WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українознавство як важливий компонент ідеології сучасної освіти - Реферат

Українознавство як важливий компонент ідеології сучасної освіти - Реферат


Реферат
не тему:
Українознавство як важливий компонент ідеології сучасної освіти
Українська нація здійснює нині своє споконвічне право на політичне самовизначення у формі національної держави. З проголошенням незалежності з'явилась можливість будувати власну державу за ідеологією, в основу якої покладена національна ідея: постійне зростання добробуту народу, забезпечення і збереження умов для майбутніх поколінь, економічної самодостатності, культури, мови, духовності, освіченості. Національна ідея реалізується у внутрішній і зовнішній політиці через національні інтереси. Це і стратегія державного розвитку, і політична програма, й економічна політика, це єдність духовності і моралі на основі менталітету народу, суспільний капітал нації.
Культурно-духовне відродження України зумовило вироблення нового концептуального бачення перспектив освіти та шляхів її реформування, пріоритетна роль у якому відводиться розвитку національної системи освіти та виховання.
Життя переконує у необхідності нового мислення, нового інтелекту і нової культури. Міцну й заможну Українську державу побудує нове покоління українців з високою духовністю і національною державницькою свідомістю.
Кожний історичний етнос пройшов важкий та неповторний шлях розвитку, самозбереження, пристосування та виживання, і досвід кожного з наявних нині соціальних організмів може бути корисним не лише для нього, а й для інших. В умовах загрози глобальних катастроф, що можуть спіткати людство найближчим часом, культура, мова, звичаї кожного етносу, навіть невеликого, є надзвичайно цінними для всього людства. Тому унікальний досвід кожного народу потребує глибокого й всебічного узагальнення для блага й розвитку людства в цілому. Для людства настав час, коли різні народи повинні відкритися один одному для обміну досвідом, узгоджувати спільні дії, інакше людство не виживе.
Однак так спілкуватися і співіснувати можуть лише рівноправні партнери, що усвідомлюють свою неповторність, окремішність, самобутність, історичне значення. Ми маємо в цьому плані працювати над собою. Зібрати своє ж, українське, зібрати "самих себе".
Життя переконує, що творчий розвиток національних культур неможливий поза міжнаціональними зв'язками.
Нація, прагнучи зберегти самобутність, робить свій внесок у формування загальнолюдських моральних цінностей (справедливість, доброзичливість, миролюбність та ін.), а також засвоює досвід інших народів. Тобто загальнолюдські цінності - це національні, збагачені інтернаціональним досвідом, а національні - це загальнолюдські із національними особливостями. Вважаємо, що безпідставними є намагання протиставляти національне і загальнолюдське. "Незважаючи на боротьбу і змагання національностей у межах однієї держави, остання все ж є їх спільним домом..., з окремих проявів національного патріотизму утворюється загальнодержавний патріотизм, - пише С.А.Чукут, [4, 52].
У зв'язку з цим можна нагадати про значний вклад представників інших націй у духовну скарбницю українського народу всесвітньовідомих діячів: мовознавця й письменника, поліглота (знав понад 60 мов) караїма Агатангела Кримського, письменниці Марко Вовчок (росіянка Марія Вілінська), поета Юрія Клена (німець Освальд Бургардт), військового діяча і поета
Василя Вишиваного (австрієць Вільгельм фон Габсбург), політичного діяча та історика В'ячеслава Липинського, педагога-просвітителя шведки Софії Русової, які не мали кровної спорідненості з українською нацією та багато інших.
В історії російської культури реєстр українців теж солідний: Г.Сковорода, П.Юркевич, М.Остроградський, М.Костомаров, О.Потебня, І.Срезневський, О.Єфименко, К.Ушинський. Рясніють українськими прізвищами російське малярство й література: В.Боровиковський, А.Куїнджі, М.Пимоненко; М.Гоголь, В.Короленко, В.Наріжний та інші.
Колись князь М.Трубецькой у статті "К украинской проблеме" писав: "Українські культурні діячі були головною силою у заходах Петра І спрямованих на піднесення освіти й європеїзацію Московії. Не може бути другорядною та нація, яка протягом багатьох століть розумом, здібностями, силою і відвагою своїх синів і дочок примножувала славу держав, до складу яких входила".
Погоджуємося з авторами, які вважають однаково важливими два аспекти дослідження культурної спадщини народу, а саме: вивчення процесу розвитку національної самосвідомості етносів, що складають багатонаціональну державу та з'ясування конкретного внеску кожної нації або народності у спільну загальнодержавну історію у культуру. [2, с.196]
Проте попри багату історію, самобутню культуру, неоціненний людський потенціал нашому суспільству і нині не вдається досягнути рівноваги у своєму національному самовідчутті. У нас лише прокидається національна самосвідомість, ми ще нерідко задовольняємося космополітичними настроями.
Хоча вже в кінці XIX - на поч. XX ст. М.Грушевський, В.Вернадський, І.Стешенко та інші вітчизняні мислителі ставали за систему наукових знань, яка сприяла б підвищенню самосвідомості українців, визначивши її як українознавство. Нині ж українознавство як інтегрована система знань про феномен українства є доленосною, культуротворчою і державотворчою основою в Україні.
І.Франко в одній із своїх філософських праць стверджував, що "все, що відбувається поза межами нації, це або фарисейство людей, які інтернаціональними ідеалами намагаються прикрити своє прагнення до панування однієї нації над іншою, або хворобливий сентименталізм фантастів, які широкими вселюдськими фразами прикривають своє духовне відчуження від рідної нації" [3, 284].
Усвідомлення ж нашої космополітичної спільності може відбуватися лише через національну індивідуальність. Кожна держава тримається на більшому чи меншому націоналізмі, особливо така, що лише стверджує і розвиває свою суверенність. Чому ж нам так важко навчитися шанувати і свою землю, і традиції, і культуру? Мабуть, і тому, що рідко озираємося назад, не
Loading...

 
 

Цікаве