WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Україна – європейський союз: трансформація економічної моделі - Реферат

Україна – європейський союз: трансформація економічної моделі - Реферат

спрямованість розвитку науково-технологічної і виробничої сфер, формуючи тим самим так звану "стрілу розвитку". Друга є головним індикатором сфери розподілу і перерозподілу національного продукту. Як показує світова практика, лише збалансований, динамічний розвиток цих двох начал забезпечує необхідну рівновагу соціально-економічної системи, імунітет до внутрішніх і зовнішніх шоків та викликів, необхідний рівень гармонізації відносин у суспільстві. Інноваційна складова розвивається у надзвичайно сильному гравітаційному полі капіталістичної глобалізації. Соціальна є передовсім продуктом історико-генетичного впливу, національного генофонду. Питання надзвичайної ваги - знайти політичні та інституціональні рішення оптимального поєднання цих вихідних, базових елементівсоціально-економічної системи.
Коротко про інші складові змішаної економіки і насамперед про власність. Вона завжди була і залишається досі камертоном системи. Але вже в кінці минулого і на початку нинішнього століття відбулися істотні зміни в її змісті та функціях. Процеси дематеріалізації власності, її інтелектуального наповнення, зростання ролі нематеріальних активів (good will), посилення значення власності на робочу силу, подальша соціалізація відносин власності - усе це надало їм більшого динамізму і гнучкості. Формуючи глибокі підвалини соціально-економічної системи, вона не справляє прямого впливу на зміст та пріоритети економічної політики, що є прерогативою різноманітних інституцій, які, як правило, не є безпосередніми носіями власності.
Крім того, здійснюються процеси диференціації та диверсифікації власності, урізноманітнення її форм. Так, у переважній більшості країн світу, особливо в найрозвинутіших його частинах, взаємодіють три головні форми власності: приватна (акціонерна, корпоративна, індивідуальна), державна та муніципальна. Україна в цьому сенсі не є винятком. Особливістю ж є те, що наші форми власності, передовсім приватна й муніципальна, поки що залишаються початковими: незрілими, інституціонально незахищеними, персоніфіковано непрозорими. У цій нестандартній ситуації треба уважно, без упереджень ще раз проаналізувати економічну роль державного, або як його називають громадського сектора економіки. Справа в тому, що у нас стало вже практикою критикувати державний сектор. Інколи дивно чути від урядовців найвищого рівня, народних депутатів про неефективність державної власності, про необхідність різкого скорочення державних витрат. Практика розвинутих країн засвідчує протилежну тенденцію. Так за останні трохи більше, ніж 100 років, державні витрати у відсотках до ВВП, в Австралії збільшились у 2 рази, в Японії у 4,1, у Франції - у 4,3, в Англії - у 4,4, в США - у 4,5, в Німеччині - в 4,9, у Швеції - у 11,3 рази (розраховано за: "Общество и экономика". - 2001. - № 11 - 12. - С.37). Зростає також частка державної власності, громадського сектора в економіці розвинутих країн. Отже, не можна недооцінювати державний сектор, який виконує важливі загальнодержавні функції (оборона, безпека, виробнича та соціальна інфраструктури тощо). Крім того, він відіграє роль своєрідного стабілізатора економічної системи в періоди її коливань циклічного характеру.
В умовах поглиблення демократизації економічного життя, посилення ролі і відповідальності регіонів за стан місцевого соціально-економічного розвитку зростає значення муніципальної власності чи власності самоуправлінських територіальних громад. У міру нашого наближення до Європи дані процеси будуть посилюватись. Особливість муніципальної власності полягає, як відомо, в спрямованості на безпосереднє забезпечення інтересів і потреб громадян за місцем проживання незалежно від їхнього соціального статусу. Тому місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування, їхнім численним громадським організаціям та об'єднанням треба рішучіше ініціювати прийняття Верховною Радою відповідного законодавства з тим, щоб покласти край дискусіям щодо муніципальної власності. Як і в Європі, вона повинна поліпшувати соціальне самопочуття громадян України.
Про співвідношення державного регулювання та ринкового саморегулювання продовжують точитись гострі дискусії. Для нас незаперечним є висновок про те, що в перехідних суспільствах має зміцнюватись роль держави, підвищуватись інституційна спроможність усіх структурних рівнів і ланок виконавчої влади. Водночас мають набирати силу і набувати структурної завершеності ринкові механізми та інституції, які посилають своєрідні сигнали і владі, і підприємцям, і зарубіжним інвесторам та міжнародним організаціям про реальний стан та перспективи економіки.
Як уже відзначалось, одним з головних завдань нової моделі є здійснення широкомасштабної модернізації економіки насамперед шляхом проведення глибоких структурних реформ як власне господарської системи, так і систем управління соціально-економічними процесами в державі. Без виконання даного історичного завдання про жодну реальну, ефективну, вигідну для України інтеграцію в Європу не може бути й мови. Отже, структурні реформи - це той лакмусовий папірець, який визначатиме наш подальший європейський поступ. Лише один перелік засвідчує масштабність і непересічність завдань, які стоять у цій площині.
По-перше, треба здійснити глибокі структурні зрушення в економіці, профіль якої не відповідає ні власним інтересам і потребам, не вписується в європейські та світові інтеграційні процеси. Структура економіки України має базуватись, з одного боку, на галузях, що мають реальні та потенційні порівняльні і конкурентні переваги (машинобудування, ВПК, агрокомплекс, транспорт, туризм та ін.) та спиратись переважно на власний ресурсний та інтелектуальний потенціал. З іншого боку, вже зараз треба закладати підвалини і механізми, що визначатимуть спеціалізацію нашої економіки в рамках Європейського Союзу та міжнародного поділу праці.
По-друге, належить завершити адміністративну реформу, яка має привести у відповідність з європейськими та світовими стандартами систему державного управління та місцевого самоврядування, зберігаючи національну та історичну специфіку держави.
По-третє, надзвичайної ваги набуває реформування адміністративно-територіального устрою країни, який було сформовано за
Loading...

 
 

Цікаве