WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Україна і Грузія: точки перетину - Реферат

Україна і Грузія: точки перетину - Реферат

громадської організації, так і університету було вивчення та пропаганда української мови й літератури, а також грузино-українських літературних взаємовідносин. Кафедра разом із клубом широко розгорнула роботу в студентському середовищі та піднесла на новий науковий рівень вивчення української мови й літератури і взаємовідносини наших народів. Щорічно планувалися курсові та дипломні роботи з української мови й літератури, з грузино-українських мовних і літературних взаємозв'язків. Проводилися наукові сесії, конференції, присвячені як окремим проблемам, так і творчості конкретних письменників, відбувалися читання й обговорення перекладених грузинськими студентами творів українських письменників, пройшли зустрічі з грузинськими професійними перекладачами, у газетах і журналах з'явилися студентські переклади та статті про українську літературу й грузино-українські літературні взаємини. Сформувалася школа перекладу української літератури, у створенні якої велика заслуга належить уже покійній Нії Абесадзе, яка була чудовим поетом, перекладачем і вченим.
Діяльність кафедри й клубу охопила не лише Тбіліський університет, а й Спілку письменників Грузії, Київський університет імені Тараса Шевченка, Київський інститут літератури, Спілки письменників України. Були заплановані й проведені на високому рівні зустрічі, літературні вечори з видатними українськими письменниками і вченими. Назву лише кілька з них. Відбулися зустрічі з Миколою Бажаном, Олесем Гончарем, Дмитром Павличком, Іваном Драчем, Борисом Олійником, Олексою Синяченком, Олексою Новицьким, акад. Кирилюком, акад. Леонідом Новиченком, проф. Павлом Федченком, акад. Миколою Жулинським та іншими. З багатьма зустрічі відбувалися кілька разів.
Довга й плідна робота дала свої наслідки. Студенти не лише вивчили українську мову й літературу, а й полюбили український народ. З тих пір Україна стала для них близькою й улюбленою країною.
Теоретичний план підтвердився практично. Можна сміливо стверджувати, що протягом окресленого періоду не залишилась не поміченою жодна знаменна ювілейна дата, маю на увазі письменницька, щоб кафедра й клуб не відсвяткували її окремим засіданням або виступом у мас-медіа, або читанням перекладів чи публікацією статей і листів.
Наслідком окремих публікацій стали планові видання. У 1971р. вперше було видано збірник перекладів творів Лесі Українки, виконаний нашими студентами. Уперше в історії нашої країни, та і не лише нашої, клуб "Україна" видав двомовний збірник творів Лесі Українки "Світла! Світла!", який складається з перекладів тих творів, котрі до того часу не були перекладені грузинською мовою.
Клуб разом із Спілкою письменників присвятив окреме засідання цій ювілейній даті. У роботі засідання брали участь грузинські й українські письменники, а також племінник Лесі Українки Юрій Косач, який з цієї нагоди прибув із Нью-Йорка й одразу ж після повернення до Америки опублікував докладний звіт про це засідання. Пізніше статтю американського журналіста передрукував без скорочень журнал "Вітчизна".
Ці зустрічі й вечори проводились не лише в університеті, а і в різних куточках Грузії, на заводах і фабриках, під відкритим небом. Зрозуміло, організаторами цих зустрічей були кафедра й клуб "Україна".
Телелабораторія Тбіліського державного університету відзняла фільм "Леся Українка" і подарувала Київському університету імені Тараса Шевченка.
Услід за першим двомовним збірником побачив світ другий, укладений за матеріалами творів Григорія Сковороди та їх перекладів, потім - твори Миколи Бажана, Павла Тичини, Максима Рильського та інших поетів. Всього ми видали 14 двомовних збірників: твори український письменників та переклади цих творів, виконані нашими студентами.
Збірки перекладів мали широкий резонанс у суспільстві. Було опубліковано багато схвальних відгуків, статей і рецензій з цієї нагоди.
Варто зазначити, що видання збірників перекладів було не дуже легкою справою для університету.
Крім того, варто наголосити, що збірник перекладів друкувався не окремішно, видання супроводжувалося окремою монографією про особистість письменника-ювіляра. Так, наприклад, поряд із збірником "Світла! Світла!" Лесі Українки було видано дослідження "Леся Українка". Це відбувалося завжди у випадку видання двомовного збірника.
До цього часу майже кожного року проводилися науково-дослідні конференції, виїзні сесії разом із Київським, Московським, Санкт-Петербурзьким, Єреванським та іншими університетами й науковими інститутами, які присвячувались літературній співдружності наших народів. Такі конференції були проведені разом із філологічним факультетом Київського університету та Київським інститутом літератури. Під час роботи конференції велика група учасників влаштувала виїзні сесії у різні райони Грузії, у всі провідні інститути, зустрілись із студентами, професорами та викладачами.
Підсумки конференції та прочитані доповіді були видані окремими книгами. Кафедра видала 5 таких збірників доповідей.
Взагалі кафедра видала близько 30 монографій, окремих книжок з українознавства. Серед них: "Нарис з української літератури", "Григорій Сковорода", "Леся Українка", "Тарас Шевченко", "Іван Франко", "Микола Бажан", "Максим Рильський", "Український театр у Тбілісі", "Грузинсько-українські літературні й театральні взаємозв'язки", "Українська література" т.1, т.2 і т.д.
У 1992р. на базі клубу "Україна" і кафедри сформувалась асоціація "Грузія - Україна", завданням якої було продовження вивчення грузино-українських літературних зв'язків, їх розширення і зміцнення у всіх сферах.
Асоціація поставила перед собою широкі навчально-педагогічні, науково-дослідні проблеми для здійснення свого основного завдання - подальше зміцнення та розширення реальних, більш близьких зв'язків з Україною.
Асоціація намагається сприяти зближенню Грузії й України, розвитку і зміцненню дружби, взаємоповаги і співробітництва.
Кафедра й асоціація вважають, що слід відновити і продовжити обмін студентами і викладачами грузинського й українського університетів, підготувати нові кадри в галузі українознавства, бажано шляхом аспірантури, докторантури, проводити об'єднані науково-творчі зустрічі, конференції, видавати збірники тощо.
У Київському університеті заснували кафедру сходознавства, в Інституті українознавства - відділення порівняльних досліджень. Тут однією з провідних проблем є вивчення грузинської мови й літератури, дослідження й популяризація грузино-українських взаємин.
Два роки тому вперше в історії нашої країни нафілологічному факультеті Київського університету відкрилося відділення грузинської мови й літератури, де вже навчаються 15 студентів.
За зміцнення грузинських і українських стосунків, за успіхи, досягнуті в дослідженні й популяризації грузинської культури вчена рада Тбіліського державного університету 14 березня 1994р. брала почесним доктором професора Київського університету, директора Інституту українознавства академіка Петра Кононенка. Він і Людмила Грицик відзначені почесною нагородою ТДУ - медаллю Іване Джавахишвілі.
Ставши на шлях оновлення, наші народи повинні більш рішуче простягати руку один одному. Такий приклад нещодавно показала Україна, яка допомогла, коли ми опинились у скрутному становищі, стала поряд, так, саме поряд.
Багато зроблено для зближення грузинського й українського народів, але ще більше слід зробити.
Loading...

 
 

Цікаве