаренко М.О. Досягнення наукової школи професора А.К. Скороходька у вивченні актуальних проблем зоогігієни і підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для тваринницької галузі за 75 років.// Науковий вісник НАУ. - 1998. - № 12. - С. 13 - 25.
Loading...

 
 

Цікаве