WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Україна і Чехія: віхи історичних взаємин - Реферат

Україна і Чехія: віхи історичних взаємин - Реферат

консерваторії проф. Фердинанд Леве (Ferdinand Lowe). І коли Капела виконала "Дударика", а потім іще "Женьчика...", у залі прогриміли бурхливі оплески аматорів і шанувальників хорового мистецтва, а Фердинанд Леве, піднявшись з останніх рядів, за дотепним висловлюванням Степана Масляка, стрімголов помчав прямо, наступаючи на стільці, на сцену, пам'ятається Степан Масляк ще сформулював це чеською мовою "honem - padem". Директор консерваторії схилився перед українськими митцями у глибокому поклоні, міцно потиснув руку й обняв Олександра Кошиця. Розчулений та розхвильований директор Фердинанд Леве говорив О.Кошицю, що такої досконалості звучання, майстерності виконання йому не доводилося ніколи чувати.
Колишня Чехословаччина, її столиця Прага заслужили на вічну пам'ять українців і тим, що у важкі роки після Першої світової війни взяли на себе всі фінансові витрати на утримання Українського Вільного Університету, котрий, поставши в столиці колишньої імперії Відні, не міг далі там утримуватися розореною Австрією, а тому за згоди та сприяння президента Томаша Ґаріґа Масарика отримав повне фінансове забезпечення з боку чехословацького уряду. Як не парадоксально, але УВУ завершив свій період існування у Празі одразу після визволення "доблесною" Радянською Армією - конче потрібно було збирати все майно та перебиратися в сусідню Баварію, до Мюнхена. Це прекрасно розуміли українські емігранти і тому одразу з наближенням "визволителів" подалися на захід до Баварії. Лише ректор УВУ, колишній президент Карпатської України доктор Августин Волошин, на жаль, не збагнув того, тому одразу був схоплений відповідними службами Радянської Армії і відправлений до білокам'яної до сумнозвісного Лефортово. Незабаром там і закінчилося його життя.
Тієї доби у Празі діяв ще один вищий навчальний заклад - Український Високий Педагогічний Інститут імені М.Драгоманова, ректорами якого відповідно були Леонід Білецький (1926 - 1927 академічного року), Василь Сімович (1927 - 1930 академічних років). Офіційне відкриття Інституту відбулося 7 липня 1923 року, завданням якого відповідно до статуту було "підготовляти вчителів для української середньої школи, а також організаторів шкільництва й народної освіти". В Інституті діяло три факультети - літературно-історичний, природничо-географічний та фізико-математичний. Пізніше два останні факультети були реорганізовані в один математично-природничий і водночас було створено новий педагогічно-музичний факультет, деканом якого після відбуття проф. Федора Якименка до Парижа було призначено Федора Стешка, музикознавця з різнобічною освітою. На кафедрі історії музики того Інституту працював згадуваний поціновувач українського музичного мистецтва, чеський музикознавець Йозеф Гуттер. Фаховий рівень викладання у цьому закладі був винятково високий, свідченням чого слугує хоча б те, що чимало українських студентів - слухачів Празької консерваторії та Карлового університету - відвідували заняття Українського Вищого Педагогічного Інституту. Серед тих студентів були - М.Колесса, В.Балтарович, О.Самойлович, Б.Левицький, С.Туркевич - Лісовська, І.Птиця. Випускники ж Інституту - Д.Равич, А.Яковенко, С.Масляк отримали звання доктора музично-педагогічних наук. Згадую, що у заяві С.Масляка десь від 15 або 17 листопада 1946 року на ім'я ректора Львівського університету доводилось читати такі слова: "На жаль, мої документи і підтвердження як львівських, так і празьких студій, між іншим і докторату на Вищому Педагогічному інституті, так і мої наукові роботи з обсягу літератури чеської і інших літератур залишилися в Празі". Здається, до кінця свого життя С.Масляк розшукував ті документи, але віднайти їх йому так і не вдалося.
Ще одна світла сторінка в українсько-чеських освітніх взаєминах - діяльність Української Господарської Академії в курортному містечку Подєбрадах, створеної за зразками вищих європейських шкіл. Спершу планувалося відкрити окремий факультет в Українському Вільному Університеті, але згодом оформилася самостійна вища школа в Подєбрадах. Фактично вона почала свою діяльність 22 квітня 1922 року, хоча її статут був остаточно затверджений 16 травня 1922 р. Тут функціонувало три відділи, тобто факультети, гідротехнічний закінчував поет Євген Маланюк. Першим ректором УГА був Іван Шовгенів, батько Олени Теліги. Усього за історію УГА до неї було прийнято 786 осіб переважно з числа українських емігрантів.
Крім перелічених вищих навчальних закладів у ЧСР було створено низку інших культурологічних інституцій і серед них українські видавництва - "Сіяч" (1922 року під керівництвом киянина А.Бема), "Скит поетів" (1922 р.) - гурток молодих поетів під керівництвом того ж А.Бема; у другій половині 20-х років у Празі діяло видавництво "Українська молодь", що широко відоме своїм виданням "Майстри українського мистецтва". Тут доречно згадати й Українську студію пластичного мистецтва та Українську Академію образотворчих мистецтв, що були засновані в Празі 1923 року. Незабаром 1925 року тут була заснована Українська гімназія, що діяла при Українському Високому Педагогічному Інституті імені М.Драгоманова в Празі.
Загальновідомо, що в Празі і Чехословаччині знайшли собі пристанище після Першої світової війни знані діячі української культури, зокрема славетний поет-лірик Олександр Олесь, Василь Королів-Старий, його дружина, відома українська письменниця Наталена Королева, поети т. зв. "празької школи", про яких свого часу видали прекрасні монографії дрогобицькі науковці у місцевому видавництві "Відродження".
Знаний український історик в еміграції о. доктор Ісидор Нагаєвський на основі документів, свідчень сучасників у своїй монографії "Історія Української держави двадцятого століття" відзначає: "Французький генерал Табуї в розмові з прем'єром Винниченком переказав йому прагнення французького уряду, щоб поки що Україна не проголошувала свого нейтралітету, але продовжувала оборонні бої на фронті проти Центральнихдержав. Він повідомив також про угоду французів і чехів та їх готовність дати Україні до 50-ти тисяч чеських вояків".
В іншому місці доктор І.Нагаєвський пише: "Французький генерал Табуї був радий Українській державі і пропонував їй поміч Франції у своєму офіційному листі 18 грудня 1917, обіцяючи фінансову й технічну допомогу Україні. З січня 1918 року він був призначений генеральним консулом Французької Республіки при уряді Української Республіки. Під час офіційного прийняття французьких дипломатичних представників прем'єром В.Винниченком 4 січня генерал Табуї зробив таку заяву: "Я приношу Вам запевнення в тому, що Франція, яка перша робить цей урочистий жест, піддержить усіма силами, морально і матеріально, всі зусилля, які робитиме Українська Республіка, щоб іти тим шляхом, який намітили собі союзники і по якому вони і далі непохитно йтимуть у повній свідомості свого права і свого обов'язку перед демократіями всього світу і людства".
Наведені факти засвідчують, якою зичливою для українців була новопостала Чехословацька республіка, що виникла на руїнах Австро-Угорської імперії. У важкій і наполегливій боротьбі чехи спільно зі словаками зуміли відвоювати те, що вони втратили у складній битві на Білій горі далекого 1620 року, втративши свою незалежність на 298 років, тобто майже три століття змушені були вони воювати проти німецького засилля на чеських землях, як свого часу українцям доводилося вести виснажливу боротьбу проти Російської імперії та Речі Посполитої Польщі. Зрозуміло, що і Польська Річ Посполита у спілці з Російською наддержавою ніяк не прагнули відпустити із своїх "братніх" обіймів свою колишню колонію, як і свою колишню метрополію, що століттями перебувала під владою польського орла та в кігтях російського двоголового орла. Подібна доля спіткала і Чеське королівство та весь чеський народ, котрий довгі століття вів героїчну боротьбу, щоб скинути кайдани поневолення. Відзначаючи славну сторінку в історії чеського народу, ми зичимо талановитому чеському народові нових досягнень у зміцненні своєї держави, на його шляхах до Євросоюзу.
Loading...

 
 

Цікаве